Популізм є складним та багатогранним політичним явищем, що виявляється у різних країнах та контекстах у різних формах. популізм можна визначити як ідеологію, що поділяє суспільство на дві антагоністичні групи – "чистий народ" проти "корумпованої еліти". У вивченні популізму та його впливу на сучасне суспільство значно збагатилося розуміння різноманітних його проявів та типів. Незважаючи на те, що існує безліч класифікацій популізму, основними типами є економічний популізм, культурний популізм та антиелітарний популізм.
Визначення цих типів політичного популізму розширилося завдяки зростанню досліджень у цій галузі. Економічний популізм акцентується на соціально-економічних аспектах, культурний популізм фокусується на ідентичності та цінностях, тоді як антиелітарний популізм критикує владні структури.
Економічний Популізм:
Економічний популізм визначається акцентом на економічні питання та обіцянками наданням соціальних програм та вигод для широких мас населення. Цей тип популізму часто виражається у формі збільшення соціальних витрат, зменшення податкового тягаря для найнижчих соціальних шарів, та критики економічних еліт.
Стратегії мобілізації мас у рамках економічного популізму часто включають обіцянки соціального захисту та покращення матеріального стану населення. Лідери можуть активно використовувати публічні виступи, рекламні кампанії та медіа для поширення своїх економічних обіцянок та наближення до мас. Крім того, здійснення конкретних дій, таких як підвищення мінімальної заробітної плати, розширення соціальних програм або інвестиції в інфраструктуру, може викликати підтримку серед широких верств населення.
Приклади економічного популізму з сучасної історії включають лідерів, які активно використовували обіцянки соціального захисту та матеріального покращення для залучення підтримки. Наприклад, у Латинській Америці лідери, такі як Ево Моралес в Болівії та Хуан Мануель Сантос в Колумбії, використовували економічний популізм для залучення підтримки серед найбідніших верств населення.
Культурний Популізм:
Культурний популізм спрямований на мобілізацію населення навколо питань ідентичності, культури та моральних цінностей. Він може включати в себе апеляції до націоналізму, релігійних вірувань або захисту традиційних цінностей. Цей тип популізму часто використовується політичними лідерами для підсилення свого впливу та підтримки серед конкретних соціокультурних груп.
Стратегії мобілізації мас у контексті культурного популізму можуть включати акцент на символічних питаннях, які вирізняють певну групу або націю від інших. Це може включати захист мови, традиційних обрядів або історичних символів. Політичні лідери, що використовують культурний популізм, можуть активно використовувати публічні виступи, культурні події та інші канали для підсилення своїх ідентичних обіцянок та залучення підтримки від відповідних груп населення.
Приклади культурного популізму з сучасної історії включають політичні партії та лідерів, які активно використовують символічні питання для мобілізації підтримки. Наприклад, партії, які борються за захист національної ідентичності та традиційних цінностей, такі як Партія Свободи в Австрії чи Партія Незалежності Великобританії, є прикладами культурного популізму.
Антиелітарний Популізм:
Антиелітарний популізм базується на критиці еліт та владних структур, що вважаються відокремленими від потреб звичайних людей. Він акцентує на нерівності, корупції та несправедливості в суспільстві, пропонуючи себе як альтернативу існуючому політичному устрою.
Стратегії мобілізації мас у рамках антиелітарного популізму можуть включати активну кампанію проти еліт, використання публічних виступів та соціальних мереж для висвітлення корупційних схем або нездійснення обіцянок еліт. Політичні лідери можуть також намагатися показати себе як "одного з народу" і використовувати специфічну мову та жести, які наближають їх до простих громадян.
Приклади антиелітарного популізму з сучасної історії включають лідерів, які намагалися мобілізувати народні маси проти еліт та нерівності. Наприклад, у Сполучених Штатах, президент Дональд Трамп у своїй кампанії нерідко виступав проти політичної еліти та встановленої системи, називаючи себе "голосом народу" та обіцяючи боротьбу з "Вашингтонським кар'єризмом".
Важливість розуміння та аналізу:
Кожен з цих типів популізму має свої унікальні особливості та стратегії мобілізації мас. Розуміння цих типів є важливим для аналізу сучасної політичної динаміки та для розробки ефективних стратегій контрдії.
Література:
1. Taggart P. Populism and the Pathology of Representative Politics [Text] / P. Taggart // Yves Meny and Yves Surel. – Palgrave, 2002. – P. 65-66.
2. Filsinger М., Wamsler St., Erhardt J., Freitag M. Іdentity and populism: The relationship between conceptions of nationhood and populist attitudes. Nations and Nationalism. 2021. Vol. 27, Issue 3, Р. 656-672.
References:
1. Taggart P. Populism and the Pathology of Representative Politics [Text] / P. Taggart // Yves Meny and Yves Surel. – Palgrave, 2002. – P. 65-66. [in English]
2. Filsinger М., Wamsler St., Erhardt J., Freitag M. Іdentity and populism: The relationship between conceptions of nationhood and populist attitudes. Nations and Nationalism. 2021. Vol. 27, Issue 3, Р. 656-672. [in English]
____________________
Науковий керівник: Бурик Зоряна Михайлівна, доктор наук з державного управління, професор, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
