Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» в статті 8 передбачає різні форми проведення державної експертизи, а саме обов’язкову, вибіркову та добровільну.
Відповідно до статті 9 цього Закону України в редакції Закону України від 16 вересня 2008 року № 509-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» обов’язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Проте в редакції цього Закону від 17 червня 2004 року було передбачено, що обов’язковій державній експертизі підлягали всі проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок [1].
Стаття 50 Закону України «Про землеустрій» визначає, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок [2].
Вважаю, що при визначенні конкретного переліку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Законі України «Про державну експертизу землевпорядної документації» в редакції Закону України від 16 вересня 2008 року № 509-VI, безпідставно не враховано проведення обов’язкової державної експертизи проектів по відведенню земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не відносяться до особливо цінних земель.
Як зазначають О. Юрець і Р. Нечипоренко послаблення контролю з боку держави за охороною та використанням земель на стадії проектування земельних ділянок, що пов’язане із змінами статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» в частині відміни обов’язкової експертизи, призводить до безконтрольності розподілення та зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, пріоритет яких закріплено статтею 23 Земельного кодексу України. Таким чином втрачаємо сільськогосподарські угіддя – основний засіб виробництва у сільському господарстві [3, c. 22].
Г. Шарий вважає, що необґрунтованість та хаотичність зміни цільового призначення продуктивних земель, безсистемність забудови без врахування вимог планування територій та пріоритетності використання сільськогосподарських земель для вирощування сільськогосподарської продукції, передбаченої статтею 22 Земельного кодексу України, призводить до вилучення цих земель із сільськогосподарського обороту, що є недопустимим. І що саме недопущення таких негативних процесів вимагають перегляду законодавчо-нормативної бази [4, c. 8].
Щодо компетенції по проведенню обов’язкової державної експертизи проектів землеустрою земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не відносяться до особливо цінних, то потребується також внесення змін до Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, яка затверджена наказом Держкомзему України від 03.21.2004 № 391.
Так, в п. 4 Методики зазначено, що до відання Держгеокадастру належить проведення обов’язкової державної експертизи (первинної, повторної та додаткової) щодо проектів землеустрою щодо відведення земель лісогосподарського призначення, земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а також земельних ділянок особливо цінних земель, крім безоплатної передачі у власність громадянам для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства та садівництва в межах норм, встановлених статтею 121 Земельного кодексу України, та ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі земельної частки (паю), яка згідно Методики відноситься до відання територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі [5]. Відповідно і проведення державної експертизи проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не відносяться до особливо цінних необхідно покласти на територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що питання державної експертизи землевпорядної документації, саме в частині розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, підлягає доопрацюванню та внесенню змін до законодавчих актів, а саме:
- в Законі України «Про державну експертизу землевпорядної документації» абзац 7 статті 9 викласти в наступній редакції: «проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення»;
- в Методиці проведення державної експертизи землевпорядної документації абзац 4.2.1 викласти в наступній редакції: «проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із особливо цінних земель у разі їх безоплатної передачі у власність громадянам для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства та садівництва у межах норм, встановлених статтею 121 Земельного кодексу України, та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі земельної частки (паю), а також інших земель сільськогосподарського призначення, які не відносяться до особливо цінних.
Внесення таких змін попередить безконтрольне вилучення земельного фонду із сільськогосподарського обігу та збереже сільськогосподарські угіддя, які є основним засобом виробництва у сільському господарстві.
Література:
1. Про державну експертизу землевпорядної документації [Електронний ресурс] : Закон України від 17.06.2004 № 1808-IV. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1808-15.
2. Про землеустрій [Електронний ресурс] : Закон України від 22.05.2003 № 858-IV. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15.
3. Юрець О. Державна експертиза землевпорядної документації: проблеми при її проведенні та непроведенні / О. Юрець, Н. Руслан // Землевпорядний вісник. – 2010. – № 9. – С. 20-22.
4. Шарий Г. Державне управління земельними ресурсами: стратегія і перспективи контролю та охорони земель / Г. Шарий // Землевпорядний вісник. – 2011. – № 1. – С. 8-9.
5. Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації [Електронний ресурс] : Наказ Держкомзему України від 03.12.2004 № 391. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1618-04.
________________
Науковий керівник: Краснова Юлія Андріївна, кандидат юридичних наук, доцент, Національний університет біоресурсів і природокористування України
|