Останніми роками спостерігається стрімке зростання кількості затриманих незаконних мігрантів, які використовують територію України, щоб потрапити до Західної Європи. У середньому спостерігається щорічне зростання цього показника майже на 30 % [1, с. 144–145]. Безпосереднє наближення шенгенського простору до кордонів України, робить її територію привабливою для незаконних мігрантів з держав Південно-Східної Азії та Близького Сходу. Аналіз процесу незаконної міграції свідчить про зростання масштабів незаконної міграції громадян з пострадянських держав до держав Євросоюзу. Цьому сприяє безвізовий порядок в’їзду цих категорій в Україну, в тому числі за внутрішніми паспортами. Загостренню міграційної ситуації сприяє також необхідність виконання угод про приймання-передавання затриманих порушників законодавства з прикордонних питань з Євросоюзом та відсутність угод про реадмісію з Російською Федерацією, Білоруссю, а також рядом інших “держав-постачальників” незаконних мігрантів. Варто зауважити, що за попередні роки, українські прикордонники, без перебільшення, стримали хвилю незаконної міграції до Західної Європи, затримавши близько 20 тисяч мігрантів. Це реальний внесок України до системи загальноєвропейської безпеки.
Кожного року до обговорення питання та узгодження позицій долучаються представники Держприкордонслужби України, МВС України, Нацполіції, ДМС України, СБУ, Генпрокуратури України, Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України, Національної академії внутрішніх справ України, Управління ООН з наркотиків та злочинності (UNODC), Консультативної місії ЄС в Україні.Проведення робочих зустрічей задля вирішення однієї з основних та суттєвих загроз, яка вже протягом багатьох років є проблемою не лише для України, але й для країн ЄС.
Необхідність у розробці комплексної програми протидії незаконній міграції важливий крок у побудові потужної та ефективної системи протидії протиправній діяльності на державному кордоні України та передусім посилення заходів боротьби з транскордонною незаконною міграцією і підвищення рівня співпраці з відповідними установами країн ЄС.
Зокрема, у ході нарад постійно зазначається, що завдяки своєму геополітичному розташуванню Україна за минуле десятиліття стала не тільки транзитною зоною на шляху міграційних потоків в напрямку країн Західної Європи, але й поступово розглядається нелегальними мігрантами як країна для тривалого перебування.
За останні три роки співробітниками Держприкордонслужби на кордоні затримано більше 10 тисяч потенційних незаконних мігрантів, при цьому середньостатистична цифра суттєво не змінюється – від двох з половиною до трьох з половиною тисяч щороку (2016 р. – 2656 осіб, 2017 р. – 3813 осіб, 2018 р. – 3543 особи). Близько 40% з них затримується на кордоні з ЄС (2016 р. – 891 особа, 2017 р. – 726 осіб, 2018 р. – 1563 особи), решта виявляється при спробі потрапляння в Україну як у пунктах пропуску, так і поза ними [2].
Окремо викликає занепокоєння активне використання підроблених документів на право перетину державного кордону. За останній рік кількість випадків виявлення співробітниками Держприкордонслужби підроблених документів зросла вдвічі (2017 р. – 387 випадків, 2018 р. – 850 випадків).
Здійснюючи стратегічний курс на євроатлантичну інтеграцію, Україна зобов’язалася вести боротьбу з організованою злочинністю. В той же час за останні роки фіксується формування мережі високоприбуткового злочинного бізнесу, що спеціалізується на питаннях нелегальної міграції, зокрема переправляння, виготовлення підроблених документів високої якості та організація транспортного перевезення.
І хоча за роки незалежності в Україні створено необхідну нормативно-праву базу в сфері протидії нелегальній міграції, а також послідовно впроваджувалися різні державні програми через транскордонний характер незаконної міграції нагальною залишається міжнародна співпраця з відповідними установами країн ЄС.
Прийняття комплексної програми протидії незаконній міграції та реалізація її положень дозволить створити дієву систему протидії транснаціональній та транскордонній організованій злочинності на каналах незаконної міграції, покращить взаємодію та координацію при проведенні спільних операцій між правоохоронними органами України та правоохоронними органами ЄС і країнами-учасницями Конвенції ООН проти організованої злочинності, підвищить ефективність протидії протиправній діяльності на державному кордоні України, зовнішнім та внутрішнім загрозам національній безпеці України, забезпечить повну реалізацію можливостей Державної прикордонної служби України у сфері охорони державного кордону.
Отже, нелегальні мігранти страждають від дискримінації, для них важкодоступним є ринок праці та житла, вони позбавлені можливості користуватися системами освіти й охорони здоров’я тощо. Ця схема вимальована таким чином, щоб людина була позбавлена можливості захисту своїх прав. Одним із варіантів зменшення нелегальної міграції жінок і дітей є зменшення попиту на них у так званих високорозвинених країнах. Слід запобігати діяльності злочинних угрупувань всередині власної країни, що професійно займаються «доставкою» мігрантів для їх експлуатації, як наслідок, зменшиться чисельність нелегальної міграції. На сьогоднішній день основою протидії нелегальній міграції в системі національної безпеки має стати комплексний підхід до рішення цієї проблеми, який буде передбачати удосконалення національного законодавства у сфері запобігання та протидії незаконній міграції, завершення реформування правоохоронних органів України, удосконалення координації діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами з відповідними європейськими інституціями.
Література:
1. Литвин М. М. Сучасні загрози національній безпеці України на державному кордоні / М. М. Литвин // Стратегічні пріоритети. – 2014. – № 1 (30) – С. 144–145.
2. Українське суспільство: міграційний вимір : нац. доповідь / Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. – К., 2018. – 396 с.
|