Європейське законодавство дає чітке визначення поняття мобінгу, вказує на його відмінність від булінгу, виділяє його різні види і прояви. Отже, мобінг (цькування) – це діяння керівника або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та / або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність. Він може мати різну форму : ізоляція в колективі, безпідставні публічні підвищення голосу з метою необґрунтованого звинувачення, донесення неправдивої інформації вищому керівництву, плітки, приховування позитивної інформації про особу, применшення її професійних здобутків. Окремою формою мобінгу є знецінення. Це свідоме і систематичне діяння, що проявляється в ігноруванні досягнень працівника, замовчуванні перед колективом здобутих ним фахових переваг, відзнак, грамот тощо. Як правило, знецінення нерозривно пов’язане зі свідомо несправедливим, без вагомих на це причин, вивищенням та вихвалянням іншого працівника - фаворита, рідше – кількох осіб. Ініціатор мобінгу – агресор – також вдається до особистих обрах, неприхованого хамства у випадках, коли інші не можуть почути цього. Часто цькування відбувається в соціальних мережах, у приватних повідомленнях тощо. Мобінг може мати прояви дискримінації за статевою ознакою, коли привабливі фізичні риси жінки подають як визначальні в її професійних здобутках. Варто відзначити, що є випадки коли з ініціативи чи за прямою вказівкою кривдника до цькувань вдаються інші працівники, очевидно отримуючи за це певні дивіденди. Тобто, довкола жертви формується своєрідна група осіб, які систематично займаються мобінгом на роботі. Мусимо констатувати, що психологічне цькування агресор часом поєднує з погрозами, які мають характер фізичної розправи. Можна навести приклад безлічі реплік, закидів, погроз, спрямованих на жертву цькувань. Причинами психологічного насилля можуть бути кар’єрне просування, заздрість, страхи та бажання помститися. Тобто, найчастіше це особистісні форми мобінгу, коли через власну неприязнь керівник створює такі умови, щоб людина звільнилася. В атмосфері постійного цькування людина виснажується психологічно та фізично – мобінг може викликати не лише депресію, але й призводить до погіршення фізичного стану жертви, зокрема, може зумовити серцевий напад.
Очевидно, що проблема мобінгу має знайти правове вирішення в Україні, так само, як в решті європейських країн. Але необхідно звернути увагу і на психологічні та психічні причини здійснення цькування на роботі. Статистика говорить, що більшість фактів принижень на робочому місці відбуваються в закладах освіти, науково-дослідних установах тощо, тобто, в середовищі освічених людей. Як так може бути? Висновок приходить одразу : в агресора є серйозні проблеми психологічного і психічного характеру – він страждає від самотності, недовірливості, здатний до раптових депресій чи ейфорії, панічних атак, він незадоволений своїм зовнішнім виглядом тощо. Фактично агресор має цілий букет комплексів і ретранслює своє невдоволення собою на жертву. Важливо зауважити, що до мобінгу частіше вдаються керівники середнього чи старшого віку, можливо тому, що їхнє становлення відбувалося в тоталітарну добу, а тоталітаризм і є цькуванням, приниженням людської честі та гідності. Тоталітарна доба взагалі вибудувала цілу вертикаль різного роду цькувань на усіх рівнях професійного та соціального життя.
Отже, проблема мобінгу в трудовому колективі потребує комплексного вирішення й адекватного покарання для агресора. Українське законодавство нині перебуває на стадії ухвалення рішень щодо запобігання мобінгу та покарання за нього. Відкритим залишається питання проходження психіатричної експертизи перед призначенням на керівні посади. Певні кроки в цьому напрямку зроблені давно. Конституція України визначає честь і гідність людини як головну цінність. У 2019 році до Верховної Ради було подано законопроект, який передбачає відповідальність за психологічне цькування на роботі, вже ухвалені окремі законодавчі акти для протидії булінгу тощо. На початку листопада 2021 року до Верховної Ради поданий проект закону № 5748 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці», у якому заборонено мобінг, а також детально прописано його ознаки, а саме : повторюваність діяння, наявність сторін – кривдник, потерпілий, спостерігачі (за наявності), дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких, зокрема, є заподіяння моральної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та / або спричинення соціальної ізоляції потерпілого, примушування до зміни місця роботи; економічний тиск – нерівна оплата за працю рівної цінності, безпідставне позбавлення частини виплат тощо; психологічний тиск – створення ворожої, образливої атмосфери, погрози, висміювання, наклепи, нерівномірний розподіл навантаження і задач між працівниками, нерівність можливостей для кар’єрного росту тощо. Мобінг може проявлятись, зокрема, у приниженні гідності працівника, використанні зневажливих зауважень та епітетів, словесній чи невербальній поведінці загрозливого, залякуючого або принизливого характеру та застосування інших формально нейтральних процедур для виведення працівника з психологічної рівноваги. Закон передбачає покарання у вигляді відшкодування нанесеної моральної та / або фізичної шкоди, дисциплінарні стягнення та розірвання трудових відносин із кривдником. 11 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) – Закон № 2759. Відповідно до внесених змін, статтею 2 Кодексу Законів про працю України (КЗпП) передбачено, що працівник має право не лише на здорові і безпечні умови праці, а й на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників. Своїм рішенням парламент установив, що систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації є порушенням українського законодавства. Психологічний тиск, ворожа та образлива атмосфера щодо людини неприпустима в цивілізованому суспільстві нашої країни. Таким чином, Україна доєдналася до більшості країн світу, де на законодавчому рівні регулюється протидія такому явищу як мобінг. Внесені також зміни до Цивільного Кодексу України, які установлюють штрафи або громадські роботи за вчинення мобінгу. Реалізація положень Закону України забезпечить можливість захисту учасників трудових відносин від різних форм мобінгу та сприятиме підвищенню продуктивності праці.
Література
1. Зімовін О. Психотерор на робочому місці : як не допустити мобінгу // Бюлетень Управління персоналу Головного територіального управління юстиції міста Києва. – К. 2019. – С. 11-16.
2. Конвенція МОП № 190 «Про викорінення насильства та домагань у світі праці»
3. Проект закону України № 5748 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» від 12.07.2021.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
