МЕДІАЦІЯ ЯК СУЧАСНА ФОРМА ПРИМИРЕННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
30.04.2008 22:53
Автор: Возьянов Дмитро Костянтинович, курсант факультету кримінальної міліції Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка
Загальновизнаним постулатом кримінального законодавства будь-якої країни є положення про те, що особа, яка вчинила злочин, зобов’язана перетерпіти заходи державно-примусового впливу у формі позбавлень особистого, організаційного або майнового характеру. При цьому, один із найдійовіших чинників, що стримують злочинність, полягає не у жорстокості покарання, а в їхній неминучості. Разом з тим у ряді випадків, спеціально передбачених законом, особа, яка вчинила злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності.
Припинення кримінального переслідування можна визнати обґрунтованим і справедливим тоді, коли воно не перешкоджає охороні прав і свобод особи, суспільному правопорядку і, разом з тим, сприяє виправленню винної особи та попередженню здійснення нових злочинів. Іншими словами, коли це відповідає завданням кримінального законодавства й дозволяє досягти цілей покарання без його реального застосування.
За цих умов процедура медіації (примирення) виступає найбільш прийнятним механізмом вирішення кримінального конфлікту, який останнім часом особливо актуальний, адже до числа пріоритетних напрямків сучасної кримінальної політики нашої держави відноситься положення потерпілого від злочину. На основі Рішення Ради Європейського Союзу «Про положення жертв у кримінальному судочинстві» від 15 березня 2001 року, Наказом Президента України від 10 травня 2006 року № 361 була схвалена Концепція удосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів.
Така політика держави пояснюється не задовільним станом жертви злочину. Адже у більшості випадків потерпілому не відшкодовують завдані збитки злочином.
Медіація має дуже довгу історію. Вона існувала ще тоді, коли не існувало в’язниць і у деяких спільнотах прийнята як єдиний засіб розв’язання конфліктів між сторонами. Найважливішою перевагою цього способу розв’язання конфліктів є те, що обидві сторони мають можливість висловити не тільки свої очікування, але й почуття та переживання. Тут ніхто не засуджується і ніщо не нав’язується згори. Прийняття кожного рішення вимагає згоди обох сторін. Господарями медіаційного процесу є, відповідно, самі сторони.
По змісту медіація (посередництво) є гармонічними інструментом усунення конфлікту в злочинах, що мають обмежене коло потерпілих, оскільки саме в цьому випадку можливість практично повністю зняти конфліктну ситуацію в суспільстві забезпечується самою природою таких злочинів.
При добровільному відшкодуванні завданих збитків злочинцем ліквідується соціально-психологічна деформація, що відбулася в суспільстві. Це можливо при вчинені злочину, який законом віднесений до категорії злочинів невеликої тяжкості та деяких злочинів середньої тяжкості, та не сприймається населенням як попрання основ суспільства, що дозволяє розглядати грошове відшкодування як адекватну компенсацію заподіяної шкоди.
Крім того, за допомогою медіації (посередництва) реалізуються превентивність у вигляді стимулювання позитивного поводження злочинців, обмеження поширення кримінальної субкультури в суспільстві, створення можливості для осіб, що вчинили злочин, реабілітуватися в очах суспільства й уникнути змушеного вчинення правопорушень надалі.
Спірним моментом стосовно процедури медіації (посередництва) є крайня недостатність доказів, наявних на досудових стадіях кримінального процесу. Тому, для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням потерпілого з винною особою, повинні висуватися підвищені вимоги пред'являються до встановлення істини.
Питання розширення компромісних норм, які передбачають застосування процедури медіації, є досить дискусійним. Багато авторів пропонують розширити сферу дії статей 45 та 46 КК України, поширивши їх дію на злочини середньої тяжкості. На нашу думку, це розширення не обґрунтоване. Адже Кримінальний кодекс України містить 308 статей, які передбачають відповідальність за вчинення злочину середньої тяжкості. Тобто більшість составів злочину Кримінального кодексу України будуть підпадати під дію компромісних норм. Серед злочинів середньої тяжкості зустрічаються діяння, що представляють собою серйозну загрозу суспільству, оскільки спрямовані на цінні об'єкти та є дуже поширеними. Можливість звільнення від кримінальної відповідальності може стати підґрунтям для різних зловживань у правозастосовній практиці.
Тому, на наш погляд, більш зваженим бачиться підхід, який полягає в адресному застосуванні компромісних норм, що містять склади злочинів середньої тяжкості, шляхом створення відповідних приміток до статей Особливої частини КК України. Прихильником такого підходу є Шатихина Н.С., яка виступає за впровадження адресного застосування компромісних норм, не залежно від тяжкості злочину, у російське кримінальне законодавство. Ми вважаємо, що необхідно обмежитися застосуванням компромісних норм злочинами середньої тяжкості.
Література:
1. Уголовный кодекс Украины (с изменениями и дополнениями по состоянию на 20 июля 2007 года). – Х.: ООО «Одиссей», 2007. – 272с.
2. Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів № N 361/2006, схвалена Указом Президента України від 10.05.2006 р.
3. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К. Атіка, 2004.
4. Головко Л.В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве / СПб. - 2002.
5. Микитин Ю.І. Медіація у кримінальних справах: деякі правові аспекти. – К.: «Арт-Бюро», 2006.
6. Присяжнюк Т. Вдосконалення інституту потерпілого в системі кримінального права України // Проблеми державотворення і захисту прав людини. Матеріали ХІ регіональної науково-практичної конференції. Львів – 2005.
7. Тертишник В. Без суду і слідства: гострі кути реформування кримінально процесуального законодавства // Юридичний журнал. – 2004. - № 11(29).
8. Шатихина Н.С. Институт примирения с потерпевшим как форма медиации в уголовном праве // Российское право в интернете. www.rli.consultant.ru/magazine/2004/01/ugol/art1/ (5.03.2008).
e-mail: vozyanov_777@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
