На сучасному етапі розвитку криміналістики вчені та практики докладають багато зусиль для впровадження нових технологій у світ криміналістичних досліджень. Осучаснення даної сфери полегшує роботу робітників правоохоронних органів та більше того пришвидшує процес затримання злочинця. Вже на сьогодні існують певні напрями використання засобів криміналістичної техніки в правозастосовній діяльності, які забезпечують її ефективність та результативність. Більше того, зараз детальніше розглядається поняття криміналістичної інновації та виокремлюють її суттєві ознаки.
У даній роботі я б хотіла дослідити теоретичні основи розроблення криміналістичних інновацій у криміналістичній техніці та проблеми їх використання в практичній діяльності.
Спершу, я б хотіла зазначити та розтлумачити поняття «науково-технічні засоби криміналістики». Науково-технічні засоби криміналістики - це різноманітні наукові та технічні засоби та інструменти, що використовуються в дослідженні кримінальних справ з метою встановлення фактів та збирання доказів. Основними ознаками науково-технічних засобів криміналістики є:
• Об'єктивність: науково-технічні засоби криміналістики базуються на об'єктивних методах та прийомах дослідження, що дозволяє отримувати достовірну інформацію та уникнути спотворення даних.
• Спрямованість на результат: науково-технічні засоби криміналістики спрямовані на отримання конкретного результату, а саме, встановлення фактів та збір доказів, що можуть бути використані у кримінальному процесі.
• Інноваційність: науково-технічні засоби криміналістики постійно розвиваються та вдосконалюються з метою підвищення їх ефективності та результативності.
• Мультидисциплінарність: науково-технічні засоби криміналістики базуються на знаннях з різних наукових галузей, таких як фізика, хімія, біологія, математика тощо.
До науково-технічних засобів криміналістики можна віднести такі інструменти як мікроскопи, спектральні прилади, фото- та відеокамери, комп'ютерні програми для обробки даних, системи ідентифікації тощо. Використання науково-технічних засобів криміналістики дозволяє забезпечити об'єктивність досліджень та підвищити їх ефективність. Існує безліч думок та дискусій стосовно того, що ж лежить в основі поняття технічних засобів криміналістики. До прикладу, П.Т. Скорченко пропонує класифікувати техніко-криміналістичні засоби на такі групи: ті, що підвищують результативність слідчих дій; ті, що підвищують результативність праці слідчого; ті, що застосовуються для одержання пошукової інформації; ті, що застосовуються в лабораторних дослідженнях; ті, що застосовуються в профілактиці злочинів; ті, що застосовуються при проведенні оперативно-розшукових заходів [1, с. 107]. Більше того, слід вказати, що одним з основних положень криміналістики є правило, відповідно до якого організація й тактика огляду місця події визначається слідчою ситуацією, яка склалася на конкретному етапі розслідування.
Наступним чином, слід розглянути детальніше сучасні методи у криміналістичній техніці. На думку В. Ю. Шепітько із якою я повністю погоджуюсь, злочинність супроводжує глобальні проблеми суспільства у сфері економіки, політики, екології, забезпечення ресурсами й продовольством, енергетики, демографії, у тому числі відчувається суттєвий вплив і на сьогодення. Як вбачається, у сучасних умовах розроблення та використання криміналістичних інновацій в правозастосовній діяльності є одним із найбільш перспективних способів боротьби зі злочинністю. Створення та використання інноваційних криміналістичних продуктів вважається пріоритетним завданням криміналістики, яке має на меті підвищення ефективності, результативності та оптимізації правозастосовної діяльності. Це є нагальною потребою в практиці боротьби зі злочинністю.
На мій погляд, в інноваційному плані найбільш активного розвитку набув техніко-криміналістичний напрям, проте в дослідженні цієї проблематики нині є багато дискусійних і невирішених питань, що потребують спеціального вивчення й свого розв’язання. Прикладами інновацій у правозастосовній діяльності слугують ідентифікаційні біометричні системи за статичними й динамічними ознаками людини (системи електронної ідентифікації людини за біометричними ознаками – відбитками пальців рук, ознаками зовнішності, малюнку райдужної оболонки ока, ДНК, ознаками ходи, почерку тощо), автоматизовані робочі місця (далі – АРМ), зокрема АРМ слідчого «Інсайт», автоматизовані інформаційно-пошукові системи та бази даних («Слідча практика», «Слідчий прецедент» та інші) тощо [2, с. 40].
Серед інноваційних методів і засобів, на думку В. Д. Берназа, вагоме місце відводиться біометричним, тобто таким, які дають змогу виміряти фізичні й поведінкові характеристики особи з метою її ідентифікації або виконання діагностичних завдань. Оригінальними спробами знайти нові шляхи виконання завдань ідентифікації особи є використання інструментальних засобів, зокрема це ідентифікація людини за її зовнішніми ознаками через відеосистеми з використанням тепловізорної техніки; за голосом, артикуляцією під час вимови окремих звуків, слів. Неповною мірою також використовуються можливості поліграфа у визначенні придатності до слідчої й детективної діяльності та наявності професійної деформації, у діагностиці правдивості свідчень, а також у виявленні причетності до злочину тощо. 3 1985 р. в практику боротьби зі злочинами втілено геномний метод ідентифікації людини за її ДНК, який є одним зі значних досягнень криміналістики ХХ століття й може повністю замінити в майбутньому дактилоскопію як у криміналістичній реєстрації, так і в ідентифікації особи [ 3, с. 188].
Наступним чином, хотіла б детальніше розглянути засоби, які зараз набувають популярності та інтересу. До прикладу, використання нанотехнологій у криміналістичних цілях, зокрема розроблення інноваційних методів і технологій, які розширюють можливості ідентифікації людини за генотипоскопічної експертизи. Розроблення біочіпа, що дає змогу встановити особу суб'єкта за мізерно малим слідом кількостей ДНК з імовірністю 99,6%, допомагає сьогодні ідентифікувати осіб у разі виявлення на місці події, скажімо, зім'ятої рукою серветки або недопалок сигарети з малою кількістю слини, що було неможливо раніше [4, с. 121].
У сфері криміналістичної техніки продовжується пошук нових біометричних методів, які можна використовувати у правоохоронній та судовій діяльності, наприклад, для ідентифікації особи за малюнком дна або райдужної оболонки ока. Недавні дослідження показали, що відбитки пальців мають близько 40 унікальних характеристик, а райдужна оболонка ока містить 256 характеристик. Через широке використання комп'ютерних технологій злочинці все частіше використовують їх для вчинення злочинів. Тому виникла необхідність розроблення нових методів ідентифікації особи, таких як сканування венної карти руки або ідентифікація за клавіатурним почерком. Криміналістика активно займається цими питаннями, оскільки це допомагає підвищити ефективність розслідування та виявлення злочинів.
Отже, на основі вищевикладеного можна зробити висновок, що створення та використання інноваційних криміналістичних продуктів є пріоритетним завданням криміналістики та нагальною потребою практики.
Література:
1. Приходько Ю. Особливості техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних з кримінальними вибухами. Visegrad journal on human rights: Особливості техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів. 2015. №5(1). С. 106-113.
2. Шепітько В. Ю., Журавель В. А., Авдєєва Г. К. Інновації в криміналістиці та їх впровадження в діяльність органів досудового слідства. Питання боротьби зі злочинністю : збірка наук. праць. Харків: Право, 2011. Вип. 21. С. 39–46.
3. Берназ В. Д. Інтеграція досягнень сучасної науки в слідчу діяльність. Південноукраїнський правничий часопис. 2008. Вип. No 4. С. 189–191. С. 188.
4. Шевчук В.М. Інновації у криміналістичній техніці: сучасні можливості й проблеми застосування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер: Юриспруденція. 2020. №43. С. 146-151.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
