Сучасний світ перебуває в стані постійних змін та бурхливого технологічного розвитку, що робить надзвичайно актуальним питання про цифрові трансформації у всіх сферах нашого життя, зокрема у сфері публічного управління. Цифрові трансформації у публічному управлінні – це процес впровадження цифрових технологій та методів у роботу державних органів з метою покращення ефективності їхньої роботи, підвищення доступності та якості надання послуг громадянам.
Така задача вимагає системного підходу та ретельного аналізу на всіх етапах своєї реалізації. Тому надзвичайно важливим видається сформулювати базові принципи, на яких повинно ґрунтуватися впровадження цифрових інновацій у сфері публічного управління.
1. Громадянська участь та прозорість. Цифрові трансформації сприяють збільшенню участі громадян у процесах управління. Широкий доступ до інформації через відкриті державні портали, онлайн-консультації та інші інструменти надають громадянам більше можливостей для того, щоб приймати активну участь у вирішенні суспільних питань.
2. Кібербезпека та захист персональних даних. З огляду на зростання обсягів цифрової інформації, особливу увагу слід звертати на забезпечення кібербезпеки та захисту персональних даних громадян. Це включає в себе впровадження відповідних заходів з кіберзахисту, шифрування інформації та дотримання вимог щодо обробки персональних даних.
3. Інновації та розвиток. Цифрові трансформації надають можливість для впровадження новітніх технологій та інновацій у державному управлінні. Використання штучного інтелекту, аналізу даних, блокчейн-технологій та інших інноваційних рішень дозволяє підвищити якість та швидкість надання послуг громадянам.
4. Застосування кращих світових практик та обмін досвідом. Цифрові трансформації в публічному управлінні передбачають не лише внутрішню модернізацію, але й активний обмін досвідом з іншими країнами та організаціями. Це означає адаптацію кращих практик з усього світу до конкретних умов та потреб власної країни. Регулярний обмін досвідом дозволяє вчитися на помилках та успіхах інших, а також забезпечує постійне вдосконалення та розвиток сфери публічного управління.
5. Правова обґрунтованість. Цифрові трансформації повинні ґрунтуватися на чітких правових принципах та нормах. Впровадження нових цифрових технологій і методів повинне відбуватися в рамках законодавства та регулятивних вимог, що забезпечить захист прав громадян, конфіденційність даних та забезпечить ефективний механізм правового захисту у разі порушення. Правова обґрунтованість є основою для створення довіри до цифрових ініціатив у сфері публічного управління та забезпечення їхньої легітимності та стійкості.
6. Системність та комплексність. Впровадження цифрових трансформацій має бути цілісним комплексним процесом, що охоплює всі аспекти діяльності державних органів. Це означає, що впровадження нових технологій та методів повинно бути системним і охоплювати всі сфери публічного управління, від адміністративних процедур до надання послуг громадянам. Крім того, узгодженість впровадження передбачає співпрацю між різними відділами та установами для забезпечення синергії та максимальної ефективності цифрових ініціатив. Тільки завдяки комплексному та узгодженому підходу до цифрових трансформацій можна досягти значних покращень у сфері публічного управління.
Шлях до цифрової трансформації у публічному управлінні є складним, але водночас надзвичайно важливим для досягнення ефективного та прозорого управління. Дотримання ключових принципів дозволяє створити сучасну та ефективну систему управління, яка відповідає потребам суспільства у цифрову епоху.
Література:
1. Карпенко О. В. (ред). Цифрове врядування : монографія / О. В. Карпенко, Ж. З. Денисюк, В. В. Наместнік [та ін.]; за. ред. О. В. Карпенка. Київ : ІДЕЯ ПРИНТ, 2020. 336 с.
2. Куйбіда В. С., Карпенко О. В., Наместнік В. В. Цифрове врядування в Україні: базові дефініції понятійно-категоріального апарату // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія: Державне управління. 2018. № 1. С. 5-10.
____________________
Науковий керівник: Бурик Зоряна Михайлівна, доктор наук з державного управління, професор, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України
|