АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН/ТАРИФІВ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ У М. КИЄВІ
01.10.2009 18:31
Author: Рябова Ольга Олексіївна, здобувач кафедри адміністративного права і процесу Київського національного університету внутрішніх справ
[Administrative law. Administrative judicial law. Custom and tax law. Municipal law]
Для будь-якої держави актуальною є організація та ефективність функціонування публічної адміністрації як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. На сьогодні можливо навести цікавий приклад прояву рівня правосвідомості щодо врахуванні громадської думки при прийнятті рішень органами публічної влади м. Києва.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження із встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) висловив правову позицію, що однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві є зосередження у Київській міській державній адміністрації функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування. Безпосередньо функції у сфері виконавчої влади реалізуються спеціально уповноваженими посадовими особами Київської міської державної адміністрації. Функції місцевого самоврядування здійснюють посадові особи, зокрема заступники Київського міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень тощо (статті 14, 16 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ").
Таким чином, на сьогодні у місті Києві тарифи на житлово-комунальні послуги мають затверджуватися відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” Київською міською державною адміністрацією як виконавчим органом Київської міської ради.
Одночасно згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529, (далі - Порядок) тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (нормативні витрати) розраховуються виконавцями окремо по кожному будинку та доводяться до відома власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках), інших споживачів житлово-комунальних послуг у відповідному будинку шляхом проведення громадських слухань.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” громадські слухання у сфері житлово-комунальних послуг проводяться в порядку, визначеному статутом територіальної громади. Дія цього Закону стосується і послуги з утримання будинків і прибудинкової території.
Із набранням чинності Порядку мешканці отримали право брати участь у прийнятті управлінського рішення (встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і прибудинкової території), якому одночасно кореспондує обов”язок виконавців відповідних послуг доводити до відому мешканців розрахунки тарифів на ці послуги. Проте наразі Київською міською владою не вживаються заходи щодо проведення громадських слухань та встановлення порядку їх проведення, натомість нею безпідставно висловлюється думка щодо необхідності встановлення порядку проведення таких слухань Міністерством з питань житлово-комунального господарства України.
Затверджені вищезазначеними розпорядженнями тарифи порушували вимоги статей 29, 30 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” в частині доступності житлово-комунальних послуг для всіх категорій споживачів та рівності правових гарантій, що в свою чергу, є порушенням статті 24 Конституції України.
Внаслідок ігнорування Київською міською владою обов’язку щодо встановлення порядку проведення громадських слухань стосовно розрахунків тарифів на житлово-комунальні послуги у м. Києві, пояснюючи свою бездіяльність недосконалостями законодавства (відсутністю прямо передбачених повноважень), пропонується, з огляду на специфічність реалізації виконавчої влади та місцевого самоврядування в м. Києві, передбачити такі повноваження у спеціальному законі, що визначає статус м. Києва як столиці України.
Одночасно на практиці існує спір: тарифи має встановлювати Київська міська державна адміністрація чи Київська міська рада. Оскільки це питання стосується територіального інтересу, має комплексний характер, то за доцільне вбачається прийняття таких рішень Київрадою, що б сприяло демократизації цього процесу та можливості врахування пропозицій народних обранців – депутатів Київради, розгляду альтернативних думок.
Вищевикладене свідчить про правовий нігілізм з боку Київської міської влади щодо виконання своїх обов’язків перед мешканцями Києва, зокрема щодо врахування їхньої думки під час прийняття управлінських рішень.
Тому, пропонується у проекті Закону України „Про столицю України – місто-герой Київ”, який наразі розробляється Верховною радою України, прямо передбачити:
1. повноваження Київської міської ради щодо затвердження/погодження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги;
2. обов’язок із встановлення в статуті територіальної громади м. Києва порядку проведення громадських слухань щодо встановлення цін/тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій.
Джерела:
1. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”;
2. Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві);
3. Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ";
4. Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529;
5. Закон України „Про житлово-комунальні послуги”.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
