У зв’язку з повномасштабною війною, російським вторгненням в Україну та руйнаціями, які це вторгнення принесло, на жаль, кількість людей, які потребують надання паліативної допомоги в Україні збільшилася, а якість надання паліативної допомоги та обсяги її фінансування – зменшилися. Тому дослідження теми нормативно-правого забезпечення надання паліативної допомоги в Україні та аналіз можливих шляхів удосконалення її надання є нині дуже актуальним та важливим.
Перший нормативно-правовий акт, який здійснив спробу регулювання питань надання паліативної допомоги в Україні за роки її незалежності був Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 21.01.3013 року №41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні». Ним був затверджений Порядок надання паліативної допомоги, який в основному давав визначення деяким понять, визначав завдання паліативної допомоги та недетально, неповно врегульовував лише деякі аспекти надання паліативної допомоги. Можливість надання паліативної допомоги хоча і була передбачена вказаним Порядком, однак, по суті право на надання паліативної допомоги неможливо було реалізувати з огляду на брак державного фінансування.
З запуском програми медичних гарантій у 2020 році було прийнято окремий Наказ МОЗ від 04.06.2020 року №1308 «Про удосконалення організації надання паліативної допомоги в Україні» та в Законі України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» було передбачено, що держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням у тому числі і паліативної медичної допомоги (ст. 4). У законодавстві була закріплена стала сума, яка щомісячно сплачується на догляд за паліативним хворим та щорічно переглядається. Однак, цієї суми недостатньо для того, щоб перекрити всі витрати паліативних хворих. Стаціонарна паліативна допомога фінансується державою лише на 50%, мобільна – на 80-90% [1].
Ще в 2021 році був зареєстрований проєкт Закону «Про внесення змін до додатка №3 до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» щодо захисту конституційних прав громадян України на паліативну допомогу шляхом належного фінансового забезпечення діяльності закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну паліативну допомогу», у якому пропонувалося збільшити розмір витрат на паліативну допомогу, оскільки передбачена допомога в законодавстві дозволяла утримувати хворого в лікарні до 20 днів після чого утримання відбувається за власні кошти/кошти благодійників. Проте, даний проєкт так і не був розглянутий Верховною Радою, а проблеми фінансусання так і залишаються.
Іншою проблемою, яка стосується нормативно-правового забезпечення надання паліативної допомоги в Україні є відсутність закону щодо легілазації медичного канабісу. Загальновідомим та науково доведеним є факт, що канабіс має знеболювальні властивості, які б були дуже помічними в паліативній медицині. Про що, зокрема, зазначає колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун [2].
Варто зазначити, що у Верховній Раді неодноразово реєстрували законопроєкти про легалізацію канабісу в медичних цілях, однак прийняття їх не увінчувалося успіхом. Наразі Верховною Радою був прийнятий Проєкт Постанови про прийняття за основу проєкту Закону України про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни № 7457/П від 14.07.2022. Наразі цей законопроєкт перебуває на розгляді в комітетах ВРУ.
Прийняття Закону України «Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни», на нашу думку, є однією з важливих умов покращення надання паліативної допомоги в Україні.
Отже, враховуючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що в Україні відсутній єдиний закон, який й би повно та ефективно врегульовував питання надання паліативної допомоги та належного її фінансування. Важливим є прийняття такого закону і також легалізація на законодавчому рівні медичного канабісу, зокрема, для належного забезпечення ним паліативних хворих.
Література:
1. «Найбільше хвора боялася, що їй буде боліти»: лікарка паліативної медицини про догляд за важкими пацієнтами і право на гідну смерть. URL: https://life.pravda.com.ua/health/2022/10/31/251074/
2. Трава, що лікує. URL: https://cannabis.theukrainians.org/
_____________________________
Науковий керівник: Мацелюх Іванна Андріївна, доктор юридичних наук, доцент
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
