В міжнародному кримінальному праві питання притягнення осіб за вчинення міжнародних злочинів, злочинів міжнародного характеру та міжнародних правопорушень завжди було актуальним. Саме з цією метою і був створений Міжнародний кримінальний суд (далі – МКС) – перший постійний правовий інститут, до компетенції якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, військові злочини і злочини проти людяності.
Структура МКС як міжнародного судового органу базується на інституційних принципах, належних забезпечити конкретні завдання по відправленню справедливого і незалежного правосуддя.
До складу структури МКС входять такі постійно діючі органи як: Президія, Відділення попереднього провадження, Судове відділення, Апеляційне відділення, Канцелярія прокурора і Секретаріат.
Зокрема, МКС складається з 18 суддів, що обираються на основі представництва основних правових систем, а також справедливого географічного і гендерної представництва.
Президія МКС складається з Голови та 2 віце-голів, що обираються повним складом суддів на 3-річний термін або на термін до закінчення їх повноважень як суддів (в залежності від того, який строк закінчується раніше).
Президія відповідає за управління всіма органами Суду (за винятком Канцелярії прокурора). На Президію покладені також питання зовнішніх зв’язків МКС і питання, пов’язані з виконанням покарання.
Всі судді МКС розподіляються по трьох відділеннях. Так, Апеляційне відділення складається з Голови та ще 4 суддів, Судове відділення – не менше ніж з 6 суддів, Відділення попереднього провадження – не менше ніж з 6 суддів. Функції судочинства в кожному з відділень здійснюються судовими палатами. Апеляційна палата включає в себе всіх суддів Апеляційного відділення, функції Судової палати і палати попереднього провадження здійснюються 3 суддями (в окремих випадках функції Палати попереднього провадження можуть здійснюватися одноосібно суддею) [1].
Основною функцією МКС, беззаперечно, є розгляд справ щодо вчинення особою міжнародних злочинів а також винесення справедливого судового рішення за результатом цього розгляду. Для належного виконання цієї функції важливу роль відіграє забезпечення виконання функцій розслідування і обвинувачення в міжнародному кримінальному процесі.
Згідно зі статтею 15 Римського статуту міжнародного кримінального суду після закінчення розслідування, Якщо Прокурор робить висновок про наявність достатніх підстав для порушення розслідування, він або вона звертається до Палати попереднього провадження з проханням дати санкцію на проведення розслідування разом з будь-якими зібраними матеріалами, що підкріплюють це прохання [2].
Література:
1. Перепьолкін С. М. Юрисдикцiя мiжнародного кримiнального суду та її визнання Україною. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2017. № 10. С. 243-250.
2. Римський статут міжнародного кримінального суду. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text
|