Адміністративна юстиція як один з найважливіших інститутів правової держави – це ефективний засіб контролю діяльності органів виконавчої влади. Основним завданням цього інституту є захист від свавілля органів державної та муніципальної служби, гарантування прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Україна відноситься до країн континентальної правової системи. Класичними представниками країн континентальної правовї системи у сфері адмiнiстративної юстицiї виступають Франція та Німеччина.
Так, французька адмiнiстративна юстиція – це самостiйна гiлка влади правосуддя, мета якої – регулювати конфлiкти мiж громадянами й органами державного управлiння або мiж самими органами i вiдомствами, а також приймати рiшення, що базуються на нормах адмiнiстративного права.
Особливiстю французької моделi адмiнiстративної юстицiї є те, що вона сформувалась всерединi виконавчої влади. Незалежнiсть адмiнiстративних судiв тут досягається їх вiдокремленням вiд органiв, якi беруть пряму участь у державному управлiннi. Сучаснiй французькiй моделi адмiнiстративної юстицiї притаманна трьох ланкова структура: Державна рада, яка по сутi є Вищим адмiнiстративним судом Францiї; вісім апеляцiйних адмiнiстративних судiв; територiальнi адмiнiстративнi суди (адміністративні суди загального права (компетенцiї), що пiдпорядкованi Державнiй радi в порядку апеляцiйного оскарження). Цікавим є те, що Державна рада виконує роль радника уряду з питань підготовки проектів розпоряджень і деяких указів, відповідає на звернення уряду про підготовку висновків з юридичних питань, здійснює підготовку звітів з адміністративних питань або стосовно державної політики на запит уряду чи із власної ініціативи. Висновки Державної Ради не мають обов’язкового характеру, за винятком окремих із них, хоча насправді в більшості випадків уряд дотримується цих висновків, адже вони покликані сприяти приймати такі закони, які надалі допомагатимуть державним органам здійснювати свої правові й управлінські функції не порушуючи прав підвладних їм осіб [5].
Судами другої ланки системи адміністративних судів є адміністративні апеляційні суди, які виступають в якості апеляційної інстанції на судові рішення, винесені адміністративними трибуналами, які виступають в якості суду першої інстанції. У Франції налічується вісім адміністративних апеляційних судів.
Судами першої ланки системи адміністративних судів виступають адміністративні трибунали. Вони є судами першої інстанції і розглядають адміністративні суперечки, підсудні системі адміністративних судів. Адміністративні трибунали діють в юрисдикції судового округу, який охоплює кілька департаментів. В даний час у Франції налічується 36 адміністративних трибуналів.
У систему адміністративних судів Франції входять спеціалізовані адміністративні суди. В якості спеціалізованого адміністративного суду виступає Рахункова палата. Вона займає особливе місце в судовій системі - є судовим органом, перевіряючим рахунки публічних фінансових служб.
Основну роль в системі правосуддя відіграють суди загальної юрисдикції. За своєю правовою природою суди загальної юрисдикції Франції мають триступеневу систему побудови, яка включає в себе Касаційний суд, апеляційні суди, суди, які розглядають різні категорії справ в першій інстанції.
Низову щабель в системі судів загальної юрисдикції займають суди, які розглядають різні категорії справ. Такими судами є трибунали малої інстанції і поліцейські суди (трибунали поліції). Дані судові органи Франції відносяться до спеціалізованих судів, але за своєю компетенцією входять в систему судів загальної юрисдикції [6].
Ще одним класичним представником континентальної моделi адмiнiстративної юстиції виступає Нiмеччина. Нiмецька модель адмiнiстративної юстицiї являє собою систему спецiалiзованих адмiнiстративних судiв, утворених на принципах спецiалiзацiї та територiальностi. Як зауважує авторський колектив навчального посiбника «Адмiнiстративна юстицiя в Українi», вищенаведенiй моделi адмiнiстративної юстицiї з усiх наявних найбiльше вiдповiдає модель адмiнiстративної юстиції України[3,c.57-62].
Порiвнюючи мiж собою французьку та нiмецьку моделi адмiнiстративної юстицiї, можна помiтити, що принципова їх відмінність полягає в тому, що французька модель, на вiдмiну вiд нiмецької, не позбавлена впливу з боку органiв виконавчої влади.
В основi нiмецького адмiнiстративного процесу лежить iдея захисту прав iндивiда. Це право реалiзується в нiмецькому Кодексi адмiнiстративного судочинства (далi – КАС) через вимогу щодо права на позов: позов проти адмiнiстративного акта, якщо закон не передбачає нiчого iншого, допускається тiльки тодi, коли заявник стверджує про порушення його прав цим адміністративним актом, його вiдхиленням чи бездiяльнiстю. Слiд вiдмiтити те, що нiмецька модель, єдина iз наявних типiв адміністративної юстицiї, повнiстю утворена зi спеціалізованих судових органів [1, c. 80-83].
Найхарактернiшими ознаками німецької моделi адмiнiстративної юстицiї є створення в єдинiй судовiй системi трьохланкової системи адмiнiстративних судiв. Розподiл справ у нiмецькiй моделi правосуддя здiйснюється залежно вiд предметної юрисдикцiї тих чи iнших судiв. При цьому адміністративні суди приймають до розгляду не тiльки позови громадян до державних органiв, а й деякi суперечки мiж адмiнiстративними органами й органами мiсцевого самоврядування, а також всi суперечки про права державних службовцiв. Аналогiчна ситуацiя iснує й в Українi, тобто адмiнiстративнi суди розглядають i вирiшують публiчно-правовi спори не тiльки мiж приватними особами й суб’єктами владних повноважень, а й мiж самими суб’єктами владних повноважень i навiть за зверненням таких суб’єктiв проти приватних осiб.
Слiд звернути увагу на те, що на вiдмiну вiд французької моделi адмiнiстративної юстицiї, нiмецька передбачає, що подання протесту за загальним правилом припиняє дію акта в його опротестованiй частинi. При цьому не допускається змiна акта в гiршу сторону для особи, яка внесла протест [2, c.194-198].
Iнакше кажучи, перед тим як звернутися з адмiнiстративним позовом до адмiнiстративного суду, заiнтересована особа має оскаржити адмiнiстративний акт у так званому адмiнiстративному порядку.
На нашу думку, наявнiсть обов’язкового механiзму досудового оскарження адмiнiстративного акта є позитивним аспектом функцiонування нiмецької моделi адміністративної юстицiї. Насамперед це дозволяє значно розвантажити адмiнiстративнi суди вiд розгляду та вирiшення публiчно-правових спорів щодо оскарження рiшень, дiй i бездiяльностi суб’єктiв владних повноважень, де має мiсце очевиднiсть допущених таким суб’єктом помилок. У такому разi суб’єкт владних повноважень може самостiйно виправити допущенi у прийняттi рiшень помилки, а також вiдновити права, свободи й iнтереси особи [4, c. 154-160].
Наявнiсть обов’язкового механiзму досудового оскарження позитивно впливає як на оперативнiсть процесу вирiшення справи, так I на його економiчнiсть. До того ж це дозволяє суб’єктам владних повноважень на власному практичному прикладi звернути увагу на недолiки його роботи.
В Українi також можна було б запровадити аналогiчний механiзм, хоча б за деякими, найбiльш численними, категорiями публiчно-правових спорiв. Наприклад, перед тим як оскаржити рiшення суб’єкта владних повноважень iз приводу притягнення особи до адмiнiстративної вiдповiдальностi, така особа, перед тим як звернутися iз вiдповiдним позовом до адмiнiстративного суду, мала б оскаржити рiшення в адмiнiстративному (позасудовому порядку). Вищенаведений механiзм можна було б реалiзувати на практицi як експеримент у межах окремих регiонiв України [4, c. 154-160].
Таким чином, проведений аналіз зарубіжних моделей адміністративної юстиції свідчить про те, що функціонування тієї чи іншої моделі обумовлено підходом відповідної країни до сприйняття принципу стосовно функціонування різних гілок влади.
Джерела:
1. Бідей О. Інститут адміністративної юстиції в іноземних країнах / О. Бідей // Підприємництво, господарство і право. - 2013. - N 6. - С. 80-83.т
2. Ільков В. В. Розвиток системи адміністративного судочинства в Україні з урахуванням джерел права зарубіжних країн під час здійснення конституційної реформи в Україні / В. В. Ільков // Право.ua. - 2015. - № 3. - С. 194-198.
3. Кузьменко В. А. Особливості застосування заходів процесуального примусу в адміністративному судочинстві зарубіжних країн / В. А. Кузьменко // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. - 2016. - № 4. - С. 57-62.
4. Малихіна В. В. Особливості організації адміністративного судочинства в зарубіжних країнах [ / В. В. Малихіна // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2016. - № 3. - С. 154-160.
5. Французький досвід побудови адміністративних судів [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-10026.html.
6. Судові органи Франції [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://stud.com.ua/80441/pravo/sudovi_organi_frantsiyi.
_____________________________
Науковий керівник: Жукорська Ярина Михайлівна, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права, Тернопільський національний економічний університет
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
