Автор: Потапова Сніжана Михайлівна, здобувач кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національного університету ДПС України
[Адміністративне право. Митне та податкове право]
В умовах формування ринкової економіки джерелом підвищення добробуту громадян все частіше стає підприємницька ініціатива. Проте ефективність роботи підприємця залежить не лише від його ділової активності, завбачливості та господарських здібностей, але й від ефективності діяльності держави в цілому та окремих її органів зокрема. Так, стабільність законодавства та грошової одиниці, вільна конкуренція, прогнозована економічна та податкова політика держави, дають можливість підприємцю більш вільно почуватися на ринку, а відтак – не приховувати свою діяльність ні від держави, ні від споживачів. Проте досить часто об’єктивні умови чи суб’єктивні чинники штовхають підприємців на порушення чинного законодавства. Нерідко таке порушення здійснюється шляхом порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідальність за його вчинення передбачено ст. 155-1 КпАП України [2].
Незважаючи на той факт, що кількість порушень у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг практично не зменшується, притягнення до відповідальності в адміністративному порядку за вчинювані правопорушення мають місце далеко не завжди. Це пояснюється цілим рядом причин, серед яких можна виділити і недостатність проведення профілактичної роботи, і низький рівень правової культури та правосвідомості громадян, й інші, проте однією з основних, на наш погляд, є суперечливість, неузгодженість та невиваженість правових конструкцій, що передбачають відповідальність за вказані правопорушення.
Слід відзначити, що недосконалість чинного українського законодавства часто виступає наріжним каменем при побудові взаємовідносин держави і особи. Розпливчасті, нечіткі формулювання законодавчих конструкцій, можливість їх двоякого тлумачення, присутність великої кількості норм-дефініцій при відсутності єдиної методики формулювання понятійного апарату, наявність бланкетних норм, а також їх конкуренція ускладнює застосування конкретних правових приписів. Як наслідок – кожна із сторін такого правовідношення буває незадоволена. Страждає ж від цього часто саме держава. Не є винятком в даному випадку і законодавча конструкція ст. 155-1, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків.
Слід відзначити, що певна неузгодженість спостерігається між змістом та назвою вказаної норми. Так, ст. 155-1 КпАП України має назву „Порушення порядку проведення розрахунків”, тоді як власне її зміст є дещо вужчим і передбачає відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків лише у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і не стосується інших сфер життєдіяльності суспільства, які теж передбачають проведення розрахункових операцій. На наше переконання, така неузгодженість не є виправданою і має бути усунута. Ми вважаємо, що вже у назві вказаної статті необхідно обмежити сферу її застосування, виходячи зі змісту диспозиції вказаної норми. Це дасть можливість уникнути розширеного тлумачення вказаної правової норми.
Якщо уважно проаналізувати диспозицію ст. 155-1 КпАП України, то можна зробити висновок, що притягти до відповідальності особу на підставі виключно цієї норми досить проблематично. Адже фактично не можна з’ясувати, в чому саме полягає порушення порядку проведення розрахунків, законодавець лише зазначає, що цей порядок „встановлений законом”. Таким чином маємо чисту бланкетну норму, застосування якої можливе за умови з’ясування змісту іншого нормативного акта. Уявляється, що законодавець також мав би визначити, що це за нормативний акт або хоча б у межах статті Кодексу пояснити суть порушення порядку проведення розрахунків. Проте відповідні пояснення не знайшли свого відображення в Кодексі. Більше того, навіть аналізуючи зміст Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” [1] (оскільки, очевидно, саме даний нормативний акт мається на увазі як такий, що пояснює сутність правопорушення, передбаченого ст. 155-1 КпАП України), поняття „порядок проведення розрахунків” у ст. 2, яка визначає перелік термінів, що вживаються в нормативному акті, не знаходимо. Відповідно досить важко визначитися і з тим, перелік яких діянь буде порушенням встановленого порядку проведення розрахунків. Разом з тим, в межах названого Закону має місце розділ ІІ, який називається „Порядок проведення розрахунків”, проте він також не дає пояснення того, в чому ж саме проявляється такий порядок, а, здебільшого, визначає обов’язки суб’єктів підприємницької діяльності щодо використання різних форм реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій купівлі-продажу чи надання послуг у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг та визначає перелік випадків, коли такі реєстратори не застосовуються [1].
Виходячи з вище визначеного, а також аналізуючи зміст Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, вважаємо, що порядок проведення розрахунків – це встановлена державою та юридично закріплена форма проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, в ході здійснення якої забезпечується баланс прав та обов’язків кожної із сторін розрахункових правовідносин та реалізовується контрольно-фіскальна функція держави.
Література:
1. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 6 липня 1995 року в редакції Закону від 01.06.2000 // ВВР. – 2000. - №138. – Ст. 315.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар / Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний та ін.; - К.: Всеукраїнська асоціація видавців „Правова єдність”, 2008. – 781 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
