Приватна детективна діяльність – це дозволена державою незалежна професійна діяльність приватних детективів або приватних детективних підприємств (агентств) щодо надання клієнтам на платній договірній основі детективних послуг з метою захисту їхніх законних прав та інтересів. Її здійснюють суб’єкти приватної детективної діяльності індивідуально (приватні детективи) або через приватні детективні підприємства (агентства). Особливостями правового регулювання приватної детективної та охоронної діяльності у державах-членах Європейського Союзу включають: а) наявність спеціальних законів, який регулюють таку діяльність; б) особливі критерії щодо моральних та професійних якостей кандидатів на посади детективів, що включають спеціальні вимоги щодо відсутності судимості, не перебування під наглядом, професійної освіти; в) наявності складної системи отримання дозволів на зайняття приватною детективною та охоронною діяльністю, яка може включати необхідність отримання згоди на її здійснення (або отримання ліцензії) в кожній адміністративно-територіальній одиниці певної держави учасника Європейського Союзу [3].
Поряд із детективами поліції у багатьох країнах світу існують приватні детективи. Під приватною детективною діяльністю прийнято розуміти незалежну професійну діяльність, яка становить собою систему пошукових заходів, що здійснюються приватними детективами на договірних засадах з приводу надання детективних послуг та із застосуванням технічних засобів. Для розуміння сутності приватної детективної діяльності слід детальніше зупинитися на таких її аспектах як: 1) професійність; 2) незалежність професійної діяльності; 3) розшуково-пошуковий характер; 4) договірні основи здійснення; 5) співвідношення з оперативно-розшуковою та слідчою діяльністю. Детективна діяльність є передусім розшуковою тому, що в процесі її проведення встановлюються фактичні дані про правопорушення, осіб, що їх вчинили та зниклих безвісти. Подібна діяльність є характерною для оперативно- розшукових підрозділів правоохоронних органів. До змісту приватної детективної діяльності, як правило, входять послуги зі збору відомостей по кримінальних провадженнях на договірній основі з учасниками процесу, розшук осіб, які переховуються від судочинства, а також розшук викраденого майна клієнта та інші види послуг [1].
Для інституту приватної детективної діяльності характерні такі принципи роботи як: диспозитивність, незалежності суб'єктів приватної детективної (розшукової) діяльності, конфіденційності та збереження професійної таємниці, дотримання прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, поваги до людської гідності, добросовісності, об'єктивності та неупередженості, взаємодії з правоохоронними органами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Удосконалення адміністративно-правового забезпечення недержавної охоронної та приватної детективної діяльності потребує узагальнення та аналізу зарубіжного досвіду у досліджуваній сфері, на підставі аналізу якого можна здійснювати розбудову національних правових моделей вказаних видів діяльності [2].
У деяких європейських державах іноді простежується тенденція приватизації окремих завдань поліції, тобто їх передачі (делегування) іншим суб’єктам правоохоронної діяльності, зокрема й недержавним інституціям (приватним детективним агентствам, охоронним фірмам, службам безпеки). Такий підхід сприяє зосередженню персоналу поліції на виконанні основних завдань стратегічного характеру. У багатьох країнах світу приватна детективна діяльність ефективно доповнює діяльність правоохоронних органів та відіграє важливу роль у протидії злочинності, оскільки результати їх діяльності можуть бути використані як докази в суді при розгляді більшості категорій справ. Особливої уваги набуває потреба у запровадженні іноземного досвіду держав з його наступною адаптацією до національних, правових, суспільних, економічних реалій та з урахуванням перспектив подальшого розвитку в даній галузі. Оскільки приватна детективна діяльність тісно пов’язана із конституційними правами та обов’язками, то встановлення основоположних принципів для даної діяльності є вкрай важливими задля недопущення порушення конституційних прав та обов’язків людини та громадянина. Визначення сутності правових принципів діяльності приватних детективів є необхідним підґрунтям для встановлення засад діяльності даного інституту [4].
При прийнятті законодавства про діяльність приватних детективів слід звернути особливу увагу на розроблення дієвих механізмів, які надавали б приватним детективам реальні можливості для збору різного роду інформації, забезпечували їм максимальне сприяння в її отриманні, а також гарантували їх особисту безпеку та встановлення конкретного переліку повноважень приватного детектива для недопущення порушення законодавства при здійсненні професійної діяльності.
Література:
1. Мулявка Д. Г. Адміністративно-правове забезпечення приватної детективної (розшукової) та недержавної охоронної діяльності : дис. доктора юридичних наук, : 12.00.07 /; Ун-т ДФС України, Ірпінь, 2020. 492 с.
2. Мулявка Д. Г., Бедренко М. А. Класифікація принципів приватної детективної діяльності: Правові новели, Херсон, 2018. № 6. С 181-185.
3. Франчук В. І. Детективна діяльність у сфері економічної безпеки: навчальний посібник / В. І. Франчук, Н. Я. Михаліцька, П. Я. Пригунов, С. І. Мельник, М. Й. Штангрет. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2016. 132 с.
4. Юрко С. С. Недержавна охоронна і правоохоронна діяльність в Україні : дис. кандидата юридичних наук: 12.00.10 / Національний університет "Одеська юридична академія", 2017. 252 с.
|