Принципи кримінально-правової кваліфікації – це поняття, що охоплює найбільш загальні, основні положення, вимоги, на яких має ґрунтуватися процес здійснення кримінально-правової кваліфікації та її результат. Сутність принципів кримінально-правової кваліфікації полягає в імперативних вимогах до суб’єктів її реалізації, при дотриманні яких забезпечуватиметься справедливий та об’єктивний результат оцінки діяння, що заподіяло чи створило загрозу заподіяння істотної шкоди крізь призму кримінального закону.
Дослідженню певних аспектів змісту поняття «принципи кримінально-правової кваліфікації» присвячена низка праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, зокрема: В. О. Гацелюка, О. О. Дудорова, М. Й. Коржанського, Н. Ф. Кузнєцової, В. В. Марчука, Р. Г. Мубаракшина, В. О. Навроцького, Р. О. Сабітова, М. І. Хавронюка та інших. Однак варто відзначити, що станом на сьогодні в науковій літературі не існує єдиного підходу до визначення поняття принципів кримінально-правової кваліфікації. Тому спробуємо навести ряд найістотніших ознак, які характеризують дану категорію та розкривають зміст поняття «принципи кримінально-правової кваліфікації».
Більшість науковців традиційно відзначають системний характер таких принципів. Ця властивість відображає їхню несуперечливість, узгодженість між собою. А будь-які можливі протиріччя усуваються за допомогою звернення до того принципу, котрий є головним у даній системі. Окрім цього, деякі принципи кваліфікації містять виключення із загального правила на користь положень іншого принципу [2, с. 55]. Нарешті слід відзначити, що порушення одного із принципів тягне за собою й порушення ряду інших принципів кваліфікації. І навпаки, точне дотримання одного із принципів є своєрідною гарантією виконання усіх інших вимог права. Пояснюється це тим, що правові принципи діють в системі, внаслідок чого якість кожного із них залежать не лише від власного змісту, а й від функціонування всієї системи [4, с. 116].
Ще однією рисою, притаманною вищезазначеній категорії, на що вказують В. О. Навроцький, М. І. Хавронюк, С. Ф. Денисов й О. О. Мірошник, є їхня наукова обґрунтованість. Дана особливість означає, що принципи кримінально-правової кваліфікації показують об’єктивно існуючі закономірності функціонування права. А тому принципами можуть визнаватися виключно вільні від ідеологічних установок положення, котрі мають свою основу в інших правових категоріях. Відомий дослідник А. П. Бабій також слушно зазначає, що правила кваліфікації злочинів будуються відповідно до законів логіки, що забезпечує їх наукову обґрунтованість.
Низка науковців стверджує, що принципи кваліфікації не можуть змінюватися вольовим шляхом у зв’язку з потребами сьогодення. Стабільність, як одна з основних ознак принципів кримінально-правової кваліфікації свідчить про перевіреність відповідних положень часом, їхню апробованість у ході теоретичних пошуків та у практиці правозастосування [3, с. 79]. М. А. Малигіна підкреслює роль даної особливості принципів кваліфікації й стверджує, що стабільність забезпечує, зокрема, стійкість нормативного матеріалу галузі кримінального права. В цілому, принципи кримінально-правової кваліфікації взагалі незмінні та єдині у будь-якій правовій системі. Сьогодні вони такі ж, як і ті, з котрих виходили правники Древнього Риму, а в Україні вони аналогічні тим, якими керуються у будь-якій іншій державі.
У визначенні принципів необхідно відобразити характерну рису саме цієї правової категорії – це положення найбільш загальні. Тобто принципи втілюють ідеї, котрі поширюються на всі питання кваліфікації, стосуються кваліфікації усіх злочинів. Відносно окремих детальніших правил вони відіграють роль загального. Названі вище ознаки характеризують об’єктивні начала у принципах кримінально-правової кваліфікації. Їх суб’єктивний фактор проявляється через вказівку на те, що це правила, які застосовуються свідомо.
Варто відзначити й точку зору Ю. Л. Дяблової та С. А. Тарарухіна, котрі розглядають принципи кваліфікації як основні засади, керівні ідеї самостійного логічного процесу здійснення юридичної оцінки злочину, рішення про яку зафіксовано у ряді нормативно-правових документів. При цьому необхідно застосовувати прийоми і способи використання кримінального закону, передбачені в ньому самому, постановах Пленуму Верховного Суду, а також напрацьовані іншою судовою практикою та теорією кримінального права [1, с. 74].
Своє окреме тлумачення основних властивостей принципів кримінально-правової кваліфікації подала А. Е. Скакун, яка стверджує, що глибинною характеристикою кваліфікації злочинів є встановлення всіх ознак певних злочинних дій та додатково ще однієї ознаки конкретного діяння і складу злочину. У свою чергу принципи кваліфікації злочинів – це загальні начала, вихідні положення, котрими керуються при встановленні відповідності між фактичними ознаками скоєного й ознаками, закріпленими у кримінально-правовій нормі, при пошуку статей кримінального закону, якими передбачено відповідальність за злочин.
Отже, ми можемо побачити, що в науковій літературі простежується плюралізм думок стосовно визначення істотних, необхідних і достатніх ознак засад кримінально-правової кваліфікації. Це свідчить про багатогранність даної категорії. Проте виходячи із висновків низки науковців цілком доцільним кроком видається нормативне закріплення поняття принципів кримінально-правової кваліфікації. З огляду на дану дефініцію можна буде чітко виокремити ряд ознак, за якими ту чи іншу засаду слід віднести до принципів здійснення кримінально-правової кваліфікації діяння особи. Зважаючи на повноту та послідовність викладу можна взяти за основу формулювання, запропоноване відомим українським професором В. О. Навроцьким, відповідно до якого принципи кримінально-правової кваліфікації – це система науково обґрунтованих, стабільних, таких, що застосовуються свідомо, найбільш загальних правил, на підставі яких здійснюється вибір статті кримінального закону, котра передбачає скоєне діяння, доводиться необхідність застосування саме даної статті й процесуально закріплюється висновок, що діяння охоплюється саме обраною статтею.
Література:
1. Денисов С. Ф. Сутність та практичне значення принципів кримінально-правової кваліфікації: український, зарубіжний та міжнародний досвід / С. Ф. Денисов, О. О. Мірошник // Юридична наука. – 2015. – № 6. – С. 71-83.
2. Марчук В. В. До питання про поняття кваліфікації злочинів та її правилах / В. В. Марчук // Право і суспільство. – 2016. – № 7. – С. 53-57.
3. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації: [навч. посібник]. / В. О. Навроцький. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
4. Навроцький В. О. Специфіка принципів кримінально-правової кваліфікації / В. О. Навроцький // Вісник університету внутрішніх справ. – 2010. – № 10. – С. 112-117.
_________________________
Науковий керівник: Денькович Ольга Іванівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
