:: LEX :: АКТУАЛЬНІ  ДОСЛІДЖЕННЯ  МЕТОДОЛОГІЇ  ПІЗНАННЯ, ЩОДО  РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ, СВОБОД ТА ОБОВ’ЯЗКІВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 68)

Термін подання матеріалів

14 січня 2025

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

АКТУАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ПІЗНАННЯ, ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ, СВОБОД ТА ОБОВ’ЯЗКІВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
 
05.10.2023 13:00
Автор: Калініченко Олександр Федосійович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри права, Київського кооперативного інституту бізнесу і права
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]


Вступ. Формою існування і розвитку будь-якої науки є наукове дослідження. А будь-яке наукове дослідження здійснюється певними прийомами і способами, за певними правилами. В  реалізації конституційних  прав,  свобод  та  обов’язків  людини  і  громадянина  в  Україні,  методологія  виступає  чинником  успішності  розв’язання поставлених  задач  дослідження,  а,  відтак,  й  розвитку  конституційного  права  як  наукової  галузі  в  цілому.   Питанням методології дослідження, аналізу методології сучасної юридичної науки і наукових досліджень присвятили свої праці такі вчені, як: В.Вовк, С.Гусарєв, Ю.Жорнокуй, В. Казімірчук, Д. Керимов, І Кондратьєв,  Р. Лукич, О.Крупчан, А. Олійник, П. Рабінович, В. Сіденко, С. Сліпченко, О. Слюсаренко, Р. Шишка, С. Ясечко та ін. Разом з цим питання методології юридичної науки залишаються дискусійними. [1,с.1]. 

Актуальність теми дослідження. Актуальними є проблеми щодо методології дослідження права. Вбачається, що причина деякої невідповідності сфери «дійсного» і сфери «знань про дійсне» криється в методології [1,с.1]. 

 Розгорнуту систему методології юридичної науки запропонував професор П. Рабінович. Він визначив методологію у контексті, що нас цікавить, як систему підходів, методів, способів, засобів наукового дослідження. До складу цієї методології, на його погляд, входять: 1) філософсько-світоглядні підходи (матеріалістичний чи ідеалістичний, діалектичний чи метафізичний, визнання чи заперечення об’єктивних соціальних, у тому числі державно-правових, закономірностей та можливості їх пізнання, здобуття істинних знань щодо них);2) загальнонаукові методи, тобто такі, що використовуються в усіх або в більшості наук (структурний, функціональний методи, сходження від абстрактного до конкретного, формально-логічні процедури і т. ін.);3) групові методи, тобто які застосовуються лише в певній групі наук (наприклад, тільки у суспільствознавстві застосовується метод конкретно-соціологічного дослідження); 4) спеціальні методи, тобто прийнятні для дослідження предмета лише однієї науки (наприклад, у юриспруденції – це способи тлумачення норм права, своєрідні прийоми узагальнення юридичної практики тощо). Зазначаючи, що всі вказані групи методів необхідні для проведення повноцінного, всебічного, завершеного правового дослідження, проф. П. Рабінович, разом з тим, наголосив, що роль способів і засобів наукового дослідження не є однозначною. Зокрема, філософсько-світоглядні підходи визначають саму стратегію наукового пошуку, його загальну спрямованість, орієнтують на знаходження, відбір, накопичення цілком визначених у соціально-змістовному відношенні фактів, нарешті, обумовлюють характер та зміст оцінювання (інтерпретації) отриманих результатів дослідження [2,c.126-127]. 

Викладення основного матеріалу. Щодо права фізичної особи на реалізацією конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні  то методологія виступає чинником  успішності розв’язання  поставлених завдань цього дослідження, а, відтак, й розвитку конституційного права як наукової галузі в цілому. При цьому, складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми призводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки. 

На думку Р. Лукича, розуміння методології як науки про методи є розумінням цього слова в його початковому, справжньому значенні [3, с. 24-25].

Зміст методології досить складний, оскільки саме це поняття тлумачиться по-різному. Зарубіжні наукові школи не розмежовують методологію і методи дослідження. У вітчизняній науковій традиції методологію розглядають як учення про науковий метод пізнання або як систему наукових принципів, на основі яких ґрунтується дослідження і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів, методів, прийомів дослідження. Найчастіше методологію тлумачать як теорію методів дослідження, створення концепцій, як систему знань про теорію науки або систему методів дослідження. Методику розуміють як сукупність прийомів дослідження, включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом.

В. Шейко, акцентуючи увагу на суперечливості детермінації категорії “методологія” у юридичній науці, відзначає, що методологія права відіграє не лише онтологічну, а й гносеологічну роль у дослідному процесі [4, с.83]. Це твердження стосується й науки конституційного права. На кожному історичному етапі свого генезису наука конституційного права виробляла власні підходи до категорії “методологія”, яка зумовлювалося розвитком соціально-економічних відносин, науки та її методології в цілому й конституційного права як галузі [5].

У науці конституційного права з успіхом використовуються здобутки і методи соціології, психології, кібернетики, синергетики тощо. При цьому слід зважати на те, що в науці, системі знань загалом є два рівні — емпіричний і теоретичний .

С. Гусарєв, А. Олійник та О. Слюсаренко розуміють методологію як науку про методи, складне утворення, що характеризує систему різних методологічних рівнів і методів пізнання предмету [6,с.21]. Е.Темнов визначає методологію як складне утворення, яке включає в себе цілу систему різних підходів, методів, логічних прийомів і інших можливих засобів пізнання та довершеність державно-правових явищ [7, с. 75]. 

Методологія державно-правових досліджень є важливим питанням без вирішення якого неможливо рухатися в напрямку пізнання основ інституту контролю за реалізацією конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина та ефективного вирішення проблеми щодо безпосередньої науково-теоретичної і практично-прикладної діяльності по їх реалізації, включаючи і систему суб’єктів за їх контролем. Тому методологічна концепція праворозуміння, на думку І. Кондратьєва, у предметно і змістовно розгорнутому вигляді охоплює весь світ права, все правове поле в його істотній єдності, в усіх його визначеннях і реальних проявах [8, с. 37]. 

В.Казімірчук під методологією розуміє сукупність визначених теоретичних принципів, логічних прийомів і конкретних засобів дослідження предмету науки [9, с. 44]. 

Отже, на підставі наведеного, можна стверджувати, що методологія юридичної науки включає в себе такі ознаки: а) сукупність принципів, засобів, прийомів і способів вивчення предмету нашого дослідження; б) складне юридичне утворення; в) дослідницький інструментарій; г) система різних методологічних рівнів і методів пізнання предмету дослідження та його вивчення; д) наука про методи тощо.

П.Рабінович до складу методології включає: 1) філософсько-світоглядні підходи (матеріалістичний чи ідеалістичний, діалектичний чи метафізичний, визнання чи заперечення об'єктивних соціальних, у тому числі державно-правових, закономірностей і можливості їх пізнання, здобуття істинних знань щодо них); 2) загальнонаукові методи, тобто такі, які використовуються в усіх або у більшості наук (наприклад, структурний, функціональний методи, сходження від абстрактного до конкретного, формально-логічні процедури, скажімо, аналіз, синтез та ін.); 3) групові методи, тобто такі, котрі застосовуються лише у певній групі наук, наприклад, тільки у суспільствознавстві (скажімо, метод конкретно-соціологічного дослідження); 4) спеціальні методи, тобто такі, котрі прийнятні для дослідження предмету лише однієї науки (наприклад, у юриспруденції — це способи тлумачення норм права, своєрідні прийоми узагальнення юридичної практики). Як окрему класифікацію розглядає дослідницькі методи, розподіляючи їх умовно на емпіричні (способи виявлення, фіксування, збирання, систематизації інформації про факти та явища) і теоретичні (способи пояснення, тлумачення зібраних даних, побудови понять, концепцій, прогнозів та ін.) [10, с.149]. 

Висновки. Враховуючи зазначені вище теоретичні інтерпретації, можна сформулювати визначення методології дослідження інституту контролю за реалізацією конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина. Це система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціальних наукових рівнів дослідження основ інституту контролю за реалізацією конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, питань дефініції, ознак та принципів контролю за їх реалізацією, форм, методів та правових актів контролю, місця та ролі глави держави, парламенту та виконавчої влади, як відповідних інститутів контролю, судових органів, органів прокуратури та громадських організації, як інститутів контролю за реалізацією конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні, міжнародних органів, як інститутів контролю за їх реалізацією [5]. 

Література: 

1.Ходєєва Н. Методологія дослідження права  на  інформацію  про  стан  свого  здоров’я // Форум  права: електрон. наук.  фахове  вид.  2017.  №2.  С.136-143.

2. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб. [5-те вид., зі змінами]. К. : Атіка, 2001. 176 с. 

3.Лукич Р. Методологія права. - М. : Прогрес, 1981.

4.Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. - 3-тє вид., стер. / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко - К. : Знання-Прес. 2003. - 295 с.

5.Калініченко О.Ф.-Контроль за реалізацією конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні:дис. …канд.юрид. наук.: 29.05.2014/ Калініченко О.Ф.-К.: 2014-224с.

6.Гусарєв С.Д. Теорія права і держави /С.Д. Гусарєв, А.Ю. Олійник, О.Л.Слюсаренко: Навчальний посібник. К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. - 270 с.

7.Темнов Е. І. Про деідеологізацію методологічних підходів в історично-політичних і державно-правових дослідженнях // Держава і право.-1992.-№ 3.

8.Філософія права: Навч. посіб. /О.О.Бандура,С.А. Бублик, М.Л. Заічковський та ін.; за заг. ред. М.В. Костицького, Б.Ф.Чміля. - К. : Юрінком Інтер, 2000. - 336 с.

9.Казімірчук В. П. Право і методи його вивчення.- М.: Юрид. літ.,1965.; Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні / В.М. Кампо. - К., 1997.

10.Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник /За ред. O.B. Зайчука, Н.М. Оніщенко. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 688 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СИМБІОЗ ІМПЕРАТИВНОГО І ДИСПОЗИТИВНОГО МЕТОДІВ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ГАЛУЗІ ГАЗОПОСТАЧАННЯ
06.10.2023 17:22
ДИСКРЕЦІЙНІ ПОВНОВАЖЕННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ
06.10.2023 15:33




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше