У країнах, які є членами Європейського Союзу (далі - ЄС), правоохоронна функція має на меті забезпечення особистої безпеки особи, забезпечення охорони суспільних відносин від протиправних посягань, створення в суспільстві умов, за яких можливе стабільне функціонування всієї системи публічних органів. «Пріоритетність» завдань правоохоронної діяльності визначається в результаті аналізу змісту основних цілей та засад створення і функціонування ЄС, а також базових цінностей, на яких зберігається і примножується гуманістичний спадок народів Європи. Так, виходячи з положень ст. 2 Розділу І Договору про ЄС (Маастрихтського договору) від 7 лютого 1992 р. базовими цінностями ЄС є: людська гідність, свобода, демократія, рівність, правова держава, права людини, в тому числі права осіб, що належать до національних, релігійних і інших меншин [1, с. 149]. Ці цінності є базовими для держав-членів ЄС в межах співтовариства і характеризуються плюралізмом, недопустимістю дискримінації, терпимістю, справедливістю, солідарністю і рівністю жінок і чоловіків. Всі держави-члени ЄС своїми діями зобов’язуються сприяти збереженню і примноженню цих цінностей заради інтересів народів об’єднаної Європи.
Безперечно, правоохоронна діяльність сучасної демократичної держави спрямована на охорону вказаних цінностей у цілому. Проте, у державах ЄС існує спільне розуміння їх змісту. Зокрема, саме слово «цінність» у правовій доктрині ЄС є поняттям, що належить до сфери моральності, а не розуміється у суто юридичній площині. Використання саме цього слова в установчих документах ЄС має на меті підкреслити, що європейська інтеграція та створюване нею право має відповідати моралі.
Охорона державою гідності особистості виражається в тому, що воно чітко визначає підстави і форми обмеження недоторканності особистого життя громадян. Так, справедливою і законною є вимога представника правоохоронного органу про представлення доказів, що здійснюється в установлених кримінально-процесуальним законом випадках і порядку, не може розглядатися як обмеження гідності особистості, як образу [2, с. 21]. Забезпечення свободи, демократії і рівності також є одним із пріоритетів правоохоронної діяльності країн-членів ЄС. Вказані цінності пов’язані між собою і доповнюють одне інше.
Таким чином, практичне втілення зазначених пріоритетів у діяльності правоохоронних систем сучасних країн виступає основним політико-правовим механізмом попередження і розв’язання соціально-політичних проблем. Цю обставину слід обов’язково враховувати у подальших процесах будівництва української державності.
Список використаних джерел:
1. Грищук О. В. Європейські цінності і принципи у Конституції України. Слово Національної школи суддів України. 2021. № 3. С. 148-152.
2. Казік Т. В., Гнілуша С. І. Трансформація міжнародного іміджу України у контексті візового режиму в умовах боротьби за європейські цінності: на прикладі Європейського Союзу та Канади. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 3. С. 20-24.
|