Ключові слова: принципи неплатоспроможності, неплатоспроможність, Кодекс України з питань банкрутства.
Останніми роками інститут неплатоспроможності є об`єктом законотворчої діяльності, предметом дискусій практиків і звичайно предметом наукового дослідження.
З-поміж проблематики, що висвітлюється практиками та вченими, не останнє місце займають й принципи неплатоспроможності.
Принципи неплатоспроможності були предметом дослідження таких вчених та практиків як: В.Джунь, Б.Поляков, В.Козирєва, В.Радзивілюк, К.Смолов та інші.
Розкриваючи сутність запропонованого принципу, автори завжди згадують про те, що під принципами розуміються основоположні ідеї функціонування інституту неплатоспроможності.
Досить часта принципи розглядаються разом з функцією, методом та предметом інституту неплатоспроможності.
Новели, що відбулись у законодавстві у зв`язку з прийняттям та введенням в дію Кодексу України з питань банкрутства, дало поштовх новому напрямку для дослідження, а саме неплатоспроможності фізичної особи, в тому числі і його принципів.
Дослідники обґрунтовують запропоновані принципи виходячи з власного досвіду, діючого законодавства, наукових підходів, судової практики, особливостей провадження цієї категорії справ. Однак, систематизація принципів неплатоспроможності, як результат узагальнення та переосмислення вже запропонованих принципів залишається, так би мовити «в тіні», що й обумовлює актуальність та новизну дослідження цього питання.
Аналіз запропонованих в науковому середовищі принципів дозволяє запропонувати їх систему.
Так можна виділити загальні та інституційні принципи.
До загальних можна віднести такі принципи, які ми можемо спостерігати у більшості цивільних та господарських правовідносинах, це: верховенство права, законність, захист права приватної власності, забезпечення виконання зобов`язань в договірних відносинах та у відносинах з державою та інше.
Щодо інституційних. З точки зору організаційних аспектів та майнових інтересів можна запропонувати розділити принципи неплатоспроможності на дві групи: публічну та приватну.
Так, на думку В. Козирєвої принцип державного регулювання відносин неспроможності спрямований на державне регулювання, що здійснюється шляхом встановлення соціальних норм - правил, що регламентують саму процедуру банкрутства, та відповідних пріоритетів. Держава не може бути осторонь процесу визнання господарюючих суб'єктів банкрутами. Якщо не регулювати процедуру банкрутства, то це призведе до економічних, соціальних, екологічних, демографічних наслідків.». [1, С.36].
Отже, держава, як суб`єкт публічних відносин та носій влади має забезпечити належне регулювання правовідносин як до порушення провадження справи про банкрутство, так під час розгляду справи й припинення провадження з огляду на майнові інтереси кредиторів та захист права приватної власності боржника.
До публічної групи інституційних принципів, з тих самих підстав, можна віднести запропонований В. Джунь та згаданий у своїй роботі К.Смоловим принцип узгодженості нормативних приписів з суміжними інститутами матеріального та процесуального права. [2].
До приватної групи інституційних принципів можна віднести, також запропонований В. Джунь та згаданий у своїй роботі К.Смоловим принцип конкурсного імунітету. [2]. Також, принцип наявності у боржника декількох кредиторів (колективного або асоційованого кредитора) або принцип збігу вимог кредиторів на майно боржника.
Інституційні принципи, запропоновані авторами зазначеними вище, можна запропонувати поділити за змістом, а саме на:
- процедурні, тобто ті, що склались в результаті судового провадження у справі про банкрутство: принцип реалізації відносин банкрутства у певній процесуальній формі, процедурний порядок задоволення вимог кредиторів, справедливості у конкурсному процесі, принцип конкурсного оскарження; Принцип виключності процедури погашення боргів
- управлінські, тобто ті, що пов`язанні із зовнішнім вручанням або контролем за здійсненням судового провадження у справі про банкрутство: принцип впровадження та реалізації процедур банкрутства під контролем державних органів, принцип виключення всеохоплюючої компетенції господарського суду, принцип судового нагляду, надання можливості приватним боржникам відновити свою діяльність та інші.
Також принципи неплатоспроможності можна розділити за джерелом формування.
1. Сформовані законодавцем (тобто, закріплені у відповідних статтях ГПК України, Кодексу України з питань банкрутства, Господарському кодексі та інших нормативно правових актах).
2. Сформовані в результаті судової практики, що запропоновані К.Смоловим.
3. Сформовані в результаті діяльності боржника (принципи економіки та менеджменту, тобто управління підприємством).
Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що не лише принципи самі по собі можуть становити науково-практичний інтерес, а й систематизація їх сприятиме більшому розумінню їх сутності, як основоположних засад неплатоспроможності.
Дослідження системи принципів неплатоспроможності в подальшому зможе запропонувати законодавцям виважені, збалансовані, науково-обґрутновані підходи в подальшому регулюванні інституту неплатоспроможності.
Література:
1. Козирєва В.П. Принципи правового регулювання неплатоспроможності та банкрутства. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2008. №3, С.34-39.
2. Смолов К.В. Принципи права неспроможності (банкрутства) в юридичній та судовій доктрині: постановка питання. Юридичний науковий електронний журнал. 2022р. №6, С.269-283. URL http://www.lsej.org.ua/6_2022/63.pdf (дата звернення 07.11.2023р.)
3. Радзивілюк В.В. Метод, принципи та функції права банкрутства (неплатоспроможності). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2010. №82, С.23-25.
4. Поляков Б.М., Радзивілюк В.В. Принципи інституту неплатоспроможності фізичних осіб. Право України. 2022р. №7, С.11-22
5. Джунь В.В. Інститут неспроможності: свідовий досвід розвитку і особливості становлення в Україні: монографія. Київ: Юридическая практика, 2006. 384с.
6. Кодекс України з питань банкрутства URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text (дата звернення 07.11.2023р.)
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
