:: LEX :: ЗАСТОСУВАННЯ НЕЦІНОВИХ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ПРИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЛЯХ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 68)

Термін подання матеріалів

14 січня 2025

До початку конференції залишилось днів 25


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАСТОСУВАННЯ НЕЦІНОВИХ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ПРИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЛЯХ
 
09.11.2022 09:59
Автор: Овсійчук Ольга Геннадіївна, студентка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
[Секція 5. Господарське право. Господарське процесуальне право. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право. Фінансове право. Банківське право]

Публічні закупівлі є однією з форм державного регулювання, яка сприяє економії бюджетних коштів та задоволенню потреб держави і суб’єктів господарювання. При проведенні публічних закупівель гостро постає проблематика ціноутворення в даній сфері, адже ми говоримо про закупки в публічному секторі за рахунок бюджетних коштів. 

Основною метою тендера є обрання переможця, який пропонує найнижчу ціну та найвигідніші умови, тобто обов’язковим є досягнення найкращих результатів за мінімальних витрат[1, с.28].  У пункті 3 частини 3 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) серед критеріїв оцінки тендерних пропозицій ми зустрічаємо таке поняття як «інші критерії оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі», що можна віднести саме до нецінових критеріїв оцінки, про які і піде далі мова. [2]

Згідно законодавства, нецінові критерії оцінки – це додаткові критерії, що мають суттєве значення для замовника, за якими він може розглядати тендерні пропозиції учасників. Питома вага цих критеріїв оцінки має складати не більше 30% від загальної суми закупівлі.  Винятком є процедура  конкурентного діалогу.

Формулювання даної норми з використанням слова «зокрема» формує уявлення, що перелік нецінових критеріїв не є вичерпним, адже згідно зі словником української мови «зокрема» у сполученні з іменником уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного. [3]

Відповідно до дослідження команди програми інноваційних проєктів Трансперенсі Інтернешнл Україна в межах проєкту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS», проаналізувавши 20 845 нецінових критеріїв у 12 996 лотах з 2017 року по лютий 2021 року, встановили 75 груп нецінових критеріїв, представивши у своєму звіті 15 з них, а саме: умови оплати (напр. застосування відстрочок), умови виконання, гарантія (напр. тривалість гарантійного строку), досвід та відгуки, критерії локалізації (відстань до певного об’єкту), умови перебування (напр. кількість ліжок у кімнаті під час надання послуг оздоровлень чи відпочинку), якість (оцінка чи наявність певної характеристики предмету), кількість і фаховість працівників, термін дії/експлуатації, сплата ПДВ, наявність додаткових документів (напр. результати атестації закладу), наявність додаткового обладнання, техніки, послуг тощо. [4; с. 18-22]

Однак на практиці колегія АМКУ керувалась нормативним списком критеріїв як вичерпним, що ілюструють наступні приклади. Згідно з рішення Колегії № 8510-р/пк-пз від 20.04.2021- Законом не передбачені такі критерії оцінки, як «місцезнаходження закладу відносно моря», «наявність футбольного поля», «наявність бігової доріжки» тощо.  [5] Також у рішенні № 23784-р/пк-пз від 23.12.2020 Колегія прийшла до висновку - Закон не містить такого критерію оцінки, як «натуральність продукту». [6] Виключенням не стало рішення АМКУ № № 21235-р/пк-пз від 16.11.2020 - Законом не передбачено як критерій оцінки наявність умови зберігання товару на конкретній відстані від замовника. [7] У всіх цих рішеннях Колегія визначала дані критерії такими, що не відповідають нормам Закону та мають дискримінаційний характер, і в свою чергу зобов’язувала замовників внести  відповідні зміни до тендерної документації. Та цікавим є рішення Колегії № 23473-р/пк-пз від 18.12.2020, - Закон не містить такого критерію оцінки, як «виробничі, промислові потужності або торгове представництво, розташовані на території міста Києва, та наявність довідки Київської торгово-промислової палати», адже в цьому випадку Колегія керувалась виключно «вичерпністю переліку» не зазначаючи, що даний критерій суперечить принципам об'єктивного та неупередженого оцінювання пропозицій, як зазначав скаржник, а через те, що Закон не містить такого критерію оцінювання. [8]

Отже, перелік інших критеріїв оцінки, визначений у Законі, не можна назвати виключним, а тому замовник має право встановлювати й інші нецінові критерії оцінки. Проте, враховуючи наведену практику Колегії, учасники публічних закупівель можуть успішно оскаржити нецінові критерії, що не відповідають пункту 3 частини 3 статті 29 Закону, тож я вважаю за доцільне удосконалити дану норму, а саме поставити остаточну крапку у виключності переліку додавши формулювання «зокрема і виключно» або «у тому числі, але не виключно» - заради формування єдиного підходу розуміння даної норми.

Література:

1. Швидка Т.І. Проблемні питання кваліфікації правовідносин недобросовісної конкуренції у сфері публічних закупівель. ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО. № 1 (52), 2019. С.26-31 

2. Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text.(дата звернення: 02.11.2022)

3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. 

4. Давиденко А. Нецінові критерії в Prozorro: за що держава готова платити більше?. Київ, 2021. 40 с. URL: https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2021/02/Netsinovi-kryteriyi-v-Prozorro.-Za-shho-derzhava-gotova-platyty-bilshe.pdf (дата звернення: 02.11.2022).

5. Рішення АМКУ № 8510-р/пк-пз від 20.04.2021 оголошення №  UA-2021-03-11-006748-c

6. Рішення АМКУ № 23784-р/пк-пз від 23.12.2020 , оголошення № UA-2020-11-11-000445-c

7. Рішення АМКУ № 21235-р/пк-пз від 16.11.2020 оголошення № UA-2020-10-22-009861-a.c1

8. Рішення АМКУ № 23473-р/пк-пз від 18.12.2020 оголошення № UA-2020-12-04-002657-a



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОДОВОЛЬЧА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: НАУКОВО-ЮРИДИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ У СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ
18.11.2022 09:22
ПРОБЛЕМИ СУБСИДІАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ПРОЦЕДУРІ БАНКРУТСТВА В УКРАЇНІ
18.11.2022 08:20
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ В СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ
18.11.2022 00:06




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше