Держава, на думку Мартіна Ван Кревельда виникла внаслідок обмеженості незліченних форм політичної організації, що існували до неї. Вирішальним нововведенням, що зумовило розвиток держави, стало уявлення про корпорацію як про юридичну особу, а отже, і державу як юридичну особу. Це дало змогу створити політичного суб’єкта, існування якого не було пов’язане з існуванням конкретних осіб – вождів, лордів і королів, або окремих груп – родів, племен і династій [4].
Держава – це політична організація, яка здійснює верховну владу над певною територією та населенням. Держава гарантує стабілізацію соціального суспільства, забезпечуючи підтримання порядку, сприяння процвітанню та захисту інтересів своїх громадян у своїх межах через виконання своїх функцій. Функції держави мають двоїсту природу: напрямок і певні сторони її діяльності, а також вони можуть розглядатися як механізм здійснення державної влади. Крім того, можна говорити, що власне у функціях виявляється сутність держави, її призначення. В цілому термін «функція» (від лат. functio – виконання, здійснення) означає сферу діяльності, спосіб дії об’єкта, спрямований на досягнення певного результату.
У сучасних умовах можна спостерігати розширення функцій держави, які продиктовані стрімкими змінами в різних сферах життєдіяльності та на різних рівнях політики. Крім того, тенденції розширення функцій держави пов’язані і з появою уряду як активної сили, що спрямовує економічний і соціальний розвиток через посилення, розширення політичної функції держави. Кризові ситуації також перевіряють стабільність політичних систем, ефективність державного та політичного управління, оскільки вони висувають надзвичайні вимоги до політичного керівництва, структури та процесів системи.
Дослідження держави як організації політичної влади дає змогу розглядати як її базову функцію політичну функцію, яка є характерною будь-якій державі та знаходить свою деталізацію в інших функціях.
Розуміння політичної функції держави являє собою, що вона виступає як найважливіша функція держави, яка забезпечує політичну стабільність, вироблення державної політики в інтересах людини й суспільства, а також здійснення владних повноважень.
Зміст політичної функції держави зумовлений призначенням держави і набагато ширший, ніж один з основних напрямів її діяльності. На думку У.І. Кузенко «зміст політичної функції держави складають такі елементи: 1) забезпечення народовладдя, тобто участь народу у формуванні органів влади, у прийнятті державних рішень шляхом проведення референдуму, забезпечення права контролю за здійсненням державної влади і реалізацією прийнятих рішень; 2) захист прав і свобод людини в державі; 3) забезпечення державного суверенітету, визначення правового статусу конкретних територій та управління ними; 4) формування політичної системи суспільства; 5) створення демократичних умов для самоорганізації і самоврядування, а також формування громадянського суспільства; 6) формування державної політики в різних сферах; 7) захист конституційного ладу від його насильницької зміни чи повалення, а також територіальної цілісності держави» [2, с. 24].
Політична функція сприяє розумінню держави в її русі, в її дії, в її житті. Вона демонструє суспільні тенденції, шляхи, що ведуть до мети, засоби її досягнення, намагається усунути проблеми та відповідати на нові виклики.
У реалізації політичної функції держави задіяні політичні інститути, органи влади, інститути громадянського суспільства, народ. До них можна віднести виборні та призначувані органи влади федерального, регіонального та локального рівнів, різні форми народовладдя (збори, сходи громадян, народна правотворча ініціатива, публічні слухання, звернення громадян до органів влади, територіальне громадське самоврядування, вибори, референдум). Органи державної влади організовують управління суспільством, через створений апарат управління і примусу спрямований на захист прав і законних інтересів громадян, захист конституційного ладу держави.
Політична функція держави має як внутрішній, так і зовнішній зміст. Так, внутрішньополітична функція держави спрямована на розробка внутрішньої політики; створення умов для розвитку демократії; забезпечення прав громадян на вільну політичну діяльність; охорона і захист конституційного ладу тощо та вона узгоджується як із внутрішньополітичною обстановкою, так і міжнародною. Можна також зазначити, що зовнішньополітична діяльність спрямована і на розв’язання внутрішньополітичних завдань, оскільки без забезпечення безпеки держави, підтримання світового порядку, запобігання війні, запобігання екологічним катастрофам, ліквідації ядерної зброї не можна говорити і про належний рівень економічного, правового, соціального і культурного розвитку держави.
Слід також брати до уваги, що функції держави неоднакові й рівнозначні. Їхня роль і специфіка залежить від того, за яких умов вони реалізуються, у звичайний мирний час чи в період конфліктів, військових нестандартних умов. Проте можна констатувати, що політична функція держави має на своїй меті й забезпечення державної та національної безпеки. Можна погодитися із Л. Р. Наливайко, який розглядає національну безпеку, як складову політичної функції. На думку дослідника «національна безпека» розуміється як завдання поряд із політичною стабільністю, розвитком народовладдя. В свою чергу О.В. Лемак розглядає забезпечення національної безпеки «є невід’ємною від основних напрямків діяльності держави та полягає у забезпеченні безпеки відповідних національних інтересів (цінностей) у військово-силовій, екологічній, економічній, політичній, інформаційній сферах або об’єктів захисту, відповідно, територіальної, екологічної, економічної, політичної та інформаційної безпеки держави за умови виникнення негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам» [1, с. 67].
Отже, політична функція держави багатогранна, вона охоплює встановлення, реалізацію і дотримання волевиявлення народу; державний суверенітет на всій території держави і захист конституційного ладу; захист прав і свобод людини.
Література:
1. Лемак О. В. Забезпечення національної безпеки як функція держави. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2016. Вип. 38. Т. 2. С. 64-67
2. Кузенко У. І. Політична функція сучасної держави: поняття, зміст, структура. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2014. Вип. 28. Том 1. С. 23-26. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/6743/1/ПОЛІТИЧНА%20ФУНКЦІЯ%20СУЧАСНОЇ%20ДЕРЖАВИ.pdf
3. Наливайко Л. Р. Державний лад України: теоретико-правова модель: монографія. Харків: Право, 2009. 600 с.
4. Kuuathas Chandran A definition of the state. University of Queensland Law Journal.2014. 33(2), 357-366. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/226956982.pdf
_____________________
Науковий керівник: Гринюк Роман Федорович, доктор юридичних наук, професор, Донецький національний університет імені Василя Стуса
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
