Ключові слова: Добробут, протестантизм, економічна теорія, фактори розвитку.
Анотація. На протязі багатьох віків складалась історія економічної думки, поведінкової економіки людини, становлення законів права власності, етики бізнесу,моральної та правової складової сталої економіки. Добробут населення, економічне зростання країн досліджували багато соціологів, економістів, політичних діячів. Добробут населення та економічне зростання країн досліджували такі вчені: А. Сміт, Д.Рікардо, Макс Вебер в його роботі "Протестантська етика та дух капіталізму", Кемпбелл Р. Макконел та Стенлі Л. Брю - "Економікс" (ця робота є основним підручником для вивчення економіки в колледжах на економічних факультетах), Реформація у Європі та шанс для України» - Вернон Сміт та Роман Шеремета, та інші.
Актуальність. Тема економіки, успішності країни окремо та в рейтингу глобального світу не нова, багато досліджень на цю тему існує. Останні декілька років в Україні дуже актуальною є тема євроінтеграції, багато зусиль докладено на дослідження, чого ж саме не вистачає для євроінтеграції та добробуту населення в Україні, які саме "європейські цінності" Україна має перейняти від західних країн. В цій роботі буде розглянуто цілісний погляд на фактори, не відокремлюючі галузі одну від одної. Саме цілісний погляд на проблему, методом від дедукції до індукції вірним буде вирішення проблеми.
Також, згідно з визначенням терміну, Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») — комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме — про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг [1]. В цих визначеннях підкреслюється саме сукупність окремих факторів, отже розглядати їх окремо не має сенсу.
Кемпбелл Р. Макконнел визначає такі причини успіху на шляху ускорення економічного зростання, в той час, як інші далеко позаду - ці причини полягають в різних матеріальних та соціально- культурних умовах. Тобто, за його думкою це також не окрема наука цифр та формул, але й соціально- культурні умови [2]. За думкою Макконнела, вплив на бідність країн мають такі фактори:
- бідність природних ресурсів (але виключенням є Японія, Ізраіль, Швейцарія, тому це твердження не є однозначним);
- трудові ресурси. З точки зору трудових ресурсів для багатьох економічно відсталих країн характерні - перенаселеність, широке поширення безробіття та неповне використання робочої сили, низька продуктивність праці;
- технічний прогрес;
- соціокультурні(прихильність племінним відносинам, кастова побудова суспільства, релігійні та філософські вчення про “непередбачуваність”, тобто, що вчинки не мають вплив на зусилля людини) та інституціональні(корупція та хабарництво) фактори.
Згідно з Макконнелом, роль держави в бідних країнах на початку стадії зростання має бути ключовою. Як і за думкою багатьох економістів, в стадії реформ має бути перехідна економіка, від централізованої планової до ринкової системи. Для цього важлива роль держави.
З загального огляду економіки успішних країн, а саме західних(Європи, Америки) є відома в країнах СНГ є праця Макса Вебера “Протестантська етика та дух капіталізму”. В цій праці М. Вебер досліджує, “які саме зчеплення обставин призвело до того, що саме на Заході виникли такі явлення культури, котрі розвивалися в напрямку, отримавши універсальне значення” [3]. В своєму дослідженні він підкреслив, що на становлення капіталізму суттєво вплинула протестантська етика - це вчення християн - протестантів на Заході після Реформації в 1517-1648 роках, про сумлінність праці, відповідальність перед Богом за результати та методи своєї підприємницької діяльності. Сучасний релігіознавець Дмитро Горевой в своїй праці “Як протестантизм вплинув на добробут” висловив свою думку з приводу теорії М. Вебера: “Відповідна орієнтація на результат формує особливе ставлення до роботи. Набравшись сміливості можна сказати, що утворюється певний моральний кодекс неписаних законів про працю. Відношення до останньої поступово стає не як до засобу, а як до мети. У свідомості людини формується працелюбність, відповідальність, чесність та порядність. Саме це Вебер і мав на увазі під «протестантською етикою». Тобто людина має певний аскетизм, чесне ставлення до праці. Отриманий прибуток вкладається у справу, розвиток, а не витрачається на розваги, і так по колу. Невитрачені прибутки дають змогу інвестувати і створювати нові варіанти заробітку. Саме це, на думку Вебера, спричинило той факт, що в Німеччині керманичами великого капіталу були саме протестанти. У Європі заможніші протестантські країни Півночі, на відміну від південних католицьких чи східних православних” [4]. Тобто, за думкою М. Вебера,одне з найважливіших складових успішної економіки - є трудові ресурси(люди) та соціально - культурні умови.
Якщо розглядати Україну, то серед факторів для розвитку в нашій країні існують: природні ресурси (земля, ліс, корисні копалини, …), інвестиції, обладнання, трудові ресурси. Але в основі вільного ринку, неконтрольованого державою, лежить доброчесність ведення бізнесу, сумлінна праця, відповідальність та чесність, незалежно від статусу людини - як робочих на промислових підприємствах, так і в державних структурах, закладах освіти, медичних закладах, судової ланки, важкої промисловості, і т.д. - тобто майже в кожної галузі не вистачає сумлінних, чесних робітників, без чого держава не може економічно зростати. Для вирішення цієї проблеми, треба популяризувати етику ведення бізнесу, праці, взаємоповаги ще в дитячих закладах та сім’ях, держава повинна співпрацювати з громадськими та релігійними організаціями, які займаються вирішенням соціальних проблем, сприяти науковим дослідженням соціальних явищ в країні.
Література:
1. Вікіпедія, Економіка (https://uk.wikipedia.org/wiki), 2018
2. Макконнел К.Р., Економикс, Принципы, проблемы и политика./ Макконнел К.Р., Брю С.Л.; пер. с англ. С. В. Черпаков (руководитель группы переводчиков). - Киев, совместное издание “Хагар” и “Бунчук”, 1993. - с.751
3. М. Вебер, Протестантська етика і дух капіталізму/ Вебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму / Пер. з нім. О. Погорілого. — К. : Основи, 1994. - с.1-2
4. Дмитро Горєвой, Як протестантизм вплинув на добробут (http://rellab.org.ua), 2018
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
