Соціальні мережі вже давно стали однією з найбільш значущих в комунікаційному аспекті платформою для провадження передвиборної агітації політичними партіями, кандидатами на виборні посади. При цьому, коли мова йде про правовий аспект такої діяльності, доводиться стикатися з суттєвими прогалинами належного регулювання. Адже Виборчий кодекс не містить норм, які б прямо виокремлювали цю форму агітації. Виходячи з положень статті 51 Кодексу будь-яка передвиборна агітація у соціальних мережах кваліфікується як «інша форма, що не суперечить Конституції України та законам України».
Більша частина усього масиву передвиборної агітації у соціальних мережах представлена у формі політичної реклами. В свою чергу політична реклама регламентується Законом України «Про рекламу». Щоправда, в згаданому нормативно-правовому акті не передбачається особливих вимог до такого виду реклами. Натомість, політична реклама, як і будь-яка інша, провадиться на основі базових принципів реклами, передбачених у статті 7 Закону України «Про рекламу» – себто з дотриманням вимог законності, точності, достовірності, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди, не порушують етичні, гуманістичні, моральні норми та відповідають принципам добросовісної конкуренції.
Однак чи достатньо цього на практиці задля забезпечення належного контролю з боку уповноважених органів за агітаційною діяльністю політичних партій, кандидатів у соціальних мережах? Вбачається, що ні. Адже практика яскраво демонструє, що більшість очевидних порушень, в першу чергу – щодо неналежного рекламодавця, порядку фінансування передвиборної агітації, відсутності інструментів контролю за її змістом – стосуються саме розміщуваної у мережі Інтернет політичної реклами.
Слід зазначити, що на цьому ґрунті особливий регламент провадження агітаційної діяльності у формі політичної реклами почали встановлювати власне соціальні мережі як розповсюджувачі такої реклами. При тому характерно це не лише для українського Інтернет-сегменту, але й для світу в цілому.
В контексті аналізу недержавного регулювання політичної реклами доцільно розглянути особливості такої регламентації на прикладі соціальної мережі з найбільшою користувацькою аудиторією в Україні. Станом на 2021 рік кількість українців у Facebook сягнула 16 млн. користувачів, на другому місці – Instagram з охопленням 14 млн. [1]. Тут варто вказати, що обидві мережі належать корпорації Facebook, Inc. Відтак особливості політики обох мереж в питаннях реклами багато в чому ідентичні.
Отож Facebook має специфічні правила для категорії реклами, ідентифікованої мережею як така, що пов’язана з питаннями суспільного значення, виборами чи політикою. Очевидно, уся політична реклама, безвідносно того, чи вона є формою передвиборної агітації та розповсюджується в межах темпорального відрізку, відведеного на виборчий процес, чи звичайною політичною рекламою, охоплюється змістом вказаної категорії.
Маркерами-класифікаторами такої реклами є наступні ознаки:
- створена кандидатом на державну посаду, політичним діячем, партією чи особою, зацікавленою в результатах виборів на державну посаду, створена від імені такої особи чи організації або ж їм присвячена;
- пов’язана з виборами, референдумом чи будь-яким іншим голосуванням, в тому числі з передвиборними кампаніями або ж кампаніями, що закликають до участі у виборах;
- присвячена питанням суспільного значення на будь-якій території, де ця реклама має демонструватися;
- підлягає правовому регулюванню в якості політичної реклами [2].
В цьому розрізі на окрему увагу заслуговує конструкція «особа, зацікавлена в результатах виборів», адже тлумачення подібної конструкції, вочевидь, потребує додаткових роз’яснень. Адже в широкому розумінні до осіб, зацікавлених в результатах виборів можуть належати усі ті, хто наділені виборчим правом на виборах, що за результатами яких передбачається зайняяття такої посади (або посад). Натомість у вузькому розумінні, виходячи з відомих національному законодавству юридичних конструкцій, можна розглядати таких суб’єктів у якості пов’язаних чи близьких осіб. У такому разі може йтися як про тісні ділові зв’язки у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», так і про зв’язки родинного характеру в розрізі Закону України «Про запобігання корупції».
Цікавою також видається згадка про питання суспільного значення. Сам Facebook тлумачить їх як такі, що охоплюють активно обговорювані теми, котрі можуть впливати на результати виборів чи пов’язані з діючим або пропонованим законодавством [2].
Надзвичайно складно дати адекватну з погляду права оцінку тим чи іншим темам як таким, що можуть вплинути на результати виборів. В першу чергу через те, що, до прикладу, українським законодавством чітко відмежовується передвиборна агітація від офіційних повідомлень про перебіг виборчого процесу, про дії кандидатів, які є посадовими особами органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування, пов’язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень.
Хоча в той же час, з точки зору комунікаційного впливу, розповсюдження цієї інформації, її обговорення може справляти вплив на формування думки виборців, а відтак і результати їх волевиявлення. Отож виникає справедливе питання: чи можна за таких умов просувати засобами реклами у соціальній мережі інформацію, скажімо, про відкриття за участі діючого державного службовця – кандидата на виборну посаду – нового спортивного комплексу? Виникає риторичне питання співвідношення норм вітчизняного законодавства із вимогами соціальної мережі.
Нарешті примітка про належність рекламного повідомлення до таких, що підлягають правовому регулювання в якості політичної реклами. Схоже, тут питань буде найбільше. Адже немає вказівки на те, про яке саме законодавство йдеться. Безсумнівно, ознаки політичної реклами, вимоги до неї в різних країнах не є тотожними. А існуючі на разі міжнародні документи, як-от Міжнародний кодекс рекламної практики чи Міжнародний кодекс рекламної діяльності Міжнародної Торгівельної Палати, є збірниками найзагальніших декларативних положень про увесь масив реклами загалом.
Стосовно самих правил розміщення політичної реклами на Facebook слід відзначити, що сама мережа висуває всього дві вимоги – ідентифікація рекламодавця та дані про особу, яка фінансує розміщення/просування відповідної інформації. Щоправда в частині ідентифікації рекламодавця правила мережі вказують на необхідність останнього задля отримання дозволу на розміщення реклами проживати на території цільової країни або перебувати у ній на період демонстрації реклами.
І тут знов слід повернутися до співвідношення національного законодавства із правилами розміщення реклами соціальної мережі, адже варто пам’ятати, що пункт 1 частини 1 статті 57 Виборчого кодексу України містить пряму заборону іноземцям та особам без громадянства брати участь у передвиборній агітації. А відтак і політична реклама, як одна з її форм, жодним чином не може провадитися усім колом суб’єктів, виокремлених Facebook у якості належних рекламодавців.
Висновки. Таким чином слід вказати на те, що питання використання соціальних мереж у якості платформи для провадження передвиборної агітації на разі не врегульоване у повному обсязі, а отже потребує належної уваги законодавця. При тому внутрішнє регулювання, впроваджене самими мережами, відзначається суттєвими розбіжностями із національним законодавством, що породжує простір для зловживань зацікавленими суб’єктами. Тож доцільно було б звернути особливу увагу на специфіку політики соціальних мереж в окреслених питаннях з метою встановлення вимоги до останніх про приведення їх правил політичної реклами на території України у відповідність із вимогами Закону України «Про рекламу», Виборчого кодексу. Тим паче що практика діяльності тієї ж Facebook, Inc неодноразово засвідчувала готовність мережі адаптуватися до особливостей діяльності в межах конкретних держав.
Література:
1. PlusOne. Дослідження Facebook та Instagram в Україні (станом на 01.01.2021 р.). URL: https://plusone.com.ua/research/
2. Facebook for Business. Довідковий центр Facebook. URL: https://ru-ru.facebook.com/business/help/167836590566506?id=288762101909005&recommended_by=208949576550051
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
