Внаслідок проведеної приватизації житлового фонду багато українців набула у власність житлову нерухомість. Житло надавалося саме спільну часткову власність членам сім’ї в рівних частках. У 2019 році було введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, яким уведено новий інститут – процедуру неплатоспроможності фізичної особи. Внаслідок економічних проблем через пандемію та повномасштабне вторгнення дана процедура набуває все більшої актуальності для громадян, у тому числі для тих, хто володіє житловою нерухомістю.
Зокрема, частиною шостою статті 131 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 кв. м. або житловою площею не більше 13,65 кв. м. на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 кв. м.) та не є предметом забезпечення.
Однак на практиці виникає проблема – що робити у випадку наявність у боржника саме частки у спільній частковій власності на житловий будинок чи квартиру, площа яких перевищує встановлені статтею 131 Кодексу України з процедур банкрутства межі, а вирахувана пропорційно площа ідеальної частки є меншою ніж такі межі.
Буквальне тлумачення статті наштовхує на думку, що все-таки така частка у праві власності на нерухомість повинна бути включена до ліквідаційної маси. З іншого боку, таке тлумачення суперечить принципу справедливості та визначеності законодавства.
Суди, у свою чергу, вирішують це питання практично однозначено.
Зокрема, Господарський суд Сумської області в ухвалі від 02.11.2022 у справі № 920/1350/21 встановив, що частка в житлі, є меншою граничного розміру, передбаченого ч. 6 ст. 131, а тому відповідна квартира не повинна включатися до ліквідаційної маси.
Господарський суд Чернівецької області в ухвалі від 15.06.2023 у справі № 926/4840-б/21 зазначив, що квартира, загальною площею 76 кв. м., яка належить п’ятьом співвласникам, не включається до ліквідаційної маси в силу положень згаданої норми.
Господарський суд Харківської області в ухвалі від 17.05.2023 у справі № 922/5069/21 зазначив, що частка власності складає 5/6 загальна площа частки квартири, яка належить боржнику становить, 56,75 кв. м. та є єдиним житлом боржника. У зв’язку з зазначеним, вказана квартира не вноситься до ліквідаційної маси боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі № 910/6054/21 було визначено, що, зважаючи на те, що загальна площа частки в квартирі яка належить боржнику не перевищує 50 кв. м, таке майно не підлягає включенню до ліквідаційної маси та не підлягає реалізації на прилюдних торгах.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі № 910/6211/21 встановлено, що у власності боржника перебуває 1/6 частина квартири загальною площею 70,6 кв. м. Оскільки загальна площа частки в квартирі, яка належить боржнику, не перевищує 60 кв. м., таке майно не підлягає включенню до ліквідаційної маси та не підлягає реалізації.
Варто зазначити, що таке питання дуже рідко є предметом розгляду в апеляційній чи касаційній інстанції, оскільки кредитори, які є потенційними скаржниками, не мають великого інтересу у включенні такого майна до ліквідаційної маси через його неліквідність та складність реалізації.
Однак проблема залишається невирішеною і може призвести до несправедливої реалізації майна боржників в межах процедури неплатоспроможності. Згідно з принципом правової визначеності неточність регулювання цього питання повинне бути вирішене на законодавчому рівні, зокрема шляхом зазначення про те, що повинна враховуватися також площа частки у житлі, яке може бути реалізоване на прилюдних торгах.
Також не варто розраховувати на те, що з’явиться якась правозастосовна практика, оскільки через специфіку процедури неплатоспроможності таке питання може бути розглянуте Верховним Судом лише в межах касаційного оскарження ухвали про закриття провадження і звільнення від боргів, що поки не є поширеним в Україні.
Література:
1. Кодекс України з процедур банкрутства : Кодекс України; Закон, Кодекс від 18.10.2018 № 2597-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2597-19;
2. https://reyestr.court.gov.ua/Review/107100253;
3. https://reyestr.court.gov.ua/Review/111610843;
4. https://reyestr.court.gov.ua/Review/110394118;
5. https://reyestr.court.gov.ua/Review/109742484;
6. https://reyestr.court.gov.ua/Review/109671844.
|