З’ясуванням структури і змісту кожного з елементів, що утворюють норму кримінального права в науці кримінального права, займалися такі науковці, як Ю. В. Баулін, Я. М. Брайнін, С. М. Братусь, О. А. Герцензон, М. І. Панов, В. Г. Смирнов, А. Н. Трайнін, В. Д. Філімонов тощо.
Особливою частиною Кримінального кодексу України передбачено викладення лише двох структурних елементів - диспозиції і санкції. Підкреслимо, що під диспозицією розуміємо структурний елемент кримінально-правової норми, в котрій визначаються та описуються конкретні ознаки кримінально-протиправного діяння. Диспозиція чітко визначає межі забороненої поведінки. За системою побудови та способом опису ознак певного виду кримінального правопорушення визначають чотири види диспозицій: просту, описову, бланкетну, відсильну та змішану. У кримінально-правовому сенсі - це заборона вчинювати передбачене в законі злочинне діяння [3]. Оскільки при визначенні санкції в юридичній науці суттєвих розбіжностей немає, будемо ґрунтуватися на тому, що вона становить ту частину норми, в якій законодавцем названі правові наслідки (весь комплекс нормативних приписів, викладених як у Загальній, так і в Особливій частинах Кримінального кодексу України) недотримання встановлених правил поведінки через обмеження прав і свобод особи, яких вона може зазнати як делікт, ознаки якого зазначено в диспозиції.
Санкція – це структурний елемент кримінально-правової норми, що в разі порушення норми визначає заходи державного впливу. Визначення санкції через покарання не повністю розкриває надбання правової доктрини, адже покарання – це лише один із її елементів [4]. Наявним є певний перелік вимог до формування санкції як частини норми кримінального права: приміром, принцип законності, справедливості, рівності усіх перед єдиним законом, гуманізму, тощо. Альтернативною вважається санкція, яка передбачає два чи кілька видів основних покарань, із яких суд може призначити лише одне. Альтернативні санкції можуть включати такі види покарання, як грошові штрафи, умовне засудження, обмеження волі, примусові роботи, виправні роботи тощо. Такі види покарання можуть бути належним чином спрямовані на відновлення правопорядку та зменшення рецидиву кримінальних правопорушень.
Одним з переваг застосування альтернативних санкцій є те, що вони можуть бути більш ефективними в попередженні та запобігання правопорушень, ніж позбавлення волі. Кумулятивною рахується санкція, котра передбачає окрім основного покарання ще й додаткові їх види. Тобто, вона передбачає застосування декількох типів кримінально-правових покарань одночасно за вчинення одного кримінального правопорушення.
Література
1. Горох О. П. Проблеми конструювання санкцій спеціальних кримінально-правових норм. Наукові записки НаУКМА. Серія «Юридичні науки». 2009. Т. 90. С. 94–98.
2. Дудоров О.О., Хавронюк М.І. Кримінальне право: навчальний посібник. Київ, 2014 http://dcmaup.com.ua/assets/files/kriminalne-pravo-_pidruchnik.pdf
3. Кримінальне право України: загальна частина» : підручник. Харків 201. URL: https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI-2010/UgolovPravoZag.pdf
4. Орловська Н. А. Актуальні проблеми побудови кримінально-правових санкцій в контексті реалізації принципу гуманізму. Часопис Академії адвокатури України. 2011. № 1. С. 101.
___________________
Науковий керівник: Боднарчук Руслан Орестович, асистент кафедри кримінального права і кримінології, Львівський національний університет імені Івана Франка
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
