Історія виникнення та розвитку людства є водночас надзвичайно складним та цікавим процесом, який в свою чергу завжди супроводжується збройними конфліктами. Можна підрахувати, що за період 300 тис. років лише 270 тис. з них були мирні. Скоріше за все, війни і були поштовхом до розвитку міжнародних відносин.
Під час війни найбільше страждає мирне населення. Тому, принципово необхідно усвідомлювати факт важливості забезпечення прав людини під час збройних конфліктів. Сьогодні міжнародне право забороняє війну та, звичайно, засуджує будь-яке насилля. Але для багатьох країн - це все рівно «засіб ведення» власної зовнішньої політики.
Зрозуміло, що незалежно від того чи конфлікт міждержавного, чи недержавного характеру він ставить під загрозу реалізацію всіх прав та свобод людини, в тому числі найважливішого права - права на життя (ст. 2 ЄКПЛ.) [4].
У 1949 р. було прийнято окрему Конвенцію про захист цивільного населення під час війни (Женевську IV). Захист цивільних осіб та цивільного населення відображають загальні приписи звичаєвого міжнародного гуманітарного права: «Напади не повинні спрямовуватися проти цивільних осіб; з цивільними особами слід поводитися гуманно» [3].
Та, на жаль, норми МГП не забезпечують захист прав та свобод людини у повній мірі.
Статут ООН 1945 р. заборонив війну, як засіб вирішення спорів, але з того часу збройних конфліктів стало навіть більше, та вони забирають значну кількість життів. Це видно на прикладі двох конфліктів. Війна у В’єтнамі за офіційними підрахунками забрала 3 млн. цивільного населення у порівнянні зі 150 тис. військових. З початку російсько-української війни за даними ООН станом на 15 серпня 2022 року було зафіксовано 7 тис. поранених та 6 тис. померлих [1].
Але основною відмінністю даних двох конфліктів є те, що війна в Україні досі триває. РФ продовжує чинити міжнародні злочини та забирає життя мирного населення, серед яких значна кількість дітей (270) [2].
Збройний конфлікт здебільшого супроводжується низкою міжнародних злочинів. Кримінальна відповідальність на підставі міжнародного права наразі існує щодо: воєнних злочинів, злочинів проти людяності, злочини агресії та геноцид [5].
Наразі, РФ може інкримінувати злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.
Зараз існує розвинута система міжнародних органів кримінального правосуддя. Це суди та трибунали, які здійснюють переслідування та притягнення до відповідальності осіб, які вчинили злочин. Варто зазначити, що відповідно до міжнародного права, для розгляду воєнних злочинів, злочинів проти людства строку давності немає.
Російська Федерація за свою історію вчинила багато військових інтервенцій, системних та свідомих воєнних злочинів. Факти знищення свободи слова, окупація, анексія та масові вбивства мали місця у Чечні, Грузії, Сирії та зараз відбуваються в Україні. РФ свідомо ігнорує МГП. Вона порушує правила ведення збройного конфлікту та нападає на мирне населення.
Сьогодні основним для міжнародного права органом міжнародного кримінального правосуддя є Міжнародний кримінальний суд (МКС). Він може здійснювати юрисдикцію щодо чотирьох вищезазначених категорій злочинів у міжнародному праві незалежно від громадянства та місця вчинення злочину. МКС діє за принципом комплементарності: не замінює юрисдикцію національних судів щодо злочинів проти міжнародного права, а доповнює її [5, c. 300].
До системи органів міжнародного кримінального правосуддя також відносять міжнародні кримінальні трибунали ad hoc. Вони створені міжнародним співтоваривством для вирішення конкретних ситуацій та реакції на конкретні збройні конфлікти. Нюрнберзький трибунал став першим трибуналом над воєнними злочинцями. На ньому були розглянуті злочинні діяння керівництва Третього Рейху, а також окремих злочинних організацій (СС, СД, Гестапо) та засуджено 19 військових злочинців; Міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії (МКТЮ); Міжнародний кримінальний трибунал для Руанди (МКТР) були створені у 1993 та 1994 рр. відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН і отримали статус допоміжних органів РБ ООН [5, c. 300]. МКТЮ мав юрисдикцію щодо злочину розгляду геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних після 1 січня 1991 р. на території колишньої Югославії [7]. МКТР щодо розгляду справ злочину геноциду, злочинів проти людяності та порушень ст. 3, спільної для чотирьох Женевських конвенцій 1949 р. та Додаткового протоколу II 1977 р., скоєних на території Руанди і сусідніх держав протягом 1994 р [6].
Також у системі міжнародного правосуддя діють «гібридні» суди. Зазвичай, вони утворюються на основі угод між ООН та державою. Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне створений з метою переслідування та засудження осіб, які порушили норми МГП та національного законодавства Сьерра-Леоне під час громадянської війни. Спеціальний трибунал щодо Лівану створений за домовленістю ООН та Лівану для засудження осіб, що вчинили вбивство колишнього прем’єр-міністра.
Стає зрозуміло, що притягнути воєнних злочинців до кримінальної відповідальності реально. Але яка це має бути процедура, щодо Президента РФ та її вищого політичного керівництва, причетного до збройної агресії проти України?
По-перше, відповідальність може наставати за українським законодавством. Це можливо через відповідність останнього Римському статуту та чинному міжнародному праву. Україна може діяти за принципом комплементарності та притягнути до відповідальності воєнних злочинців.
По-друге, Україна може звернутися до МКС, хоча вона не ратифікувала Статут МКС, але визнала його юрисдикцію.
По-третє, можна створити міжнародний кримінальний трибунал. До сьогодні існувало два способи утворення міжнародних кримінальних трибуналів – згода держав (Нюрнберзький і Токійський трибунали) та рішення РБ ООН згідно Глави VII Статуту ООН (Югославія та Руанда).
Щодо другого варіанту, необхідно пам’ятати, що Росія користується правом вето в РБ ООН. На даний час не існує реального механізму позбавлення РФ права вето.
Тому, на даний час, реальним покаранням для злочинців РФ може стати модель саме Нюрнберзького трибуналу. Також таку модель підтримує віце-президент ПАРЄ - Олександр Мережко.
Серед проблемних питань щодо створення трибуналу залишаються питання імунітету підсудних осіб та можливість здійснення правосуддя щодо них заочно. Слід зазначити, що суб’єктами агресії є Президент РФ, її вище політичне та військове керівництво держави, які в свою чергу наділені імунітетом, доки обіймають посаду. Однак, практика свідчить, імунітет глав держав та вищих посадових осіб не означає безкарності, коли йдеться про міжнародні злочини [8].
Отже, захист прав та свобод людини - головна місія кожної держави. Це стосується як життя людей у мирний час, так і під час війни. Зараз коли Росія переходить межі, тобто порушує «священні» принципи міжнародного права, це мотивує міжнародну спільноту до конкретних дій. Остання чітко розуміє, що знаходиться на межі провалля й повинна заповнити прогалини в міжнародному праві та забезпечити вищу ефективність його норм. Основним та заключним кроком має бути належне покарання РФ за усі вчинені нею воєнні злочини, злочини проти людства не лише на території України.
Література:
1. Втрати у російсько-українській війні. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Втрати_у_російсько-українській_війні_(з_2014) (дата звернення 28.11.2022).
2. До 749 зросла офіційна кількість поранених внаслідок війни дітей — ОГПУ. URL: https://suspilne.media/281125-do-749-zrosla-oficijna-kilkist-poranenih-vnaslidok-vijni-ditej-ogpu/ (дата звернення 28.11.2022).
3. Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норми. URL: https://www.icrc.org/en/doc/assets/files/other/ukr-irrc_857_henckaerts.pdf (дата звернення 28.11.2022).
4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення 28.11.2022).
5. Мицик В. В. Міжнародне публічне право. Харків : Право, 2019. 617 с.
6. Міжнародний трибунал щодо Руанди. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_трибунал_щодо_Руанди (дата звернення 28.11.2022).
7. Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_трибунал_щодо_колишньої_Югославії (дата звернення 28.11.2022).
8. Нюрнберг для путіна, або як гарантувати відповідальність за воєнні злочини в Україні. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3572718-nurnberg-dla-putina-abo-ak-garantuvati-vidpovidalnist-za-voenni-zlocini-v-ukraini.html (дата звернення 28.11.2022).
9. Трибунал щодо воєнних злочинів Путіна та його оточення буде створено до кінця року, - віце-президент ПАРЄ Мережко. URL: https://espreso.tv/tribunal-shchodo-voennikh-zlochiniv-putina-ta-yogo-otochennya-bude-stvoreno-do-kintsya-roku-vitse-prezident-pare-merezhko (дата звернення 28.11.2022).
10. Статут ООН 1945 р. URL: https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/ UN%20Charter_Ukrainian.pdf (дата звернення 28.11.2022).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
