Ухилення від сплати податків, як протиправне суспільне явище, з кожним роком набуває поширення. Його досудове розслідування має певну специфіку, зумовлену складним механізмом вчинення кримінального правопорушення та особливостями отримання криміналістично значимої інформації.
Проблеми тактики допиту, під час досудового розслідування злочинів у податковій сфері вирішували у своїх публікаціях Т. С. Скрябікова [1], А. А. Сидоров [2], П. В. Донцов, А. С. Фоміна [3]. Питання допиту головного бухгалтера підприємства при розслідуванні злочинів у податковій сфері розглядалися у статтях А. Задорожного та В. Лисенка [4, 5] та ін.
Допит особи складається з певних етапів, стосовно яких у криміналістиці розроблені тактичні прийоми. Вміле та доцільне використання слідчим ефективного тактичного прийому під час допиту, сприяє одержання повних та об’єктивних показань від головного бухгалтера підприємства у справах про ухилення від сплати податків.
Перший етап допиту головного бухгалтера є підготовчим. Його завдання полягає в організаційно-технічному забезпечення допиту та визначенні дій слідчого на наступних етапах цієї процесуальної дії, для чого доцільно здійснити:
– ретельно вивчити допитувану особу (її освітній рівень, наявний досвід ведення підприємницької діяльності, знання особливостей відображення фінансово-господарських операцій у бухгалтерському обліку, протиправний досвід ухилень від сплати податків, знання правового законодавства у сфері оподаткування); Також слідчий повинен спрогнозувати моделі можливої подальшої поведінки головного бухгалтера в ході допиту;
– визначити час, черговість, місце допиту, спосіб виклику особи на допит;
– ознайомитися зі спеціальними питаннями, які будуть предметом допиту, запросити консультативну допомогу спеціалістів, зокрема економіста, криміналіста, товарознавця;
– підготувати необхідні матеріали кримінального провадження (висновки експерта, речові докази), з метою отримання конкретизованих показань, щодо обставин, які стосуються справи [6].
Другий етап – це формування психологічного контакту слідчого із допитуваним головним бухгалтером. Саме з цього і розпочинається власне допит. Формування такого контакту значно полегшується, якщо допитувана особа бажає давати правдиві показання. Складніше у тому випадку, коли допитуваний налаштований приховувати інформацію, спотворювати її в ході допиту, тобто відмовляється від давання показань або повідомляє неправдиві відомості. У такому випадку, слідчому за допомогою тактичних прийомів, слід викликати інтерес допитуваного до процесу спілкування. Формування психологічного контакту розпочинається з розмови, яка не стосується предмета допиту. Важливу роль тут відіграє те, чи слідчий добре підготувався до допиту, тобто чи отримав достовірну інформацію про допитувану особу (наприклад, її захоплення, нахили, звички, особливості характеру і т.ін.).
Третій етап – це вільна розповідь, тобто виклад допитуваною особою всього того, що їй відомо у справі чи з окремих її обставин.
Четвертим є етап запитань та відповідей, оскільки, зазвичай, вільна розповідь не вирішує усіх завдань допиту, виникає необхідність задати уточнюючі запитання з метою усунення суперечностей в показаннях, а іноді, викриття допитуваного в нещирості (брехні). Основні запитання, зазвичай охоплюють предмет допиту в цілому, або його значну частину. Додаткові задаються з метою з’ясування обставин, упущених в ході вільної розповіді. Уточнюючі запитання стосуються фактів, щодо яких головним бухгалтером були дані нечіткі відповіді. Запитання, що нагадують, ставляться для того, щоб допомогти пригадати забуте.
Тактичними прийомами, які ефективно можуть бути застосовані для вирішення конфліктних ситуацій в ході допиту головного бухгалтера, є такі:
– допитувати свідка слід від загального до конкретного, при цьому конкретне не повинно суперечити загальному; запитання будуються з розрахунком на поступове звуження кола фактів, котрі встановлюються;
– використовувати раптові запитання, умисно перескакувати через декілька логічних, з точки зору послідовності, запитань; якщо свідок не знає як відповісти на запитання, він або на ходу придумає неправдиве пояснення або скаже правду; доцільно використовувати провокаційні питання;
– пред’явлення отриманих раніше показань співучасників кримінального правопорушення або ж осіб, які брали участь у виконанні певних фінансово-господарських операцій (водій, експедитор та ін.) [7].
– пред’явлення первинних документів, які отримані в ході проведення зустрічних перевірок;
– роз’яснення прав та обов’язків свідка є не лише процесуальною дією, але й досить ефективним тактичним прийомом. Якщо головний бухгалтер буде попереджений про кримінальну відповідальність за відмову давати показання або за давання завідомо неправдивих показань, то це може спонукати його до щирості у спілкуванні зі слідчим;
– демонструвати докази, що спростовують неправдиві показання, ними зокрема можуть бути: висновки експерта, протоколи допиту керівника підприємства чи працівників, які на ньому раніше працювали;
– використовування суперечностей між співучасниками злочинної діяльності [7].
Отже, однією з важливих слідчих (розшукових) дій, під час розслідування злочину у податковій сфері є допит головного бухгалтера. Успіх проведення цієї процесуальної дії залежить від ретельної підготовки слідчого, вміння встановлювати психологічний контакт з допитуваним та правильного підбору ефективних, у певній ситуації допиту, тактичних прийомів.
Література:
1. Скрябикова Т. С. Тактика допроса при расследовании налоговых преступлений. Сибирский юридический вестник. 2000. № 2. С. 45-49.
2. Сидоров А. А. Особенности организации и тактики допроса при расследовании налоговых преступлений. Актуальные проблемы криминалистики на современном этапе: матер. Всерос. науч.-практ. конф. (Краснодар, 23-24 мая 2002 г.). Краснодар: Кубанский гос. аграр. ун-т, 2002. С. 137-142.
3. Донцов П. В., Фомина А. С. Особенности проведения вербальных следственных действий при расследовании налоговых преступлений. Воронежские криминалистические чтения / под ред. О. Я. Баева. Воронеж: изд-во Воронеж. ГУ, 2000. Вып. 1. С. 126-140.
4. Задорожный А. Особенности подготовительного этапа допроса главного бухгалтера и руководителя предприятия по делам об уклонении от уплаты налогов. Підприємництво, господарство і право. 2004, № 6. С. 145-149.
5 Лисенко В., Задорожний О. Особливості допиту головного бухгалтера (керівника підприємства) у справах про ухилення від сплати податків. Вісник прокуратури. 2007. № 10 (76). С. 109-114.
6. Лисенко В. В., Задорожний О. С Вирішення проблемних ситуацій допиту головного бухгалтера (керівника підприємства) у справах про ухилення від сплати податків. Форум права. 2007. № 2. С. 113-119. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07lvvvsp.pdf.
7. Марущак О. А. Щодо питання про особливості проведення допиту при розслідуванні ухилення від сплати податків. Правове життя сучасної України: матеріали Міжнар. наук. конф. проф.-викл. та аспірант. складу (м. Одеса, 16-17 травня 2013 р.) / відп. за вип. В. М. Дрьомін; НУ «ОЮА». Півд. регіон. центр НАПрН України. Одеса: Фенікс, 2013. Т. 2. С. 497-499.
___________________
Науковий керівник: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань Університету державної фіскальної служби України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
