На сучасному етапі розвитку українського суспільства акцентується увага на питаннях зміцнення інституту сім'ї, поліпшення благополуччя сімей, збільшення народжуваності та запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми, що відображається у прийнятті національним законодавством низки актів, зокрема: «Про запобігання та протидію домашньому насильству» [6], «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису» [5]; Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження заходів щодо виконання Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» та «Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї» [7] тощо
Засоби масової інформації (ЗМІ) регулярно висвітлюють новини та різні ток-шоу, що стосуються випадків жахливого ставлення до дітей: запущеної недбалості, що призводить до голоду та смерті дітей; невідповідних умов проживання, несумісних з їхнім віком; ситуацій, коли батьки виганяють своїх дітей на працю; та інших випадків жорстокого поводження з дітьми. Незважаючи на наявність достатньо змістовної нормативно-правової бази та розвинену систему правозахисних органів, проблема жорстокості батьків залишається глобальною у сучасному світі. Масові повідомлення в ЗМІ про випадки насильства в сім'ях українців свідчать про актуальність цієї проблеми, яка має серйозні наслідки для повноцінного розвитку дітей та підлітків, які є майбутнім нашої держави.
За відомостями ЮНІСЕФ, у своєму новому звіті «Приховане на очах у всіх», мільйони дітей в різних країнах світу стають жертвами насильства, потрапляючи під вплив вбивць, ґвалтівників та торговців «живим товаром». Багато з них виношують фізичне та психологічне насильство від своїх власних родичів, яке спостерігається як вдома, так і в школі. Кожна п'ята жертва вбивства у світі – це дитина чи підліток віком до 20 років. Згідно зі статистичною вибіркою з 190 країн, у якій висвітлено найбільш повну базу даних про випадки жорстокого поводження з дітьми та підлітками, що відзначається вражаючими масштабами цього явища. Приблизно 17 % дітей у 58 країнах світу стикаються із суворими фізичними покараннями, такими як удари по голові, вухах чи обличчю, які мають особливо тяжкий і систематичний характер. За висловами виконавчого директора ЮНІСЕФ, Ентоні Лейку «На сьогоднішній день насильство щодо дітей вчиняється щодня, всюди. Але воно не є неминучим. Його можна попередити, але для цього суспільство не повинно дозволяти насильству залишитися в тіні» [9].
Аналізуючи дані статистики, ми вважаємо, що сучасне ставлення до дітей у сім'ї повинно охоплювати не лише захист їхніх законних прав, свобод і інтересів, але й вимагати чіткого усвідомлення ролі кожного члена суспільства у запобіганні випадків жорстокості стосовно дітей. Важливо враховувати вплив різних чинників на розвиток дитини, таких як біологічні, психологічні, економічні, соціальні тощо. Також необхідно встановлювати відповідальність сім'ї та суспільства за створення умов для гармонійного та безпечного оточення, в якому дитина може рости й розвиватися. У педагогічній, психологічній, правовій і соціально-педагогічній науках проблема жорстокості стосовно дітей у родині вивчалася в різних аспектах, однак слід відзначити, що, незважаючи на досягнення вчених, важливо враховувати постійну динаміку суспільства. Ця динаміка проявляється у прийнятті нових нормативно-правових документів, розширенні соціальних інститутів, які займаються окресленою проблематикою, збільшенні кількості соціально-педагогічних фахівців та розробці нових програм захисту дитинства. Таким чином, проблема жорстокості батьків в українських родинах потребує подальшого наукового вивчення..
Мета дослідження полягає у визначенні змісту та основних характеристик жорстокого поводження батьків із дітьми, шляхом аналізу соціально-педагогічної, психологічної, історичної та правової літератури. Також, завдання включає розкриття причин виникнення зазначеної проблеми.
Проблема жорстокого поводження батьків із дітьми в сучасному світі широко поширена, що підтверджується аналізом доповідей фахівців різних сфер, таких як юриспруденція, медицина, психологія, соціальна педагогіка тощо. Ці спеціалісти, що займаються захистом прав дітей, вказують на те, що домашнє насильство стає однією з провідних форм злочинності, проте інформація про це часто не потрапляє до правозахисних органів.
Сучасне суспільство висловлює неприйняття жорстоких методів виховання і встановлює нові стандарти гуманного виховання, сповненого любові та ніжності. Такі погляди сформувалися нещодавно, і нещадність у відношенні до дітей тепер зазнає відзначення та осуду.
В історії науки, художньої літератури, мистецтва та фольклору фіксуються приклади жорстокого поводження з дітьми та насильницьких методів виховання, які раніше вважались нормою та суспільно прийнятими. Наприклад, у стародавні часи, таких як епоха античності, зокрема в Спарті, ставлення до дітей було виключно утилітарним. Основним пріоритетом суспільства були фізично здорові та здатні захищати батьківщину особистості. Тому, якщо діти вже з народження не відповідали вимогам Ради старійшин, вони вважалися «бракованими» і піддавалися умертвленню [2].
У Середньовіччі існував «Акт про покарання неслухняної дитини», який свідчить про те, що діти вважалися «власністю» батьків, і батьки мали право подати петицію на смерть дитини, яка була непокірною або неслухняною. Хоча таке покарання ніколи не виконувалося, можливість його застосування впливала на батьківські установки та методи виховання [8].
Незважаючи на минулі століття, сучасні родини все ще мають думку, що дитина є «приватною власністю» батьків, і тому використання жорстоких методів у вихованні вважається нормою. Це підтверджують вітчизняні прислів'я, такі як «Бий дитину, поки поперек лавки лежить», «Дитину люби, як душу – а тряси, як грушу» та ін. [8].
У рамках нашого дослідження розглянемо сучасне тлумачення терміну «жорстоке поводження». У Конвенції ООН про права дитини визначено, що під жорстоким поводженням з дітьми розуміють усі вияви фізичної та/або емоційної неправильності, сексуального насильства, недбалого ставлення, торгівлі або іншої форми експлуатації, які можуть призвести або призводять до реального збитку для здоров'я дитини, її виживання, розвитку чи гідності, у контексті відповідальності, довіри чи влади [1].
Отже, проблема жорстокого поводження батьків із дітьми завжди була й залишається глобальною проблемою будь-якого суспільства, і, на жаль, лише поширюється та не втрачає своєї актуальності. Основою цього явища є нерозуміння цінності дитини в родині, відсутність системи чітких позитивних, гуманних і толерантних установок на щасливу модель сімейного життя й родинного виховання дитини, починаючи від періоду немовляти до формування дорослої особистості. Походження жорстокого ставлення до дітей пояснюється різноманіттям причин, таких як склад родини, рівень її матеріального забезпечення, стан здоров'я батьків і/або дитини, настрій дорослого в конкретній ситуації, амбіції, і навіть «примхи» батьків. Проте є очевидним той факт, що кожна проява жорстокості чи бездіяльності дорослого призводить до негативних наслідків для дитини, які зазвичай є тяжкими, як в фізичному, так і в психологічному плані, а іноді призводять до летальних наслідків.
Література
1. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист : збірник документів. Ч. II. К.: АТ «Видавництво «Столиця», 1998. 292 с.
2. Колісніченко А. І. Історія держави і політико-правових вчень Стародавньої Греції та Риму: навч. посіб. Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. 274 с.
3. Максимова Н. Ю., Мілютіна К. Л. Соціально-психологічний аспект проблеми насильства. К.: Либідь, 2003. 337 с.
4. Нечерда О. Коли в сім’ї насильство. Соціальна робота в Україні. № 8. К.: Науковий світ, 2000. С. 14−15.
5. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису: Закон України від 15.05.2003 р. № 759-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/759-15#Text (дата звернення: 09.01.2024).
6. Про запобігання та протидію домашньому насильству : Закон України від 07.12.2017 р. № 2229-VIII: станом на 31 груд. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text (дата звернення: 09.01.2024).
7. Про затвердження заходів щодо виконання Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.01.2004 р. № 38. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0038282-04#Text (дата звернення: 09.01.2024).
8. Щербак Н. Д. Соціально-педагогічна профілактика жорстокого ставлення до дітей у сім’ї: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.05 Соціальна педагогіка. Луганськ, 2004. 21 с.
9. ЮНІСЕФ. Приховане на очах у всіх. URL: http://www.unicef.org/ukraine/ukr/ media_25224.html
____________________
Науковий керівник: Ільків Олег Васильович, доктор юридичних наук, професор, Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука»
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
