ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ РОЗБУДОВИ ПРАВОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ
30.09.2008 09:09
Автор: Буслюк Інна Іванівна, студентка Херсонського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ
[Теория и история государства и права. История политических и правовых учений. Философия права]
Побудова в Україні правової держави з ринковою економікою вимагає по новому звернутися до методологічних засад основних напрямків діяльності держави в екологічній сфері. В основу яких, як вважає Президент України В. Ющенко має бути покладено відродження української нації як єдиного життєствердного організму, що охоплює весь наш народ, всіх громадян [1, с. 5]. Відтак для регулювання і збереження екологічної безпеки необхідна урегульованість державно-правового життя країни.
Крім того, актуальність нашої роботи підтверджується конституційними положеннями, так як у відповідності до ст. 16 Конституції України «Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги а території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави».
Для цього слід посилити заходи щодо охорони довкілля та раціонального природокористування. Тому дослідження державно –управлінських рішень в екологічній сфері є на сьогодні надзвичайно актуальним та необхідним.
Тим самим демократичний і соціальний розвиток Українського суспільства в сучасних умовах об’єктивно сприяє виділенню як одного із основних напрямків держави – екологічну функцію.
Зазначену проблему вивчали провідні вчені О.В. Зайчук, В.І. Андрейцев, В.В. Галунько, В.К. Губарев, В.П. Пастухов, С.В. Ківалова. Поряд з цим поза межами дослідження залишилися важливі аспекти виникнення й розвитку держави в екологічній сфері.
Метою доповіді є апробація наукового дослідження щодо розкриття змісту екологічної функції держави для умов правової соціальної правової держави, в якій будується громадянське суспільство.
В юридичній літературі не має одностайності, щодо розуміння економічної функції держави. Так в академічному курсі з Теорії держави і права за редакцією О.В. Зайчук екологічна функція визначається як охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, відновлення навколишнього середовища [2, c. 73].
В свою чергу В.І. Андрейцев вважає, що функції екологічного права – це основні напрямки впливу норм екологічного права на волю і поведінку суб’єктів екологічних правовідносин і забезпечення правопорядку в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, гарантування екологічної безпеки [3, с. 26].
Інший вітчизняний вчений В.В. Галунько до екологічної функції відносить питання забезпечення екологічної безпеки людини, захист навколишнього середовища [4, с. 63].
Також в юридичній літературі можна зустріти іншу визначення основних напрямків діяльності держави а екологічній сфері: «Природоохоронна або екологічна функція – це регулювання процесу використання природних ресурсів, збереження і відновлення природного середовища [5, с. 818]», вважає В.К. Губарев. «Екологічна функція – це охорона, відновлення і поліпшення природного середовища (В.П. Пастухов)[6, с. 20]».
Цікавим в цьому аспекті є точка зору С.В. Ківалова, який ототожнює природоохоронну та екологічну функцію і відносить до її складу: 1) регулювання процесу використання природних ресурсів; 2) збереження і відновлення природного середовища життя людини [7, с. 20].
Як видно із наведеного вище переважна кількість науковців (О.В. Зайчук, В.І. Андрейцев, В.В. Галунько, В.П. Пастухов) вважають головною ознакою екологічної функції держави – охорона навколишнього природного середовища.
Поряд з цим такі вчені В.І. Андрейцев та В.К. Губарев відносять до одиного із напрямків діяльності держави забезпечення правопорядку у галузі використання природних ресурсів. В свою чергу О.В. Зайчук і С.В. Ківалов виділяють серед ознак зазначеної функції такий напрямок діяльності держави як відновлення навколишнього середовища.
Своєрідною в цьому аспекті є розуміння зазначеного феномену В.А. Андрейцевим який відніс до складу екологічної функції також і волю і поведінку економічних відносин.
Зазначений аналіз привів нас до висновку, що найбільш слушно зміст екологічної функції держави розкрили О.В. Зайчук, В.І. Андрейцев, В.В. Галунько та П. Пастухов. Ми в основному розділяємо точку зору зазначених вчених. Поряд з цим, на наш погляд також до основних напрямків діяльності держави в екологічій сфері відносяться державні заходи щодо забезпечення гарантії екологічної безпеки.
Таким чином, підтримуючи точки зору тільки що зазначених вище вчених, а також власного праворозуміння вважаємо, що до основних ознак екологічної функції держави відносяться:
- охорона навколишнього природного середовища;
- раціональне використання громадянами, органами державної влади та суб’єктами господарювання природних ресурсів;
- забезпечення екологічної безпеки людини та правопорядку в галузі використання природних ресурсів;
- гарантування екологічної безпеки громадян органами державної влади.
Отже, з урахуванням вище зазначених ознак, екологічна функція держави – це основні напрямки держави по забезпеченні екологічної безпеки в країні, охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання фізичними і юридичними особами природних ресурсів.
Джерела:
1. Послання Президента України Віктора Ющенка до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України // Урядовий кур’єр від 16 травня 2008 р. - № 88. – c. 4-5
2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
3. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
4. Теорія держави і права: Навчальний посібник / Авт.-упоряд. В.В. Галунько, Г.О. Пономаренко, В.К. Шкарупа; За заг. ред.. В.К.Шкарупи – Херсон: ВАТ «ХМД», 2008. – 280 с.
5. Губарев В.К., Трофимова З.В. Сучасний гуманітарний довідник школяра та студента. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. – 1248 с.
6. Основи правознавства: Навч. посіб. / В.П. Пастухов, В.Ф. Пеньківський, В.П. Капелюшний, О.В. Ришкова; За заг. ред. проф. В.П. Пастухові. – К.: Школа, 2003. – 380 с.
7. Основи правознавства: Навчальний посібник. Видання шосте / Ківалов С.В., Музиченко П.П., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф. – Х.: «Одіссей», 2006. – 368 с.
Науковий керівник к.ю.н., завідувач кафедрою загальноправових дисциплін Галунько В.В.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
