Питання використання тих чи інших форм спеціальних знань під час доказування у кримінальному провадженні є невід’ємною частиною методики розслідування будь-якого виду кримінальних правопорушень, в тому числі, у провадженнях легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в умовах використання віртуальних валют. Зокрема, у своєму дисертаційному дослідженні Кремінський О.В. значну увагу приділив «використанню спеціальних знань при розслідуванні легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в умовах використання віртуальних валют. На основі класифікації спеціальних знань при розслідуванні цього виду легалізації (відмивання) доходів,…., визначено особливості їх використання при розслідуванні легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в умовах використання віртуальних валют у формі: слідчих (розшукових) та інших процесуальних дії за участю спеціаліста; проведення експертизи експертом» [1, с. 187]. Проте поза увагою залишилося питання криміналістичного та технологічного змісту судової експертизи віртуальних активів, зокрема, при вирішенні завдань ідентифікації віртуальних активів і їх власника при проведенні судової експертизи віртуальних активів, визначенні вартості криптовалюти при проведені судово-товарознавчої експертизи віртуальних активів тощо.
Виходячи із положень Закону України «Про віртуальні активи» (не діє), право власності на віртуальний актив включає в себе право володіти ключем віртуального активу і віртуальним активом як таким, право користуватися віртуальним активом і право розпоряджатися віртуальним активом на свій розсуд, якщо це не суперечить закону, зокрема, шляхом передачі права власності на віртуальний актив, що фіксується в системі обігу віртуальних активів. Звичайно, що при вирішенні питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності особи за легалізацію (відмивання) доходів, перед правоохоронними органами стоїть завдання ідентифікувати особу, які належить відповідний віртуальний гаманець та віртуальний актив.
В доктрині судової експертизи ідентифікація полягає у встановленні тотожності об’єкта самому собі за сукупністю загальних і приватних ознак. «Технологія блокчейн була створена і отримала розвиток саме як система управління правами власності на будь-які активи, що не вимагає посередників при фіксації і передачі прав власності на будь-які цінності, угоди з якими здійснюються в інтернеті. Ідентифікація користувача в мережі з точки зору системного адміністратора означає тільки те, що мережа «дізнається» конкретного користувача і що він зареєстрований в реєстрі за тим іменем, яке він оголошує, але за ототожнення ідентифікатора і суб’єкта відповідає інша процедура доступу до даних системи – автентифікація. При цьому наділення суб’єкта правами і визначення його характеристик система зможе почати тільки після проходження подальшої процедури – авторизації користувача. Ідентифікація, автентифікація і авторизація користувача в мережі є трьома обов’язковими елементами доказу права власності на об’єкти, оборот яких відбувається в Інтернеті. Цей поділ є загальноприйнятим в комп’ютерних мережних технологіях, тривіальним для системних адміністраторів, програмістів, мережевих архітекторів і фахівців з кібербезпеки. З поширенням впливу технологій блокчейна на прововідносини у сфері обігу активів і переходом до цифрової економіки такий поділ коштів та управління правами користувача (власника) в комп’ютерних системах не може бути проігноровано юридичною та експертною наукою і має знайти відображення в юридичних конструкціях, що описують правомочності власників цифрових активів. Розуміння відмінності ідентифікації та автентифікації дозволяє підійти до підтвердження того, що наявність у суб’єкта всіх трьох елементів, що обмежують доступ до певних даних, які знаходяться в інтернеті, є доказом права власності на цифрові активи. Якщо суб’єкт отримує доступ до біткоінів після успішного проходження ідентифікації, автентифікації і авторизації, то цей суб’єкт є їх законним власником або незаконним власником. Слід зазначити, що описане термінологічне розходження стосується виключно ідентифікації суб’єкта, але не об’єкта. Стосовно, наприклад, до криптокошику або криптовалюти ідентифікація повинна розумітися однозначно як встановлення тотожності об’єкта (криптокошику) самому собі за сукупністю приватних і загальних ознак, тобто в судово-експертному сенсі.» [2, с. 69-70]
Таким чином, наведене свідчить про потребу забезпечити участь у кримінальних провадженнях як щодо легалізації (відмивання) доходів із використанням віртуальних активів, так і загалом у провадженнях, де предметом чи знаряддям є віртуальні активи, судових експертів із хорошими знаннями у сфері цифрових активів, інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, зокрема, в межах призначення комплексних експертиз, що сприятиме забезпеченню розумності строків розслідування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кремінський О. В. Розслідування легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в умовах використання віртуальних валют. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». Державний податковий університет, Міністерство фінансів України. Ірпінь, 2023. 218 с.
2. Архіпов В.В. Судова експертиза криптовалюти. Експерт: парадигми юридичних наук та державного управління. 2021. №3(15) С.63-80. URL: http://journals.maup.com.ua/index.php/expert/article/view/1898/2308 (дата звернення: 12.12.2023)
______________________
Науковий керівник: Кравчук Петро Юрійович, кандидат юридичних наук, доцент, ПВНЗ «Європейський університет»
|