Виборчий процес – це інструмент створення легітимних представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Невід’ємною складовою виборчого процесу є виборчі спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності. Хоч вони і небажані явища, які виступають провідниками будь-якої виборчої кампанії, проте є неминучими, бо в процесі підготовки та проведення виборів завжди зіштовхуються інтереси активних учасників виборчого процесу. І без конфліктних ситуацій, доволі часто «гострих», на превеликий жаль, не обходиться. Нагадаємо, що виборчий процес є нормативно врегульованою діяльністю уповноважених на те суб’єктів, які вступають між собою та іншими суб’єктами у відповідні правовідносини. У зв’язку з цим, характеристика суб’єктного аспекту виборчого процесу вважається суттєвим моментом, аби виявити його зміст.
Відштовхуючись від наведеного та роблячи прив’язку до оскарження рішень, дій чи бездіяльності, зазначимо, що виборче законодавство України після прийняття Виборчого кодексу України (ВК України) у 2019 році досягло визначеності в питанні суб’єктного складу. Відтепер їх перелік узгоджується та регламентується ст. 22 ВК України, яка має наступний вигляд: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах. Виборець як суб’єкт виборчого процесу вправі звернутися зі скаргою до виборчої комісії у разі порушення його виборчих прав або законних інтересів рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів. Виборча комісія є ключовим суб’єктом виборчого процесу, адже один із способів оскарження рішень дій чи бездіяльності забезпечується шляхом звернення до неї; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах. Партія як суб’єкт виборчого процесу, аналогічно виборцю вправі звернутися зі скаргою до виборчої комісії; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом. Кандидат як суб’єкт виборчого процесу вправі оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо вони мали відношення до певного регіону або округу, де цей кандидат значиться як зареєстрований для участі у виборах; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) – суб’єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації. Офіційний спостерігач аналогічно виборцю та кандидату вправі звернутися зі скаргою до виборчої комісії [1].
Слід зазначити, що кожен із наведених суб’єктів має різний обсяг повноважень. Саме тому, якщо брати до уваги ознаку наявності владних повноважень стосовно забезпечення виборчого процесу, доцільно усіх суб’єктів розподіляти на тих, що наділяються владними повноваженнями та тих, які обмежені в таких повноваженнях. До того ж, вичерпний ВК України перелік суб’єктів виборчого процесу засвідчує, що у інших учасників виборчих правовідносин відсутня власна виборчо-процесуальна правосуб’єктність, тобто вони не наділяються статусом суб’єкта виборчого процесу [2, с. 14].
Таким чином, питання розгляду суб’єктів виборчого процесу є важливим аспектом, оскільки його учасники являються безпосередніми «складниками» виборчих спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу.
Література:
1. Виборчий кодекс України: Закон України від 19 грудня 2019 року № 396-IX // Офіційна інтернет-сторінка Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text (дата звернення: 03.02.2022).
2. Чудик Н.О. Реформа виборчого законодавства України в контексті європейської інтеграції. Європейські перспективи. 2019. № 4. С. 12–15.
___________________________
Науковий керівник: Черняк Євгенія Валеріївна, д.ю.н., доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
