На сьогоднішній час наша держава намагається створити сприятливе середовище для розвитку та функціонування ринкової економіки.
Але не дивлячись на те, що Україна взяла курс та розвивається у рамках ринкової економіки, їй недостатньо досвіду правового регулювання господарської діяльності на ринкових принципах.
Основою господарської діяльності є господарське законодавство, тобто система нормативно-правових актів, які визначають та регулюють різноманітні аспекти господарської діяльності, а також визначають повноваження суб`єктів господарювання [3.c.32].
Сучасним господарським законодавством нашої держави невдоволені не тільки вітчизняні суб`єкти господарювання, але й іноземні. Це пояснюється тим, що вони реалізуючи свої господарські функції не можуть розраховувати на цілком безпечні та стабільні умови праці. Оскільки, попри безліч поточних проблем у сфері господарювання, основною проблемо усе ж таки залишається недосконале господарське законодавство України. Наведена проблема є наболілою сьогодні.
Щодо ряду проблем, які характерні для господарського законодавства, то основні уже давно визначені, а найперші з них це:
• значна розгалуженість і наявність великої кількості нормативних актів;
• перевага у господарському законодавстві комплексних нормативних актів;
• наявність в господарському законодавстві великої кількості нормативних актів обмеженої сфери дії;
• наявність у господарському законодавстві дореформених нормативних актів;
• притаманність господарському законодавству нормативних актів СРСР [3.с.34].
• відсутність чіткої регламентації процесу розробки, узгодження, експертизи та внесення на розгляд до відповідних органів проектів законів та підзаконних нормативно-правових актів;
• проблема співвідношення господарського і цивільного законодавства;
• наявність застарілих положень у господарському законодавстві;
• корумпованість судової системи [4];
• недосконалість процесуального права.
Це далеко не усі проблеми, що притаманні для законодавства у сфері господарювання. Суттєвими є також і суб`єктивні чинники, що проявляються у:
• неадекватному регулюванні;
• невмінні, а то й небажанні дотримуватися юридичної техніки, яка застосовується з метою уникнення нових колізій;
• низька правосвідомість учасників господарських відносин;
• тривалі дискусії науковців щодо деяких аспектів функціонування господарського законодавства України, що призводить до "гальмування" законодавчого процесу.
Великою проблемою для господарського законодавства України є пасивність самих суб`єктів господарювання. Вони не виражають свого ставлення до сьогоднішньої проблемної ситуації, що притаманна галузям права, зокрема, господарському праву, чітко не висловлюють своїх бачень щодо покращення правового регулювання процесу господарювання в Україні. Одразу виникає питання: «Чому така ситуація склалася в нашій державі»? Можливо це вигідно комусь, або це – просто малорозвинута правова свідомість суспільства.
Здорова, розвинута правосвідомість членів суспільства, зокрема суб’єктів господарювання, є важливим аспектом для вдосконалення законодавства, адже такі особи є первинними суб`єктами господарського процесу і ніхто краще за них не знає, як зробити господарську систему ефективним елементом соціально-економічного розвитку держави і суспільства.
Такі суб’єкти повинні розуміти, що є правомірним і неправомірним. Господарюючі суб’єкти повинні усвідомити, що свою правову свідомість, правову культуру, правову ідеологію, необхідно вдосконалювати, розвивати.
При врахуванні їхніх побажань та практичних навиків у поєднанні з високоякісною роботою державних органів влади при розробці та втіленні у життя законодавчих актів сфери господарювання, можна досягти неабиякого позитивного результату.
Діапазон розвитку та вдосконалення економіко-правової моделі, в якій можливе повне забезпечення прав суб`єктів господарювання, є досить широким. Головне полягає у тому, щоб опрацювати досвід зарубіжних країн, використовувати свій з урахуванням умов України трансформувати його в її правову систему. Сприяти захисту і створенню суб`єктів господарювання і забезпечувати їх права. Суб`єкти підприємництва повинні бути впевненні, що вони в повній мірі застраховані і захищені від некомпетентності законотворчих органів та неякісного правового регулювання. Підприємці повинні відчувати, що вони потрібні державі, а також відчувати її фундаментальну надійну підтримку, оскільки вони будують та розвивають її економіку.
Література:
1. Господарський кодекс України від 01.01.2004 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003.-№18. – Ст.144.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003.-№ 40-44. – Ст. 356.
3. Вінник О.М. Господарське право.- К.: Атіка, 2004.-624 с.
4. Мамутов В.К. Рейдерство в законе // Зеркало недели. – 2008. - № 38. – 28 с..
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
