Одним з ефективних способів захисту прав потерпілого в кримінальному провадженні, є подання заяви про вчинення кримінального правопорушення. А тому, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства, держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого досудового розслідування та судового розгляду.
З метою забезпечення швидкого досудового розслідування та судового розгляду однією із засад кримінального провадження є дотримання розумності строків.
Відповідно до статті 28 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень [1].
Саме з метою дотримання розумності строків, законодавцем в статті 214 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування [1].
Більше того, з 15.12.2017 набули чинності зміни до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, які додатково покладають на особу, яка внесла відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань надати заявнику через 24 години з моменту внесення таких відомостей витяг з вказаного реєстру [2].
На етапі подання та прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, згідно з частиною 2 статті 55 Кримінального процесуального кодексу України, права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення [1].
Однак, на практиці виникає проблема, коли правоохоронні органи [3], ігнорують імперативні вимоги статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, посилаючись в тому числі на відсутність складу кримінального правопорушення або взагалі бездіють.
З метою ефективного захисту особами власних прав та інтересів законодавцем передбачено оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, чи прокуратури під час досудового розслідування.
Пунктом 1 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування [1].
Законодавець визначає процедуру оскарження вказаної бездіяльності через слідчого суддю, який може зобов’язати слідчого, дізнавача та прокурора вчинити певну дію.
З практичної точки зору постає запитання, яку дію слідчий суддя може зобов’язати вчинити. Враховуючи положення статей 55, 214 Кримінального процесуального кодексу України в їх взаємозв’язку, вважаємо, що слідчий суддя може зобов’язати слідчого, дізнавача та прокурора:
- невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, внести відомості, викладені у заяві, повідомленні до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування;
- надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань через 24 години з моменту внесення відповідних відомостей до нього;
- на виконання ч. 2 ст. 55 КПК України вручити потерпілому пам’ятку про процесуальні права та обов’язки потерпілого.
Зобов`язати надати у строк, встановлений ч. 1 ст. 214 КПК України, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджує внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві підтверджується власною судовою практикою – ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.01.2023 [4].
Література:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України : Кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI : станом на 1 січ. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 30.01.2023).
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування : Закон України від 16.11.2017 р. № 2213-VIII : станом на 8 лип. 2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19#Text (дата звернення: 30.01.2023).
3. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23.12.1993 р. № 3781-XII : станом на 25 листоп. 2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#Text (дата звернення: 30.01.2023).
4. Єдиний державний реєстр судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108571600 (дата звернення: 30.01.2023).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
