Правовий статус військовослужбовця Збройних Сил України (далі – ЗС України) має особливий (спеціальний) характер і визначається як встановлена нормативними актами можливість мати та реалізовувати права і обов’язки в процесі проходження військової служби. Це пояснюється додатковими вимогами, що покладаються на військовослужбовців, як представників нової, реформованої армії, завданням якої є оборона держави, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності [1], що передбачає максимальну відповідальність такої особи і чіткий контроль з боку державних органів.
У військовому юридичному словнику зазначається, що адміністративна відповідальність військовослужбовця - це форма юридичної відповідальності військовослужбовця за правопорушення, яке не пов’язане з виконанням службових обов’язків та не є кримінально караним [2]. На відміну від адміністративної відповідальності, дисциплінарна відповідальність являє собою “особисту відповідальність військовослужбовців за проступки, пов’язані з порушенням військової дисципліни, норм моралі та військової честі”.
Особливості притягнення до дисциплінарної та адміністративної відповідальності військовослужбовців ЗС України є актуальним питанням в сучасних умовах проведення Операції Об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей. З метою урегулювання питань проходження військової служби, посилення відповідальності військовослужбовців за порушення військової дисципліни та для забезпечення правопорядку за останній час були внесені зміни до ряду нормативно-правових актів (Законів України “Про військовий обов'язок і військову службу”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Дисциплінарний статут Збройних Сил України, Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 “Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України” та ін.), а Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) доповнено новою главою 13-Б “Військові адміністративні правопорушення”.
Військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами (ч. 1 ст. 15 КУпАП), в чому і проявляються особливості дисциплінарної відповідальності військовослужбовців ЗС України [3]. Ця норма також зазначена в ч. 2 ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗС України: “За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов’язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності” [4].
Передбачена в ст. 15 КУпАП заміна адміністративної відповідальності для військовослужбовців пояснюється особливістю служби в ЗС України, а отже і специфікою юридичної відповідальності за порушення правових норм. Це закріплює особливий характер дисциплінарної відповідальності військовослужбовців. З цього приводу ряд вчених вважають, що дане положення порушує принцип рівності відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки, таким чином відбувається звільнення цієї групи осіб від адміністративної відповідальності та її заміні на дисциплінарну.
За загальним правилом адміністративну відповідальність передбачає ст. 15 КУпАП. Цей перелік є вичерпним і включає наступні правопорушення: порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію [3].
Окрім зазначених є адміністративні правопорушення, які виокремлюють в окрему групу та зазначають в главі 13-Б КУпАП (статті 17210 – 17220) “Військові адміністративні правопорушення”, а саме: відмова від виконання законних вимог командира (начальника); самовільне залишення військової частини або місця служби; необережне знищення або пошкодження військового майна; зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем; перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень; недбале ставлення до військової служби; бездіяльність військової влади; порушення правил несення бойового чергування; порушення правил несення прикордонної служби; порушення правил поводження зі зброєю, а також речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення; розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів [3].
Дисциплінарний статут ЗС України та КУпАП не встановлюють чітких меж між адміністративною та дисциплінарною відповідальністю та конкретне стягнення за окреме адміністративне правопорушення. Дисциплінарним статутом ЗС України у розділі 3 наводиться лише перелік стягнень [4], одне з яких може застосувати на свій розсуд уповноважений суб’єкт до правопорушника, а спроба знайти відповідь на питання про те, за які адміністративні правопорушення за Дисциплінарним статутом ЗС України військовослужбовці несуть відповідальність є марною, оскільки цей нормативно-правовий акт цих положень не містить.
КУпАП має також свої особливості до порядку застосування адміністративних стягнень стосовно військовослужбовців. Так, за загальною нормою, до винних у вчиненні адміністративного правопорушення осіб застосовуються адміністративні стягнення, передбачені в ст. 24, а саме: попередження, штраф, штрафні бали, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; позбавлення наданого особі спеціального права (наприклад, права керування транспортними засобами, права полювання), позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт, арешт з утриманням на гауптвахті [3]. Проте, не всі з передбачених цією нормою видів адміністративних стягнень можуть бути застосовані щодо військовослужбовців ЗС України. До зазначених осіб не можуть бути застосовані громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів
ЗС України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань – військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. До зазначених осіб як захід адміністративного стягнення застосовується попередження. У той же час, до військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень може бути застосований такий вид адміністративного стягнення, як арешт із утриманням на гауптвахті. Відповідно до статті 321, це адміністративне стягнення застосовується лише у виключних випадках за окремі види адміністративних військових правопорушень на строк до 10 діб [3]. Арешт із утриманням на гауптвахті призначається районним, районним у місті, міськрайонним судом (суддею). Цей вид стягнення не може застосовуватись до військовослужбовців-жінок [3].
Згідно із КУпАП, адміністративна відповідальність військовослужбовців розглядається та призначається районним, районним у місті, міськрайонним судом (суддею). Згідно із статтею 277 КУпАП розгляд суддею справ про адміністративні правопорушення серед військовослужбовців розглядаються протягом доби [3], що унеможливлює розгляд справ в повній мірі, а саме не дають можливості належним чином ознайомлюватися з матеріалами.
Таким чином, з огляду на викладене, можна зробити висновок, що дисциплінарна відповідальність настає за скоєння адміністративного або дисциплінарного правопорушення і передбачена Дисциплінарним статутом ЗС України, адміністративна відповідальність військовослужбовців, єдиною підставою притягнення до якої є вчинення адміністративного правопорушення, регулюється КУпАП. Такі правопорушення військовослужбовців можна виділити у 3 групи: 1) передбачені ст. 15 КУпАП; 2) пов’язані з корупцією; 3) військові адміністративні правопорушення, перелічені главою 13-Б КУпАП. Проте, зазначені нормативно-правові акти не проводять чітку межу між адміністративною та дисциплінарною відповідальністю. КУпАП передбачає відповідальність військовослужбовців на загальних підставах, а крім того відсилає до Дисциплінарного Статуту ЗС України, який не можна вважати кодифікованим нормативним актом з притягнення до відповідальності військовослужбовців, він не встановлює загальних засад призначення дисциплінарних стягнень, їх переліку та процедури виконання.
Література:
1. Про Збройні Сили України: Закон України від 6 грудня 1991 року № 1934-XII. Дата оновлення: 01.08.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1934-12#Text (дата звернення: 10.01.2022).
2. Военный энциклопедический словарь. Москва: Эксмо. 2007. – 1024 с.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X. Дата оновлення: 05.01.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3793 (дата звернення: 15.01.2022).
4. Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України: Закон України від 24 березня 1999 року № 551-XIV. Дата оновлення: 01.12.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n214 (дата звернення: 15.01.2022).
|