Основи оцінювання ефективності законодавства викладені ще у Конституції Франції, де в ст. 34-1 зазначено, що Національна Асамблея голосує за закони на тих умовах, що встановлені органічним законом. Пропозиції Уряду щодо прийняття рішення, які визначені Національною Асамблеєю такими, що не відповідають вимогам органічного закону чи містять заборони, є неприйнятними та не включаються до порядку денного; у ст. 39 доповнено, що законопроекти не виносяться на порядок денний якщо Конференція голів Національної Асамблеї виявить, що правила, встановлені органічними законами ігноруються. У разі розбіжності між Конференцією та Урядом, питання може бути передане на розгляд Конституційної Ради [1]. Органічні закони у Франції є тими, що приймаються на виконання та деталізацію норм конституції та є невід’ємними від неї. Тому, порушення норм органічного закону призведе до порушення й конституційності за чим і слідкує Національна Асамблея, тобто нижня палата французького парламенту. Водночас, вимоги, які необхідно дотримуватися під час подання законопроекту уже встановлені в органічному законі та безпосередньо стосуються процедури попереднього оцінювання законопроекту. Таким чином, конституційне законодавство створює передумови для оцінювання ефективності законодавства, але оскільки достатність та якість проведеного оцінювання потребує аналізу для попередження формальності, то й встановлено контролюючий орган, яким є Національна Асамблея та орган розгляду спорів, тобто Конституційна Рада.
Щодо самого органічного закону, то ним є Органічний закон про реалізацію ст. 34-1, 39 та 44 Конституції Франції, де у ст. 8 передбачено, що «усі законопроекти підлягають дослідженню їх впливу. Документи, які описують таке дослідження додаються до законопроекту одночасно з його поданням. Документи повинні визначати цілі, що переслідує законопроект та встановлювати причини написання нового законопроекту. Також, має бути чітко визначено: зв’язок між даним законопроектом та чинними європейськими законами, його вплив на внутрішній порядок; стан застосування законодавства з даного питання на територіях та сферах поширення; способи застосування пропонованих положень в ході скасування застарілих норм, пропозиції перехідних заходів; умови застосування у автономних громадах (Новій Каледонії, південних та антарктичних територіях Франції); оцінка економічних, фінансових, соціальних та екологічних наслідків, а також очікуваних фінансових витрат та доходів від заходів, передбачених для кожної категорії державного управління та відповідних фізичних та юридичних осіб, із зазначенням прийнятого методу розрахунку; оцінювання наслідків для державної зайнятості; кроки для Уряду чи Економічної, соціальної, екологічної ради; попередній текст необхідних доповнюючих нормативно-правових актів [2]. Тобто, дана норма зобов’язує ще перед реєстрацією законопроекту проводити дослідження щодо ефективності його дії, наслідків для усіх важливих для суспільства сферах. Особливо слід відзначити оцінювання фінансового впливу, адже це визначає можливість забезпечення реалізації норм права та оцінювання впливу на державну зайнятість, оскільки такий показник вказуватиме на платоспроможність населення, можливість покращити реалізацію права на працю. Такий документ відповідає й національній практиці надання пояснювальних записок до певного законопроекту, але вимоги є більш деталізованими та вимагають реального оцінювання, а не загальних формулювань. На сьогодні у Франції уже сформована практика щодо відмови у прийнятті законопроекту саме через недотримання ст. 8 органічного закону, формальності проведеного дослідження та низьку якість самого законопроекту.
Разом з тим, оцінка законності та конституційності окремих положень даної статті ставиться під сумнів. Хоча усі вони досі є чинними, перебувають у складі органічного закону та застосовуються, існує рішення Конституційної Ради Франції від 2009 № 579 де визначено, що: «слід ураховувати, що проведення конкретних досліджень щодо кожної норми права може вимагатися лише тією мірою, в якій вони є доступними. Проведення дослідження призводить до неможливості інформувати урядом парламент про строки виконання обов’язку зі створення проектів нормативно-правових актів, які визначені в ст. 13 та 21 Конституції. Ігнорується принцип розподілу законодавчої та виконавчої влади в останньому абзаці. Решта частин ст. 8 не суперечить Конституції» [3]. Рішення Конституційної Ради Франції вказує на суттєву проблему оцінювання ефективності будь-якого законопроекту та особливо у трудовій сфері, що стосується обов’язкового залучення до роботи над ним інших суб’єктів, як органів державної влади, так й роботодавців та працівників. Унаслідок цього сповільнюється процес створення законопроекту, а можливість його реєстрації залежить уже не лише від комісій чи комітетів парламенту, але й органів виконавчої влади. Проте, єдиним важливим моментом має залишатися ефективність трудового законодавства, а чим більш обґрунтованими та якісними будуть зміни, тим більшою буде ефективність. Саме з цих причин ст. 8 досі не скасована повністю, а лише частково змінена. Особливо спірним є зауваження Конституційної Ради Франції щодо доступності досліджень прогнозованого впливу норм права, адже використання критерію доступності може зробити процес попереднього оцінювання хаотичним, різним для кожного законопроекту, а для соціальних сфер, у тому числі трудової, навіть формальним з огляду на складність проведення вседержавних опитувань чи планування суспільного розвитку. Зрозуміло, що такий підхід є недопустимим, оскільки зробить трудове законодавство безсистемним та частковим у дії.
Окремі аспекти оцінювання ефективності трудового законодавства висвітлені й на підзаконному рівні та визначають напрями й питання, що обов’язково слід визначити під час створення законопроекту. Так, у Циркулярі Прем’єр Міністра «Про підготовку законопроектів та проектів нормативних актів та їх вплив на рівність між чоловіками та жінками» визначено обов’язковим під час підготовки законопроекту проведення оцінювання на підтримання гендерної рівності з метою «не порушення прав жінок, не поширення нерівності між жінками та чоловіками; розгляду доцільності прийняття чітких положень з гарантування прав жінок та зменшення існуючої нерівності» [4]. Таке питання є вкрай важливим для оцінювання ефективності трудового законодавства, адже й досі існують особливі умови для поєднання сімейного та професійного життя для жінок, але не чоловіків, заборони нічної праці для жінок. При цьому дискримінація полягає у наданні вищих посад лише чоловікам, формуванні вакансій для певної статті. Тому, проекти змін до трудового законодавства завжди мають ураховувати питання гендерної рівності, а їх оцінювання ефективності проводитися щодо реальної можливості гарантувати рівність, а не лише її проголошувати.
Отже, слід констатувати, що правове регулювання оцінювання ефективності трудового законодавства у Франції має такі особливості:
1. Правове регулювання оцінювання ефективності трудового законодавства у Франції проводиться лише попередньо. Тобто, оцінювання ефективності стосується прийняття певного законопроекту, а надалі уже чинний акт не аналізується на відповідність прогнозованих та фактичних показників. Такий підхід є дискусійним, адже оцінювання ефективності є циклічним та взаємозалежним процесом. Відсутність ex-post оцінювання погіршує швидкість та якість виявлених проблем у трудовому законодавстві.
2. Правове регулювання оцінювання ефективності трудового законодавства вимагає співпраці органів виконавчої та законодавчої влади. Відповідно, співпраця більше не є їх добровільним вибором, але обов’язком для реєстрації законопроекту. Такий підхід відрізняється від національної практики, де законопроекти розробляються в комітетах, а залучення інших суб’єктів громадськості чи органів публічної влади є варіативним та добровільним. У створенні підзаконних актів участь можуть приймати лише ті органи державної влади, до компетенції яких входить регулювання трудових відносин. Національний підхід не сприяє узгодженості трудового законодавства єдності національної політики, а тому більш доречним було б саме встановлення обов’язку співпраці в оцінюванні ефективності.
3. Під час оцінювання ефективності трудового законодавства обов’язковим є встановлення фінансового впливу на роботодавців в коротко і довготривалій перспективі. Будь-які зміни до трудового законодавства спричиняють зміни й економічного характеру, що вплинуть і на суб’єктів трудових відносин, зокрема роботодавця, і на державний бюджет. Тому, звіти, оцінювання, пояснювальні записки чи інші документи, які вказують на відсутність фінансового впливу на національну економіку чи ігнорують таке питання потрібно визначати невірно проведеними.
Література:
1. Constitution de la République française du 4 octobre 1958 URL: https: cutt.ly/uW21yCe (Дата звернення: 14.11.2022)
2. LOI organique n° 2009-403 du 15 avril 2009 relative à l'application des articles 34-1, 39 et 44 de la Constitution. URL: https: cutt.ly/RW21gbr (Дата звернення: 14.11.2022)
3. Décision n° 2009-579 DC du 9 avril 2009. Loi organique relative à l'application des articles 34-1, 39 et 44 de la Constitution. URL: https: cutt.ly/bW21YwO (Дата звернення: 14.11.2022)
4. Circulaire du 23 août 2012 relative à la prise en compte dans la préparation des textes législatifs et réglementaires de leur impact en termes d'égalité entre les femmes et les hommes. URL: https: cutt.ly/6W20ROC (Дата звернення: 16.11.2022)
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
