Електронне урядування в Україні вже стало невід’ємною частиною політико-конституційного дискурсу. Як корпоративна система національного, регіонального або відомчого масштабу електронне урядування має кілька аспектів, що відображають його теоретико-методологічні, організаційні, інституційні, нормативно-правові, технологічні та інші основи. Комплексне вивчення цих аспектів є обов’язковою передумовою отримання цілісного системного уявлення про це та оволодіння відповідними знаннями і навичками фахівця організаційних систем електронного урядування будь-якого рівня. Упровадження е-урядування є складним процесом, що потребує значних матеріальних, інтелектуальних і фінансових ресурсів та вирішення комплексу правових, організаційних і технологічних проблем.
Головними факторами, що перешкоджають запровадженню та розвитку технологій електронного урядування в системі публічного управління або їх ефективному використанню, є наступні: недостатність або відсутність державного системного контролю в цій сфері [1, с. 14-15]; фактична відсутність централізованої структури публічного управління процесами інформатизації державних органів; відсутність взаємодії у функціонуванні інформаційно-комунікаційних систем публічних органів, відомча відокремленість; неефективна державна політика щодо стандартизації, особливо в галузі відкритих стандартів для їх застосування в галузі публічних послуг, кредитно-фінансовій сфері, економіці, електронній комерції, освіті тощо; невідповідність законодавства в сфері інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційної безпеки системі законодавства Європейського Союзу.
Отже, електронне урядування - це система взаємодії публічних інституцій з окремим громадянином та суспільством в цілому через інформаційно-комунікаційні технології, що забезпечує оперативне, відкрите та неупереджене вирішення будь-яких соціально-побутових проблем [2, с. 22]. Крім того, електронне урядування мінімізує контакт громадян із чиновниками, тим самим зменшуючи корупційну складову, в публічному управлінні на національному та регіональному рівнях.
Таким чином, під час впровадження електронного урядування як на загальнодержавному так і на місцевому рівні, слід враховувати проблеми, які є актуальними, а саме: все ще актуальною залишається проблема сумісності - всі різноманітні технології електронного урядування, що впроваджуються як в органах державної влади, так і в органах місцевого самоврядування, обов'язково мають бути сумісними одна з одною. Без вирішення даної проблеми не можлива ефективна взаємодія як між місцевими, так і державними органами влади, між органами влади і органами місцевого самоврядування.
Література:
1. Антонова Л. В., Мохова Ю. Л. Удосконалення механізмів електронного урядування в Україні в умовах цифрових перетворень. Публічне управління та регіональний розвиток. 2022. № 15. С. 10-29.
2. Зима О. Т., Зав’ялов Є. В., Романова А. Є. Електронне урядування в Україні: специфіка розвитку в умовах кризи. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія : Юридичні науки. 2022. № 4. С. 18-26.
|