Розвиток суспільно - економічних процесів, підвищення рівня концентрації капіталу у сфері господарювання пред’являє нові вимоги до фінансових інститутів, зокрема кредитних спілок (далі - КС). Сьогодні в умовах фінансово - економічної кризи значна кількість КС зіткнулася з проблемами ліквідності, адекватного розміру капіталу. Стає необхідність дослідження питання забезпечення стабільної кредитно - кооперативної системи на основі реорганізації кредитних спілок.
Необхідно зазначити, що питання щодо регулювання діяльності кредитних спілок розглядалися у публікаціях Гончаренко В., Кобзара В., Коцовської Р., Пожара А., Оленчика А. та ін. Разом з тим слід зазначити, що невирішеними залишається ряд завдань щодо реорганізації кредитних спілок як форми припинення господарської діяльності.
Реорганізація - це перетворення або зміна структури чи організаційної форми підприємства, установи, організації, закладу тощо, а також перебудова будь - якої системи чи структури управління [1, с. 292]. Згідно зі ст. 59 Господарського кодексу України [2, с. 158 - 161] припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення).
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про кредитні спілки” від 21.12.2001 р. [3] (далі Закон про КС) кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу). Слід відзначити, що сучасне законодавство не передбачає реорганізацію кредитної спілки шляхом її перетворення (зміни її організаційно-правової форми).
Стаття 3 Закону про КС визначає, що кредитна спілка може бути засновником кооперативного банку, який створюється в порядку передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність». Якщо законодавець наділив КС правом бути засновником або співзасновником кооперативного банку, то на наш погляд, з метою поширення господарських послуг, підвищення рівня кредитно - кооперативної системи кредитна спілка може бути перетворена у кооперативний банк шляхом її реорганізації [4, с. 98].
Крім того, в Україні не існує жодного кооперативного банку на відміну від європейських країн (Польща, Німеччина, Литва, Франція), де відповідні фінансові організації займають вагоме місце на фінансовому ринку. Аналіз ринку фінансових послуг дозволяє виокремити фактор, який “гальмує” створенню кооперативних банків: кооперативний банк є неприбутковою організацією, а законодавство вимагає розмір статутного капіталу на момент створення банку - 1 мільйон євро. Отже, для засновників чи акціонерів банків є привабливим створення саме комерційних банків. Таким чином, на нинішньому етапі становлення кредитно - кооперативної системи найбільш прийнятою формою є реорганізація КС шляхом перетворення її у кооперативний банк, що дає змогу (1) створення кооперативних банків, (2) забезпечити подальший розвиток кредитно - кооперативної системи.
Досвід кредитно - кооперативного руху США, передбачає, що кредитні спілки мають право вибору щодо організаційно – правової форми здійснення споживчого кредитування, тобто поширення своїх можливостей за рахунок функцій, які належать виключно до комерційних установ. Це є демчуалізацією (багатосходинковий процес, який передбачає певну кількість перехідних форм). Відповідно до законодавства США є наступний ланцюг КС: кредитна спілка – взаємний ощадний банк – акціонерний банк або фінансова компанія. Показними прикладами демчуалізації є КС «Святе серце» із Південної Кароліни, яка перетворилась на взаємний ощадний банк, також відбулась трансформація Тихоокеанської довірчої кредитної спілки у взаємний ощадний банк, який став найкрупнішим ощадним банком Америки, з активами у 228 мільйонів доларів [5, с.88].
Насичення фінансових ринків і посилення конкуренції на якісній основі посилює актуальність пошуку свого - ефективного місця на національному ринку. Робота над цією задачею пов’язана також із реорганізацією кредитних спілок.
Слід зазначити, що організаційно - правові засади діяльності кредитних спілок в Україні потребують подальших досліджень та використання світового досвіду з метою забезпечення стабільного функціонування кредитно - кооперативної системи України. Так, в даний час існує потреба у реорганізації кредитних спілок шляхом перетворення - зміни організаційно-правової форми, яка полягає у одержані певних переваг, що впливають на рівень стійкості та конкурентноздатності, розширення спектра фінансових послуг, освоєння нових ринків тощо.
Література:
1. Юридична енциклопедія: В 6 т./редкол.: Ю.С. Шемшушенко (голова редкол.) та ін. – К.: «Українська енциклопедія», 1998 – т.5: П-С. – 2003. – 736 с.
2. Хозяйственный кодекс Украины: Комментарий. Издание второе. – Х.: ООО «Одиссей», 2005. – 896с.
3. Про кредитні спілки: Закон України від 20 грудня 2001 р. № 2908-ІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2002. – №15. – Ст.101.
4. Славова Н.О. Порядок припинення діяльності кредитних спілок // Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2008. – № 2 (26). – С. 95-100.
5. Сушкевич А.Г. Эволюция кредитных союзов в США // США - Канада: экономика, политика, культура. - 2001. - № 4. - С. 76 - 90.
e-mail: slavova@icm.dn.ua
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
