Публічні закупівлі є однією з форм державного регулювання, яка сприяє економії бюджетних коштів та задоволенню потреб держави і суб’єктів господарювання. При проведенні публічних закупівель гостро постає проблематика ціноутворення в даній сфері, адже ми говоримо про закупки в публічному секторі за рахунок бюджетних коштів.
Основною метою тендера є обрання переможця, який пропонує найнижчу ціну та найвигідніші умови, тобто обов’язковим є досягнення найкращих результатів за мінімальних витрат[1, с.28]. У пункті 3 частини 3 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) серед критеріїв оцінки тендерних пропозицій ми зустрічаємо таке поняття як «інші критерії оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі», що можна віднести саме до нецінових критеріїв оцінки, про які і піде далі мова. [2]
Згідно законодавства, нецінові критерії оцінки – це додаткові критерії, що мають суттєве значення для замовника, за якими він може розглядати тендерні пропозиції учасників. Питома вага цих критеріїв оцінки має складати не більше 30% від загальної суми закупівлі. Винятком є процедура конкурентного діалогу.
Формулювання даної норми з використанням слова «зокрема» формує уявлення, що перелік нецінових критеріїв не є вичерпним, адже згідно зі словником української мови «зокрема» у сполученні з іменником уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного. [3]
Відповідно до дослідження команди програми інноваційних проєктів Трансперенсі Інтернешнл Україна в межах проєкту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS», проаналізувавши 20 845 нецінових критеріїв у 12 996 лотах з 2017 року по лютий 2021 року, встановили 75 груп нецінових критеріїв, представивши у своєму звіті 15 з них, а саме: умови оплати (напр. застосування відстрочок), умови виконання, гарантія (напр. тривалість гарантійного строку), досвід та відгуки, критерії локалізації (відстань до певного об’єкту), умови перебування (напр. кількість ліжок у кімнаті під час надання послуг оздоровлень чи відпочинку), якість (оцінка чи наявність певної характеристики предмету), кількість і фаховість працівників, термін дії/експлуатації, сплата ПДВ, наявність додаткових документів (напр. результати атестації закладу), наявність додаткового обладнання, техніки, послуг тощо. [4; с. 18-22]
Однак на практиці колегія АМКУ керувалась нормативним списком критеріїв як вичерпним, що ілюструють наступні приклади. Згідно з рішення Колегії № 8510-р/пк-пз від 20.04.2021- Законом не передбачені такі критерії оцінки, як «місцезнаходження закладу відносно моря», «наявність футбольного поля», «наявність бігової доріжки» тощо. [5] Також у рішенні № 23784-р/пк-пз від 23.12.2020 Колегія прийшла до висновку - Закон не містить такого критерію оцінки, як «натуральність продукту». [6] Виключенням не стало рішення АМКУ № № 21235-р/пк-пз від 16.11.2020 - Законом не передбачено як критерій оцінки наявність умови зберігання товару на конкретній відстані від замовника. [7] У всіх цих рішеннях Колегія визначала дані критерії такими, що не відповідають нормам Закону та мають дискримінаційний характер, і в свою чергу зобов’язувала замовників внести відповідні зміни до тендерної документації. Та цікавим є рішення Колегії № 23473-р/пк-пз від 18.12.2020, - Закон не містить такого критерію оцінки, як «виробничі, промислові потужності або торгове представництво, розташовані на території міста Києва, та наявність довідки Київської торгово-промислової палати», адже в цьому випадку Колегія керувалась виключно «вичерпністю переліку» не зазначаючи, що даний критерій суперечить принципам об'єктивного та неупередженого оцінювання пропозицій, як зазначав скаржник, а через те, що Закон не містить такого критерію оцінювання. [8]
Отже, перелік інших критеріїв оцінки, визначений у Законі, не можна назвати виключним, а тому замовник має право встановлювати й інші нецінові критерії оцінки. Проте, враховуючи наведену практику Колегії, учасники публічних закупівель можуть успішно оскаржити нецінові критерії, що не відповідають пункту 3 частини 3 статті 29 Закону, тож я вважаю за доцільне удосконалити дану норму, а саме поставити остаточну крапку у виключності переліку додавши формулювання «зокрема і виключно» або «у тому числі, але не виключно» - заради формування єдиного підходу розуміння даної норми.
Література:
1. Швидка Т.І. Проблемні питання кваліфікації правовідносин недобросовісної конкуренції у сфері публічних закупівель. ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО. № 1 (52), 2019. С.26-31
2. Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text.(дата звернення: 02.11.2022)
3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972.
4. Давиденко А. Нецінові критерії в Prozorro: за що держава готова платити більше?. Київ, 2021. 40 с. URL: https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2021/02/Netsinovi-kryteriyi-v-Prozorro.-Za-shho-derzhava-gotova-platyty-bilshe.pdf (дата звернення: 02.11.2022).
5. Рішення АМКУ № 8510-р/пк-пз від 20.04.2021 оголошення № UA-2021-03-11-006748-c
6. Рішення АМКУ № 23784-р/пк-пз від 23.12.2020 , оголошення № UA-2020-11-11-000445-c
7. Рішення АМКУ № 21235-р/пк-пз від 16.11.2020 оголошення № UA-2020-10-22-009861-a.c1
8. Рішення АМКУ № 23473-р/пк-пз від 18.12.2020 оголошення № UA-2020-12-04-002657-a
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
