Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) є однією з найавторитетніших та найдавніших міжурядових організації в світі. Україна є учасницею ОБСЄ з 30 січня 1992 року та співпрацює з нею щодо демократизації, врядування, прав людини, інклюзивності та ін. Ключовими ж сферами співпраці України та ОБСЄ є безпека та спостереження за виборчими процесами. На жаль, позиція та діяльність ОБСЄ від початку російської агресії в 2014 році викликає неоднозначні оцінки й змушує детальніше проаналізувати ключові моменти з огляду на безпекові аспекти й, можливо, переглянути ставлення до даної організації.
Найбільшу критику викликає діяльність в Україні Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ, яка розпочала свою роботу на Донбасі 21 березня 2014 року та закінчила 31 березня 2022 року через позицію рф [4]. За час роботи СММ отримала чимало, переважно негативних, оцінок з боку ЗМІ, експертів, урядовців та політиків. Критики зазнали методи роботи ОБСЄ, технічне оснащення та матеріальне забезпечення роботи місії, нездатність ОБСЄ провести моніторинг по всій території Донбасу (зокрема через заборону з боку проросійських бойовиків), незрозумілі та спірні заяви представників організації (які начебто свідчать про нейтральність учасників місії), проте найбільш критичною є участь у роботі місії громадян рф.
За період 2014-2022 рр. трапилося чимало публічних скандалів зі спостерігачами моніторингової місії, особливо з російськими громадянами. Так, серед «спостерігачів» СММ ЗМІ відшукали кадрового російського офіцера Максима Удовиченка який агітував за «русский мир», аналогічні погляди мав й інший екс «спостерігач» Микола Алексєєв. 2015 року двоє співробітників ОБСЄ відвідали весілля доньки бойовика «ЛНР», а у 2017 році інший представник ОБСЄ віддавав військове вітання бойовикам «ЛНР» [1][2]. Про використання росією ОБСЄ (особливо СММ) із метою шпигунства вказують і західні аналітики й оглядачі, зокрема колишні співробітники ОБСЄ, зокрема, про такі випадки повідомляють експерти «Українського інституту майбутнього» [6]. Свідченням розвідувальних дій росії в ОБСЄ став «шпигунський» скандал із витоком персональних даних співробітників ОБСЄ у 2018 році [1].
Неоднозначна діяльність співробітників ОБСЄ в рамках СММ привернула увагу української влади до участі ОБСЄ в спостережені за виборчими процесами в Україні. Так, згідно з фінальним звітом ОБСЄ спостереження за позачерговими виборами народних депутатів України в 2014 році, в складі різних місій ОБСЄ/БДІПЛ взяло участь 18 спостерігачів з росії та двоє спостерігачів з білорусі [5]. Саме такі факти спонукали зафіксувати у пунктах 1 і 2 частини 3 ст. 58 Виборчого кодексу України положення про те, що громадяни держави-агресора, або особи, пов’язані з державою агресором не можуть бути офіційними спостерігачами під час виборів в Україні [3], така позиція України звісно ж була розкритикована з боку ОБСЄ. Як результат, під час чергових виборів Президента України у 2019 році, позачергових парламентських виборів 2019 року, чергових місцевих виборів 2020 року російські спостерігачі не були акредитовані та не брали участі у спостереженні за виборами в рамках місій ОБСЄ/БДІПЛ.
Отже, навіть попри повномасштабну російську агресію перспективи виключення рф зі складу спостережних місій ОБСЄ в Україні наразі відсутні, це створює певну дилему щодо можливостей співпраці України та ОБСЄ в майбутньому. У післявоєнний період для України вкрай важливо буде домогтися міжнародного визнання виборів, тому вкрай важливим буде, з одного боку, залучити до міжнародного спостереження ОБСЄ з дотриманням норм національного законодавства, з іншого боку, російський вплив на політику організації зумовлює пошук оптимальних безпекових рішень.
Література:
1. Безпалько У. Російський слід: чому місією ОБСЄ незадоволені в Україні. РБК-Украина. URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/rossiyskiy-sled-pochemu-missiey-obse-nedovolny-1578754011.html (дата звернення: 06.06.2024).
2. В ОБСЄ пояснили чому спостерігач місії віддавав честь бойовику "ЛНР". Дзеркало тижня. URL: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/v-obsye-poyasnili-chomu-sposterigach-misiyi-viddavav-chest-boyoviku-lnr-261518_.html (дата звернення: 06.06.2024).
3. Виборчий кодекс України : Кодекс України від 19.12.2019 р. № 396-IX : станом на 31 груд. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text (дата звернення: 06.06.2024).
4. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Міністерство закордонних справ України. URL: https://mfa.gov.ua/mizhnarodni-vidnosini/organizaciya-z-bezpeki-i-spivrobitnictva-v-yevropi (дата звернення: 06.06.2024).
5. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Місія зі спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ. Остаточний звіт. 64 с. URL: https://cvk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/2014_osce_ndu.pdf (дата звернення: 06.06.2024).
6. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні. Український інститут майбутнього. URL: https://uifuture.org/publications/speczialna-monitoryngova-misiya-obsye-v-ukrayini/ (дата звернення: 06.06.2024).
_____________________
Науковий керівник: Юрійчук Євгенія Петрівна, доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
