Згідно з положеннями схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2017 р. № 649-р Концепції розвитку е-урядування в Україні електронне урядування − форма організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян [1].
Урізноманітнення адміністративних послуг, що можуть надаватися органами державної влади та місцевого самоврядування, невпинний розвиток технологій призводять до появи нових форм е-демократії [2]. При цьому, е-урядування, зазвичай, відбувається у межах таких моделей (типів), а саме:
1) уряд – громадянин (G2C або government-to-citizen);
2) уряд – бізнес (G2B або government-to-business);
3) уряд – уряд (G2G або government-to-government);
4) уряд – найманий працівник (G2E або government-to-employee) [3].
Робимо застереження щодо широкого розуміння термінів «уряд», «урядування».
Серед означених вище, найпоширенішим типом електронного урядування є G2C. Основною метою якого є надання послуг громадянам, забезпечуючи при цьому доступність публічної інформації через використання веб-сайтів і скорочуючи тим самим час і витрати на проведення відповідних операцій (транзакцій). Ініціювання типу G2C здатне об’єднати громадян, які інакше не могли б вступити в контакт, полегшити та розширити участь громадян в управлінні (громадська ініціатива, участь у прийнятті рішень та контроль тощо).
Тип G2B передбачає надання різного роду послуг, якими обмінюються уряд і бізнес-сектор. Йдеться про отримання поточної бізнес-інформації, нових регуляторних актів, завантаження форм заявок, сплата податків, продовження ліцензій, реєстрація підприємств, отримання дозволів та багато інших. Операції G2B приносять значну користь як уряду, так і бізнесу, підвищують ефективність і якість взаємодії та операцій з бізнесом, спрямовані на забезпечення рівності і прозорості державно-приватного партнерства, угод, проектів тощо.
Тип G2G стосується онлайн взаємодії між урядовими організаціями, департаментами та агентствами на основі єдиної бази даних (‘super government database’). Розвиток типу G2G спрямований на посилення та вдосконалення міжурядових організаційних процесів шляхом оптимізації співпраці та координації. Використання інформаційних технологій органами влади для обміну чи збирання, обробки інформації або автоматизації та оптимізації міжурядових бізнес-процесів здатне привести до економії часу та коштів і покращення якості надання адміністративних (публічних та інших) послуг.
У свою чергу, тип G2E є сьогодні найменшим сектором е-урядування. Цей тип стосується лише відносин між урядом та його службовцями і має на меті обслуговувати найманих працівників, пропонуючи деякі онлайн-послуги, такі як онлайн-заявка на щорічну відпустку, перевірка балансу відпустки та перегляд звітів про виплату заробітної плати, серед іншого. G2E – це доволі успішний спосіб забезпечення електронного навчання, об’єднання співробітників, стимулювання обміну знаннями тощо. Це надає працівникам можливість доступу до відповідної інформації щодо політики компенсацій і пільг, можливостей навчання та підвищення кваліфікації, а також дозволяє їм керувати своїми пільгами онлайн за допомогою простої та швидкої моделі спілкування.
Ураховуючи основні правові, організаційні, матеріально-технічні форми діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, у межах означених вище моделей (типів) електронного урядування, можна виділити відповідні форми електронної демократії в системі місцевого самоврядування. Адже е-урядування в системі місцевого самоврядування виявляється у відповідних формах е-демократії. Дійсно передумови для створення електронної демократії створюються за допомогою впровадження електронного урядування.
В Україні е-демократія повинна забезпечуватися можливістю кожного через ІКТ взяти участь у формуванні та реалізації державної і муніципально-правової політики. До таких форм участі громадськості у формуванні та реалізації муніципально-правової політики, здійснення публічно-владних повноважень, забезпечення надання публічних послуг належать, зокрема: консультативні референдуми у режимі он-лайн; участь у роботі органів місцевого самоврядування; надання пропозицій у режимі он-лайн щодо поліпшення діяльності органів місцевого самоврядування, а також врегулювання суспільних відносин, умов життя різних верств населення, розвитку держави і суспільства в цілому; електронні петиції; електронні звернення тощо.
Таким чином, е-урядування тісно пов’язане з таким явищем, як е-демократія, яка відображає можливість кожного брати участь у формуванні та реалізації муніципально-правової політики, прийнятті рішень органами влади, використовуючи при цьому ІКТ для двостороннього інтерактивного зв’язку між владою та громадянами. Суть е-демократії полягає у використанні ІКТ з метою посилення демократичних процесів в умовах представницької демократії.
Література
1. Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2017 р. № 649-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80#Text
2. What is e-governance? By Kate Oakley. Integrated Project 1: e-Governance Workshop 10-11 June, 2002, Strasbourg. URL: https://www.coe.int/t/dgap/democracy/Activities/GGIS/E-governance/Work_of_egovernance_Committee/Kate_Oakley_eGovernance_en.asp
3. D. J. Calista, J. Melitski.e-government and e-governance: converging constructs of public sector information and communications technologies. Public Administration Quarterly.Vol. 31, No. 1/2 (spring 2007 – summer 2007), pp. 87 – 120.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
