Питання налагодження взаємодії і координації зусиль, як в умовах воєнного стану, так і у повоєнний період є важливими для вирішення сьогодні. Про це свідчать виклики, з якими доводиться стикатися всім рівням і органам влади, проваджувані заходи щодо їх можливого попередження та подолання, а також розроблені і прийняті нормативно-правові акти [1, 2, 3], пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, визначення пріоритетних напрямків повоєнного відновлення, забезпечення їх фінансування, подальша цифровізація сфери освіти і науки, впровадження нових інструментів та технологій електронного урядування, поглиблення е-демократії, удосконалення системи надання публічних послуг органами державної влади та місцевого самоврядування тощо. Йдеться як про підтримку з боку інших держав, організацій, асоціацій, так і про власні ініціативи і зусилля.
Сьогодні, не зважаючи на вкрай важкі обставини, на місцевому рівні не лише тримають постійну оборону, забезпечують життєво важливі потреби членів громад, а й продовжують втілювати політику дієвого та ефективного місцевого самоврядування, цифровізації, удосконалення надання публічних послуг.
Передумови використання таких можливостей було закладено чинними й такими, що вже втратили свою чинність (зокрема, через систематичний перегляд законодавства у цій сфері) нормативно-правовими та іншими актами, що розроблялися і приймалися на всіх рівнях системи публічної влади в державі.
Науково-обґрунтованою системою цілей, пріоритетів, напрямків, завдань і конкретних заходів щодо створення ефективного механізму муніципально-правового регулювання, спрямованого на розбудову і модернізацію місцевого самоврядування є муніципально-правова політика. За наявних умов муніципально-правова політика є особливо важливою формою політики, адже передбачає стратегію і тактику, логічну впорядкованість дій, системність, передбачуваність, прогнозованість, стійкість у досягненні цілей сталого розвитку тощо. Йдеться про узгоджену діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інституцій громадянського суспільства, територіальних колективів і окремих громадян, що здійснюється зі спільною метою в порядку, передбаченому чинним законодавством, та орієнтує суспільство на оптимізацію муніципально-правового регулювання [Див.: 4]. Так, сьогодні це обов’язково передбачає ревізію чинного законодавства, оновлення наявних інструментів, удосконалення та впровадження нових механізмів тощо.
Муніципально-правова політика є тим основним інструментом впливу на систему суспільних відносин, що складається у сфері місцевого самоврядування в умовах демократичної, правової, соціальної держави. Крім того, муніципально-правова політика не існує відірвано від інших форм і видів державно-правової політики, а, навпаки, передбачає їх взаємозв’язок і взаємозумовленість.
Особливістю муніципально-правової політики, з одного боку, є її наближеність до місцевих жителів, їх повсякденних потреб та інтересів. З другого боку, вона має комплексний характер, оскільки такими є питання місцевого значення. Адже передбачають існування і функціонування раціональної, упорядкованої та ефективної інфраструктури, ефективного розподілу публічно-владних повноважень з урахуванням наявних ресурсів і потенційних можливостей тощо.
Основним завданням муніципально-правової політики є розробка юридичних алгоритмів вирішення проблем, з якими стикаються громади та обрані ними органи влади, способів розв’язання суперечностей і виходу з кризових ситуацій, вироблення механізмів, що мають на меті не стільки їх усунення, скільки попередження. Розуміння і врахування означених вище та інших специфічних рис такої політики повинно спонукати її розробників і виконавців бути раціональними і послідовними при обранні її напрямів та визначенні цілей, а також дотримуватися конституційно-правових принципів і засад, міжнародних зобов’язань держави, бути орієнтованими на пріоритет прав людини та забезпечення спроможності територіальних громад.
З точки зору практики муніципальна політика у сучасному її розумінні – це політика, що проводиться спільно органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інституціями громадянського суспільства за участю членів територіальних громад з метою розвитку місцевого самоврядування.
Провідним суб’єктом формування муніципальної політики в Україні залишається держава, що є цілком зрозумілим з огляду на суверенність державної влади. При цьому, з урахуванням міжнародних стандартів і принципів, кращих практик, а також керуючись здоровим глуздом, можна стверджувати, що суб’єкти місцевого самоврядування є її основними акторами [Див.: 5]. Адже саме ці суб’єкти визначають потреби, ідеї, цілі громади (формулюють, артикулюють), відають наявними ресурсами, інструментами та потенційними можливостями, здатні провести відповідні розрахунки, прогнозувати наслідки.
Сьогодні Україна переживає гуманітарну катастрофу, щоденно зазнає людських втрат та руйнувань інфраструктури (подекуди тотальних). Проте навіть в умовах воєнного стану продовжуємо відстоювати ідеали верховенства права і демократії, людяності, ведемо кропітку роботу, що спрямована як на перегляд і оновлення чинної системи законодавства, так і на подальший розвиток системи публічної влади. У цей же час в Україні, і коаліції держав, що її підтримують, розробляються та обговорюються стратегії, плани та програми повоєнного відновлення [Див. напр.: 6]. Окремі громади вирішують ці питання з власної ініціативи та за підтримки благодійних фондів, інших організацій вже сьогодні. Вважаємо, що злагоджена взаємодія означених вище суб’єктів здатна подолати виклики воєнного часу і вивести Україну на нову траєкторію свого розвитку.
Література:
1. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2012 № 389-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text
2. Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану: Закон України від 12.05.2022 № 2259-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2259-IX#Text
3. План запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні: Розпорядження КМУ від від 24 лютого 2022 р. № 181-р. Питання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/181-2022-%D1%80#Text
4. Серьогіна С. Г., Бодрова І. І., Петришина М. О. Муніципально-правова політика як пріоритетний напрямок правової політики в умовах реформування територіальної організації влади та європейської інтеграції України. Віcник Національної академії правових наук України. 2021, № 3. С. 129 – 143.
5. Петришина М. О. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері створення належних організаційних та правових передумов розвитку дослідницьких структур в Україною: Правове забезпечення науково-дослідницької інфраструктури в Україні (теоретико-правовий аспект): кол. монографія / за за ред. А. М. Любчич та І. В. Огієнко. Харків: НДІ прав. забезп. інновац. розвитку НАПрН України, 2022. 176 с., С. 69 – 107.
6. Про відновлення та регіональний розвиток після війни. URL: https://www.csi.org.ua/news/pro-vidnovlennya-ta-regionalnyj-rozvytok-pislya-vijny/
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
