Передусім необхідно встановити сутність і значення здійснення прокуратурою представницької діяльності. Загалом у науковій юридичній літературі представництво розглядають як процесуальну діяльність особи, спрямовану на захист суб’єктивних прав та захищених законом інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, державних і громадських інтересів, а також сприяння судові у всебічному, повному й об’єктивному з’ясуванні обставин справи та постановленні законного й обґрунтованого рішення.
Визначаючи правову природу представництва прокурора в зазначеному судочинстві, необхідно брати до уваги сутність інституту прокуратури як органу, який здійснює функцію охорони закону, державно-правових відносин. Поняття «представництво» за Великим тлумачним словником сучасної української мови – це здійснення певних юридичних дій однією особою від імені іншої чи інших, виконання обов’язків або володіння правами представника установи, організації, що представляє чиїсь інтереси.
З огляду на наведені думки вчених C. Бичкової, М. Штефан, Л. Давиденко, М.Косюта вважаю, що під представництвом у цивільному, господарському та адміністративному процесі слід розуміти процесуальний спосіб реалізації державою (у цьому разі – прокуратурою), юридичними та фізичними особами гарантованого Конституцією (ст. 55) та іншими чинними нормативно-правовими актами права на судовий захист від посягань на честь, гідність, життя, здоров’я, особисту свободу й майно, а також оспорюваних інтересів указаних осіб, держави.
У статті 23 Закону України «Про прокуратуру» чітко визначено підстави представництва інтересів громадянина, а саме: неспроможність громадянина через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист, а також інтересів держави – у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Таким чином, у будь-якому разі представницька функція прокуратури реалізується від імені держави.
Новий Закон України «Про прокуратуру» не визначає завдань представництва, формулюючи лише загальну мету діяльності прокуратури як захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (ст.1 Закону).
Заслуговують на увагу погляди вчених, згідно з якими завдання прокурора при здійсненні функції представництва спрямовані на:
1) сприяння суду у виконанні вимог закону про всебічний, повний та об’єктивний розгляд справ і постановленні судових рішень, що ґрунтуються на законі;
2) захист прав і законних інтересів громадян та інтересів держави;
3) своєчасне вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом.
При цьому необхідно звернути увагу на те, що друге з цих завдань, а саме захист прав і законних інтересів громадян та інтересів держави, є по суті метою представництва, тоді як інші завдання є більш вузькими й спрямовані на досягнення цієї мети.
У контексті наказу Генерального прокурора України № 6гн від 28 травня 2015 р. «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень», відповідно до п. 2 основними завданнями представництва слід вважати:
• захист інтересів громадянина у випадках, визначених законом;
• захист інтересів держави у випадках порушення або загрози їх
порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У разі виявлення бездіяльності уповноваженого органу державного нагляду (контролю) одночасно із заходами представницького характеру вживати відповідні заходи прокурорського реагування.
Підсумовуючи вищевикладене, погоджуючись з міркуваннями таких авторів як М. Руденко, В. Глаговський, В. Сапунков, представницьку функцію прокуратури можна визначити як прокурорсько-представницькі правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи встановлені Конституцією України та іншим законодавством повноваження, здійснює процесуальні та інші дії з метою захисту інтересів громадянина або держави. А головним завданням представницької функції прокуратури є захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Література
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. – Верховна Рада України [Електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/254к.
2. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII //Голос України. – 2014. – № 206. – 25 жовтня.
3. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл./ М.Й.Штефан.–К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. С.624.
4. Руденко М.В.Прокурор як учасник цивільного та адміністративного процесу / М.В.Руденко // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України : тези доп. та наук. повід. учасн. міжнар. наук.- практ. конф. (25-26 січ. 2007 р.). –Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого / за заг. ред. В. В. Комарова, 2007. – С.101–105.
5. Бичкова С. С. Цивільне процесуальне право України: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2006. – C. 384.
6. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – С. 624.
7. Давиденко Л. М. Функції прокуратури України згідно з новою Конституцією України // Право України. – 1997. – № 6. – С. 43–46.
8. Косюта М. В. Прокуратура України: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2010. – С. 404.
9. Шумський П.Представництво прокурора в суді / П.Шумський // Право України. –1998. –№ 2. – С. 24 –27.
10. Руденко М. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді (теоретичний і практичний аспекти) / М.Руденко,В. Глаговський // Право України. – 1997. –№ 11. – С. 59–63.
11. Руденко М. Актуальні проблеми представництва прокурором інтересів громадянина або держави у цивільному судочинстві / М.Руденко // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2009. –№ 3. – С. 67–71.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
