Виходячи з довгострокової цілі приєднання до загальноєвропейської системи колективної безпеки, Україна вибудовує нові підходи до забезпечення національної безпеки. Вступ у НАТО дає не лише безпекову гарантію і підтримку у випадку військової агресії проти України. Вступ в альянс або хоча б позитивна динаміка у стосунках з НАТО має важливий вплив на економіку країни. Інвестори це сприймають як хороший сигнал і дають і вкладають гроші в країну. Трішки цифр для розуміння: у рік, коли Польща стала членом НАТО інвестиції в її економіку зросли майже в 4 рази, Чехії та Угорщини — у 3,5, Румунії — майже в 2,5, Болгарії — у 2.
Консультації і співробітництво між Україною і НАТО охоплюють широке коло галузей, зокрема, операції з підтримання миру, реформування структур безпеки і оборони, безпосереднє військове співробітництво, оборонні технології, розвиток оперативної сумісності, оборонну промисловість і готовність цивільного суспільства, а також науку і довкілля й громадську дипломатію. Співробітництво у багатьох галузях нині активізується, маючи на меті підвищити здатність України гарантувати власну безпеку з огляду на конфлікт з Росією і сприяти її зусиллям із запровадження у життя широкомасштабних реформ.
Відносини між Україною та НАТО мають два основних виміри: політичний діалог і практичне співробітництво. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.
На сучасному етапі впроваджужться залучення визначеного комплекту сил і засобів Збройних сил України до багатонаціональних військових формувань високої готовності. Практичними прикладами такої діяльності є участь у Силах реагування НАТО, залучення сил і засобів Збройних сил України до бойових тактичних груп Європейського Союзу, створення спільної литовсько-польсько-української бригади (ЛитПолУкрбриг).
Важливим проектом Альянсу для нас залишається участь у Концепції оперативних можливостей, завдяки чому підрозділи Збройних сил України мають можливість здійснювати заходи бойової підготовки за стандартами НАТО. Важливим етапом підготовки сил і засобів Збройних сил України до виконання завдань за призначенням у багатонаціональному середовищі є участь представників і підрозділів Збройних сил України у багатонаціональних військових навчаннях. Активізуватиметься співробітництво щодо обміну даними про повітряну обстановку між відповідними командними пунктами ВПС України та суміжних країн-членів НАТО. Цей проект уже реалізовано на нашому західному напрямку.
Керівництво НАТО, в особі Є. Столтенберга, неодноразово наголошувало, що поки що мова не йде про вступ України у НАТО. За його словами, Україні потрібно сконцентруватися на реформах, щоб відповідати стандартам НАТО, проте підтверджується прихильність подальшому розвитку особливого партнерства між Україною й НАТО, яке буде сприяти створенню стабільної, мирної та неподільної Європи. Натомість НАТО пропонує Комплексний пакет допомоги, метою якого є зібрати воєдино та розширити допомогу Україні, щоби держава збільшила свою здатність протидіяти агресії, гарантувати свою безпеку й проводити необхідні реформи, у тому числі в сфері безпеки й оборони.
10 березня 2018 року НАТО визнало за Україною статус країни-аспіранта на шляху до приєднання до альянсу.
Для України стратегічне партнерство з НАТО є важливим при реалізації євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес реформування політичної та економічної системи нашої держави у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Література:
1. Україна на шляху до НАТО:через радикальні реформи до набуття членства//Політика і час.-2004.-№12.- С.75-76 2.
2. Україна і Польща після розширення НАТО//Політика і час. -2000. -№3-4.- С.56-72 3. Гайдуков Л.
3. Річ, на якій економити не можна. НАТО: від образу ворога до порозуміння та співробітництва/ Л.Гайдуков, С.Терешко//Політика і час.-2005.- №7.- С.14-29 4. Гайдуков Л. Альянс без погонів .
4. Наукова та освітня складові в сучасній діяльності НАТО і євроатлантичній інтеграції України/ Л.Гайдуков, С.Терешко//Політика і час.-2006.-№6.- С.3-14.
________________________
Науковий керівник: Лахова Олена Вадимівна, старший викладач, Дніпровський національний університет імені О. Гончара
|