Для забезпечення належного виконання працівником своєї роботи роботодавець може застосовувати різні інструменти. Одним з таких інструментів є розроблення та впровадження посадових (робочих) інструкцій, які визначають основні функції, права та окреслюють коло обов'язків працівника на певній посаді.
Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП України) не містить поняття «посадові (робочі) інструкції», проте в п. 1 ч. 1 ст. 29 зобов’язує роботодавця поінформувати працівника про трудову функцію, а саме про посаду та перелік посадових обов’язків [1]. Письмовий трудовий договір між працівником та роботодавцем і посадова (робоча) інструкція є документами в яких зазначаються права, обов’язки, відповідальність конкретного працівника. У випадку, якщо форма трудового договору усна, то повноваження детально прописуються саме в посадовій (робочій) інструкції. Крім того, роботодавець, при прийнятті на роботу працівника, повинен ознайомити його з посадовою (робочою) інструкцією під підпис, тим самим визначаючи конкретне коло обов’язків, які виконуватиме працівник.
Посадову (робочу) інструкцію можна визначити як організаційно-правовий документ, в якому зазначено основні завдання, обов’язки, права і відповідальність працівника при виконанні роботи на певній посаді (за відповідною професією). Посадова (робоча) інструкція як локальний акт чітко визначає вимоги до працівника, забезпечує раціональний розподіл обов’язків між працівниками, сприяє об’єктивному оцінюванню роботи працівника, в тому числі під час атестації, випробувального терміну, слугує основою для застосування заходів заохочення та дисциплінарних стягнень. Посадова інструкція розробляється для всіх посад, передбачених штатним розписом. Її відсутність є не тільки порушенням законодавства про працю (ст. 265 КЗпП України), але й має наслідком незнання працівником своїх посадових обов’язків.
Проте іноді за певних обставин у роботодавця виникає необхідність доповнити, оновити чи зменшити об’єм повноважень працівника за певною посадою, що в свою чергу, потребує внесення змін до посадової (робочої) інструкції. Для прикладу, на інспектора з кадрів роботодавець додатково покладає обов’язки по веденню військового обліку на підприємстві. Таке розширення кола повноважень супроводжується зміною до посадової інструкції.
Як зазначається в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, до посадових інструкцій може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства, установи, організації за згодою працівника [2]. Більш детальної процедури внесення змін до посадової (робочої) інструкції в законодавстві не міститься.
Якщо виходити із норм Довідника кваліфікаційних характеристик, то для зміни посадової (робочої) інструкції необхідні дві умови: наказ керівника та згода працівника. Проте, чи завжди це так?
Як відомо, якщо зміни в посадовій (робочій) інструкції пов’язані із внесенням поправок до тексту, усунення граматичних помилок, неправильного застосування розділових знаків або формулювань, що можуть вплинути на правильне розуміння тексту, видавати відповідний наказ роботодавцю та отримувати згоду працівника необов’язково.
Коли ж зміни в посадовій (робочій) інструкції зумовлені зміною найменування підприємства, установи, організації, зміною назви посади, професії, що зумовлені змінами в Класифікаторі професій, та не тягнуть за собою зміну кола обов’язків працівників (наприклад, назва посади «Фінансовий директор» змінюється на «Директор фінансовий» або назва «Секретарка директора» змінюється на «Секретар директора»), в такому випадку, на практиці, роботодавець не запитує попередньої згоди працівників, а обмежується повідомленням про такі зміни, оскільки вони не пов’язані зі зміною завдань та обов’язків за посадою (професією), кваліфікаційних вимог, оплати праці тощо [3]. За таких умов роботодавець діє наступним чином: видає наказ про внесення змін до посадової (робочої) інструкції; повідомляє працівника про причини таких змін; ознайомлює працівника з наказом та оновленою посадовою (робочою) інструкцією під підпис; надає працівникові її копію.
Проте звернемо увагу на наступне: ч. 3 ст. 32 КЗпП України відносить «перейменування посад» до зміни істотних умов праці, що відповідно потребує повідомлення працівника про це не пізніше ніж за 2 місяці (в умовах дії воєнного стану таке повідомлення здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов), а також п. 6 Довідника кваліфікаційних характеристик зазначає, що зміни та доповнення до посадової інструкції можуть бути внесені на підставі наказу керівника підприємства за згодою працівника. Вважаємо, що з митою уникнення трудових спорів, роботодавцю варто все ж таки отримувати згоду працівника на внесення таких змін до посадової (робочої) інструкції.
Пропонуємо зробити це наступним чином:
1) Видати наказ про внесення змін до посадової (робочої) інструкції.
2) Письмово повідомити працівника про майбутні зміни в посадовій (робочій) інструкції із поясненням причини та зазначенням строку для надання згоди працівником. Рекомендуємо повідомлення надавати в двох примірниках, один з яких залишається в роботодавця.
3) До повідомлення додати проект оновленої посадової (робочої) інструкції.
4) Згоду працівник можна зафіксувати на письмовому повідомленні, яке залишається в роботодавця.
5) Після отримання згоди роботодавець видає наказ про затвердження посадової (робочої) інструкції.
6) Працівник підписує посадову (робочу) інструкцію.
7) У випадку незгоди працівника із змінами, роботодавець має право його звільнити за п.6 ст.36 КЗпП України.
Якщо ж зміни та доповнення до посадової (робочої) інструкції мають наслідком зміну кола прав та повноважень працівника, зміну режиму роботи, оплати праці чи інших умов праці, то в такому випадку, роботодавець повинен діяти із врахуванням процедури переведення працівника на іншу роботу чи процедури зміни істотних умов праці (ст. 32 КЗпП України).
Отож, як бачимо, порядок внесення змін до посадової (робочої) інструкції залежить від того, які наслідки матимуть такі зміни. В будь-якому випадку, роботодавець не може самостійно, без відома працівника, змінити його посадову (робочу) інструкцію. Дотримання процедури змін посадової (робочої) інструкції є важливим не тільки з точки зору дотримання трудових прав працівника, але й з точки зору розуміння ним кола прав, обов’язків, повноважень та міри відповідальності в процесі праці.
Література:
1. Кодекс законів про працю України: закон України від 10 грудня 1971 року №322-VIII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (дата звернення: 20.04.2024).
2. Про затвердження Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників: Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0336203-04#Text (дата звернення: 20.04.2024).
3. Щодо застосування Національного класифікатора України ДК 003:2010 "Класифікатор професій": Лист Міністерства соціальної політики України від 02.10.2018 р. № 18921/0/2-18/28. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1892739-18#Text (дата звернення: 20.04.2024).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
