На сьогоднішній день національний механізм здійснення митного контролю товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, знаходиться лише на початковій стадії розробки та потребує подальшого вдосконалення, на що вказують не тільки українські дослідники та практики, а й авторитетні міжнародні установи. Так, глобальний центр інноваційної політики Торгової палати США щороку оприлюднює Міжнародний індекс інтелектуальної власності, який надає оцінку рівню захищеності та розвитку сфери інтелектуальної власності у 53 країнах світу. Відповідно до звіту за 2020 рік, Україна отримала 19,83 бали із 50 можливих та посіла в загальному рейтингу 38 місце. Також вказані дані дають можливість визначити основні проблеми захисту прав інтелектуальної власності (далі – ПІВ) на митному кордоні України. Зокрема, показник «Прозорість і публічна звітність митних органів щодо порушень прав інтелектуальної власності у сфері торгівлі» отримав 0 балів, а показник «Ефективні заходи на кордоні» – 0,25 бали [1].
Теоретичну основу дослідження питання захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України становлять фундаментальні напрацювання таких вчених, як: О. М. Тропіна, С. П. Филь, О. С. Харченко, В. В. Заяц, А. Д. Войцещук, О. М. Волощенко, А. Г. Пишна, В. А. Свирида, І. М. Бенедисюк, Н. І. Білак, Н. В. Волкова, Ю. М. Дьомін та ін. Однак існує необхідність в подальшому дослідження даного питання з огляду на наявні проблеми практичного застосування митними органами існуючого наразі механізму захисту інтелектуальної власності.
Питання сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон на сьогодні врегульовано Митним кодексом України (далі – МКУ) [2], а саме Розділом XIV. Однак аналіз наукових досліджень у сфері митного контролю щодо оформлення товарів, що містять об’єкти ПІВ, дає підстави стверджувати, що досить дискусійним є характер законодавчого положення, передбаченого ч. 1 ст. 400 МКУ у чинній редакції, що встановлює: «У разі підозри, що внаслідок переміщення через митний кордон України товарiв, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до статті 398 цього Кодексу, можуть бути порушені такі права, митний орган може за власною ініціативою призупинити митне оформлення зазначених товарiв, за винятком швидкопсувних» [2].
Зазначене положення наділяє працівників митних органів дискреційними повноваженнями превентивного характеру, які передбачають застосування до потенційних порушників заходів запобігання вчиненню правопорушення. Однак слід звернути увагу, що дана редакція статті містить певні ризики неналежного її виконання як під впливом помилкового судження, так і внаслідок умисного вчинення дій шляхом використання службового становища [3, с. 20].
При цьому варто звернути увагу на те, що на підставі інформації митного реєстру у 2019 р. зафіксовано 6875 випадків призупинення митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності. Однак підозра щодо порушення такого права підтвердилася лише у 30 випадках [4].
Також висновки про невисокі показники роботи митних органів свідчить і практика ЄСПЛ. Зокрема, у рішенні від 24 листопада 2016 року у справі «ТОВ «Полімерконтейнер» проти України» суд звернув увагу на систематичні порушення з боку українських митних органів, що присвоювали один і той самий невірний код тому й самому імпортованому товару незважаючи на низку судових рішень національних судів, якими відповідні рішення митниці скасовувалися [5].
Проте неприпустимим є існування ситуації, коли застосування попереджувального заходу ґрунтується на особистій думці працівника митного органу, який може не мати достатньої кваліфікації для цього або зловживає своїм службовим становищем. Помилка судження або умисні дії щодо підозри неправомірного використання об’єктів інтелектуальної власності може спричинити процес гальмування зовнішньоекономічної діяльності суб’єкта, маючи наслідком втрату прибутків у вигляді майнової шкоди. А тому застосування наявної у ч. 1 ст. 400 МКУ термінологічної конструкції не є доцільним з точки зору об’єктивності. У зв’язку з цим пропонується використати замість слів «у разі підозри» конкретні критерії, на яких може ґрунтуватися рішення митного органу призупинити митне оформлення [3, с. 20].
Таким чином, необґрунтованим є надання митним органам тих дискреційних повноважень, що передбачені наразі ч. 1 ст. 400 Митного кодексу України. Тому, задля підвищення ефективності роботи митних органів у сфері захисту прав інтелектуальної власності, пропонується викласти зазначену норму наступним чином: «У разі відсутності правовстановлюючих документів на право використання об’єкта інтелектуальної власності та наявності спільних ознак об’єктів, які перетинають кордон, з об’єктами, внесеними до митного реєстру, митний орган може за власною ініціативою призупинити митне оформлення зазначених товарiв, за винятком швидкопсувних».
Література:
1. U.S. Chamber Releases 2020 International IP Index. Global Innovation Policy Center.URL: https://clc.to/uschambe (дата звернення: 09.12.2020).
2. Митний кодекс України: Закон України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI. Відомості Верховної Ради України. 2012. №№ 44-48. Ст. 552. (Із змінами).
3. Волощенко О. М. Новелізація законодавства інтелектуальної власності в умовах євроінтеграційної політики України: проблеми теорії і практики. Підприємництво, господарство і право. 2020. №4. С. 17-21.
4. Аналіз регуляторного впливу до проєкту наказу Mіністерства фінансів України. Офіційний сайт Державної регуляторної служби України. URL: https://clc.to/drs.gov.ua (дата звернення: 09.12.2020).
5. TOB «Полімерконтейнер» проти України: Рішення Європейського суду з прав людини від 24 листопада 2016 р. у справі № 23620/05. Офіційний вісник України. 2017 р. № 98. Ст. 3028.
________________
Науковий керівник: Петренко Ганна Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права та адміністративного права, Донецький національний університет імені Василя Стуса
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
