:: LEX :: БЕЗПЕКОВІ РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОЇ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ТА ОБСЄ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 63)

Термін подання матеріалів

11 липня 2024

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

БЕЗПЕКОВІ РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОЇ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ТА ОБСЄ
 
10.06.2024 15:37
Автор: Опінко Станіслав Олександрович, аспірант кафедри політології та державного управління, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
[Секція 9. Історія країн світу та міжнародні відносини]


Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) є однією з найавторитетніших та найдавніших міжурядових організації в світі. Україна є учасницею ОБСЄ з 30 січня 1992 року та співпрацює з нею щодо демократизації, врядування, прав людини, інклюзивності та ін. Ключовими ж сферами співпраці України та ОБСЄ є безпека та спостереження за виборчими процесами. На жаль, позиція та діяльність ОБСЄ від початку російської агресії в 2014 році викликає неоднозначні оцінки й змушує детальніше проаналізувати ключові моменти з огляду на безпекові аспекти й, можливо, переглянути ставлення до даної організації.

Найбільшу критику викликає діяльність в Україні Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ, яка розпочала свою роботу на Донбасі 21 березня 2014 року та закінчила 31 березня 2022 року через позицію рф [4]. За час роботи СММ отримала чимало, переважно негативних, оцінок з боку ЗМІ, експертів, урядовців та політиків. Критики зазнали методи роботи ОБСЄ, технічне оснащення та матеріальне забезпечення роботи місії, нездатність ОБСЄ провести моніторинг по всій території Донбасу (зокрема через заборону з боку проросійських бойовиків), незрозумілі та спірні заяви представників організації (які начебто свідчать про нейтральність учасників місії), проте найбільш критичною є участь у роботі місії громадян рф.

За період 2014-2022 рр. трапилося чимало публічних скандалів зі спостерігачами моніторингової місії, особливо з російськими громадянами. Так, серед «спостерігачів» СММ ЗМІ відшукали кадрового російського офіцера Максима Удовиченка який агітував за «русский мир», аналогічні погляди мав й інший екс «спостерігач» Микола Алексєєв. 2015 року двоє співробітників ОБСЄ відвідали весілля доньки бойовика «ЛНР», а у 2017 році інший представник ОБСЄ віддавав військове вітання бойовикам «ЛНР» [1][2]. Про використання росією ОБСЄ (особливо СММ) із метою шпигунства вказують і західні аналітики й оглядачі, зокрема колишні співробітники ОБСЄ, зокрема, про такі випадки повідомляють експерти «Українського інституту майбутнього» [6]. Свідченням розвідувальних дій росії в ОБСЄ став «шпигунський» скандал із витоком персональних даних співробітників ОБСЄ у 2018 році [1].

Неоднозначна діяльність співробітників ОБСЄ в рамках СММ привернула увагу української влади до участі ОБСЄ в спостережені за виборчими процесами в Україні. Так, згідно з фінальним звітом ОБСЄ спостереження за позачерговими виборами народних депутатів України в 2014 році, в складі різних місій ОБСЄ/БДІПЛ взяло участь 18 спостерігачів з росії та двоє спостерігачів з білорусі [5]. Саме такі факти спонукали зафіксувати у пунктах 1 і 2 частини 3 ст. 58 Виборчого кодексу України положення про те, що громадяни держави-агресора, або особи, пов’язані з державою агресором не можуть бути офіційними спостерігачами під час виборів в Україні [3], така позиція України звісно ж була розкритикована з боку ОБСЄ. Як результат, під час чергових виборів Президента України у 2019 році, позачергових парламентських виборів 2019 року, чергових місцевих виборів 2020 року російські спостерігачі не були акредитовані та не брали участі у спостереженні за виборами в рамках місій ОБСЄ/БДІПЛ.

Отже, навіть попри повномасштабну російську агресію перспективи виключення рф зі складу спостережних місій ОБСЄ в Україні наразі відсутні, це створює певну дилему щодо можливостей співпраці України та ОБСЄ в майбутньому. У післявоєнний період для України вкрай важливо буде домогтися міжнародного визнання виборів, тому вкрай важливим буде, з одного боку, залучити до міжнародного спостереження ОБСЄ з дотриманням норм національного законодавства, з іншого боку, російський вплив на політику організації зумовлює пошук оптимальних безпекових рішень.

Література:

1. Безпалько У. Російський слід: чому місією ОБСЄ незадоволені в Україні. РБК-Украина. URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/rossiyskiy-sled-pochemu-missiey-obse-nedovolny-1578754011.html (дата звернення: 06.06.2024).

2. В ОБСЄ пояснили чому спостерігач місії віддавав честь бойовику "ЛНР". Дзеркало тижня. URL: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/v-obsye-poyasnili-chomu-sposterigach-misiyi-viddavav-chest-boyoviku-lnr-261518_.html (дата звернення: 06.06.2024).

3. Виборчий кодекс України : Кодекс України від 19.12.2019 р. № 396-IX : станом на 31 груд. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text (дата звернення: 06.06.2024).

4. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Міністерство закордонних справ України. URL: https://mfa.gov.ua/mizhnarodni-vidnosini/organizaciya-z-bezpeki-i-spivrobitnictva-v-yevropi (дата звернення: 06.06.2024).

5. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Місія зі спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ. Остаточний звіт. 64 с. URL: https://cvk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/2014_osce_ndu.pdf (дата звернення: 06.06.2024).

6. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні. Український інститут майбутнього. URL: https://uifuture.org/publications/speczialna-monitoryngova-misiya-obsye-v-ukrayini/ (дата звернення: 06.06.2024).

_____________________

Науковий керівник: Юрійчук Євгенія Петрівна, доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ДО ПИТАННЯ ПРО СИНХРОНІЗАЦІЮ ХРОНОЛОГІЧНИХ МЕЖ ТА ІСТОРИЧНОГО ЗМІСТУ РОЗВИТКУ КРАЇН ЗАХОДУ ТА СХОДУ В НОВИЙ І НОВІТНІЙ ЧАС
14.06.2024 14:55
ВЕЛИКА ЯСА – ГОЛОВНЕ ДЖЕРЕЛО ПРАВА ІМПЕРІЇ ЧИНГІЗИДІВ
12.06.2024 13:40
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ВІЗАНТІЇ
10.06.2024 09:32
СЕПАРАТИЗМ У КОРОЛІВСТВІ ІСПАНІЇ. ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
05.06.2024 17:24




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше