:: LEX :: РОЛЬ ВЕРХОВНОГО СУДУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДОТРИМАННЯ ДЕРЖАВОЮ КОНВЕНЦІЙНОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПОВАЖАТИ ПРАВА ЛЮДИНИ (ЗА ПРАВОВИМ ВИСНОВКОМ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ Ч. 4 СТ. 185 КК ЗА ОЗНАКОЮ «ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ В УМОВАХ ВОЄННОГО АБО НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ»)
UA  PL  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 69)

Термін подання матеріалів

13 лютого 2025

До початку конференції залишилось днів 9


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

РОЛЬ ВЕРХОВНОГО СУДУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДОТРИМАННЯ ДЕРЖАВОЮ КОНВЕНЦІЙНОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПОВАЖАТИ ПРАВА ЛЮДИНИ (ЗА ПРАВОВИМ ВИСНОВКОМ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ Ч. 4 СТ. 185 КК ЗА ОЗНАКОЮ «ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ В УМОВАХ ВОЄННОГО АБО НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ»)
 
15.11.2024 16:47
Автор: Таволжанська Юлія Сергіївна, кандидатка юридичних наук, асистентка кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 03 березня 2022 року № 2117-ІХ склади кримінальних правопорушень – крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем доповнено кваліфікуючою ознакою «вчинення в умовах воєнного або надзвичайного стану» (ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 191 КК) [6]. Одразу за цим постало питання щодо встановлення змісту цієї ознаки. Невизначеність законодавчих новел відкривала варіанти тлумачення за значеннями «під час/в період воєнного або надзвичайного стану» або «з використанням умов воєнного або надзвичайного стану». Автори законопроєкту в пояснювальній записці вказували на те, що умови воєнного стану породжують у людей страх за своє життя та здоров’я, люди вимушено полишають свої домівки та майно. «Нерідко такі обставини використовуються зловмисниками з метою фактично безперешкодного заволодіння майном шляхом проникнення до квартир, житлових будинків, офісів чи закладів торгівлі. Мають місце й випадки відкритого заволодіння чужим майном, у тому числі з застосуванням насильства». Незважаючи на звернення до використання умов, у висновку автори законодавчої ініціативи апелювали до того, що «суспільна небезпечність таких дій істотно підвищується в умовах воєнного або надзвичайного стану» [5].

За наведеного закономірним стало те, що перед Верховним Судом постала необхідність судового тлумачення нормативних змін.

Ухвалою від 25 травня 2023 року по справі 722/594/22 Велика Палата Верховного Суду повернула колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду кримінальне провадження № 13-27кс23 з мотивів ненаведення колегією суддів якісних та кількісних критеріїв виключної правової проблеми тлумачення та розуміння кваліфікуючої ознаки «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану», зокрема, необґрунтування відсутності сталої судової практики щодо застосування ч. 4 ст. 185 КК, недостатності законодавчого регулювання, існування колізій, що порушує фундаментальні права та свободи. Суд підкреслив, що в правозастосовній практиці кваліфікуюча ознака «вчинення злочину в умовах воєнного стану» не є тотожною обставині «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану» [7].

Постановою Об’єднаної Палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 січня 2024 року по справі 722/594/22 запропоновано правовий висновок щодо застосування ч. 4 ст. 185 КК за кваліфікуючою ознакою «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану». Увагу звернено на те, що Суд не може втручатися у сферу виключної компетенції законодавця шляхом відступу від імперативних приписів закону і фактично створювати нову норму закону про кримінальну відповідальність. Колегія суддів Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку про те, що з урахуванням змін, внесених до КК Законом України від 3 березня 2022 року № 2117-ІХ, норма, закріплена ч. 4 ст. 185 КК, підлягає застосуванню у разі «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану», а «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану» (п. 11 с. 1 ст. 67 КК) як обставина, що обтяжує покарання, може бути врахована судом лише в аспекті індивідуалізації кримінальної відповідальності [4].

Міркуючи за проблематикою застосування ч. 4 ст. 185 КК, проф. Є. Письменський пише: «У цьому контексті найперше постає питання про справжню волю законодавця щодо внесених 3 березня 2022 року змін. Або, на противагу думці Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду, така воля полягала все ж таки в чомусь іншому, або замисел тих, хто ініціював і підтримав зміни, як слід не спрацював» [3].

Робота законодавця не завжди встигає за суспільними змінами, не завжди нормотворець пропонує якісний закон, що неминуче породжує необхідність судового тлумачення. Неодноразово ЄСПЛ зазначав, що «у будь-якій правовій системі, яким би чітким не було сформульоване правове положення, включно з положеннями кримінального права, існує неминучий елемент судового тлумачення. Завжди існуватиме потреба у з’ясуванні сумнівних моментів і адаптації до мінливих обставин» (Scopolla v. Italy (No. 2), application no. 10249/03, § 100) [1].

Постановою від 15 січня 2024 року по справі 722/594/22 Верховний Суд підважив питання правової визначеності законів про кримінальну відповідальність. Як зазначає проф. Є. Письменський: «навіть за більш сприятливих умов ухвалювалися відверто непродумані та настільки ж швидкі законодавчі рішення», тому і розглядуваний закон не став «унікальним для вітчизняної нормотворчості» [3].

Верховний Суд не може перебирати повноваження законодавця, робота Суду не має зводитися до постійного латання правової тканини сумнівних нормативних положень. З огляду на це запропоноване Верховним Судом викладення мотивів у Постанові від 15 січня 2024 року по справі 722/594/22 є кроком на шляху звернення уваги до необхідності дотримання вимог правової визначеності закону про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 7 Європейської конвенції з прав людини.

Важливим є наголос Верховного Суду на тому, що воєнний стан введено на всій території держави. Події війни відомі прифронтовим і віддаленим від зони активних бойових дій регіонам, продовжується внутрішнє переміщення осіб. Гострота обставин має бути очевидною всій країні.

Слушною є Окрема думка судді Н. Антонюк від 28 березня 2023 року по справі 722/594/22 щодо врахування фактору «воєнного стану» загалом на всій території, на якій цей стан введено, адже це безпосередньо відображається на діяльності всієї правоохоронної системи та житті пересічних громадян [2].

Тож визнаючи доцільність судового тлумачення для з’ясування сумнівних положень законодавства, важливим виглядає звернення Верховного Суду до питання правової визначеності закону про кримінальну відповідальність. Належна робота всіх гілок влади є запорукою виконання конвенційного зобов’язання поваги прав людини.

Література:

1. Scopolla v. Italy (No. 2), application no. 10249/03, 17 September 2009. URL: https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-94135%22]}

2. Окрема думка судді Н. Антонюк по справі 722/594/22 Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28 березня 2023 р. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110339366. 

3. Письменський Є. Посягання на власність в умовах воєнного стану: кримінально-політична епопея звершилася? URL: https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-vlasnist-v-umovah-voennogo-stanu-kriminalno-politichna-epopeya-zavershilasya.

4. Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 січня 2024 року по справі 722/594/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106.

5. Пояснювальна записка до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство». URL: blob:https://itd.rada.gov.ua/c3531e3d-4f59-4275-8345-612f50a62bf5.

6. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство: Закон України від 03 березня 2022 року № 2117-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n6.

7. Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2023 по справі 722/594/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА КОЛАБОРАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
11.11.2024 14:30
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДОДАТКОВИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ: АКТУАЛЬНІ ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ
07.11.2024 15:27
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА НІДЕРЛАНДІВ ЩОДО ОТРИМАННЯ ЗРАЗКІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
05.11.2024 13:02




© 2006-2025 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше