Автор: Павшук Катерина Олександрівна, студентка Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
Все більшого визнання як у наукових колах, так і серед пересічних громадян дістає той факт, що для належного функціонування та розвитку демократії в Україні конче необхідний дієвий механізм громадського контролю. Розвиток механізму захисту прав і свобод громадян вимагає цілеспрямованого руйнування певних стереотипів. За минулі роки людина просто вимушена була примиритися із засиллям бюрократичних зловживань, адміністративної тяганини в органах управління, з безвідповідальністю та безкарністю чиновників. Люди не звикли захищати свої права у стосунках з державними органами та їх посадовими особами.
Перші пропозиції щодо створення такої форми контролю були висловлені ще у ІV ст. до нашої ери китайським вченим, політичним та державним діячем Шан Янем у його праці «Книга правителя області Шан». Згодом до феномену громадського контролю звертався К. Каутський.
В цілому сутність контролю як соціального явища полягає в перевірці відповідності відносин, встановленим у суспільстві, приписам, у межах яких вони мають діяти. Мета такої діяльності полягає у виявленні результатів впливу суб’єктів на об’єкт, допущених відхилень від прийнятих вимог, діючих принципів організації і регулювання, причин цих відхилень, а також визначення шляхів подолання наявних перешкод для ефективного функціонування всієї системи. Контроль – це свідома діяльність соціального суб'єкта, яка містить пізнавальний, оціночний, регулятивний аспекти.
Узагальненою формою контролю, на думку таких науковців як В.М. Гаращук, А.Т. Комзюк, О. Паньчук, О.І. Сушинський, є контроль соціальний.
Природа соціального контролю в правовій державі міститься в дуалізмі громадянського суспільства і державної влади, народного та державного суверенітетів, а здійснюється через демократичну систему розподілу влади за допомогою механізму стримувань і противаг.
Слід зазначити, що наявність контролю з боку населення держави над органами влади є необхідною умовою функціонування громадянського суспільства, оскільки він є ефективною гарантією соціальної безпеки та стабільності. Історія свідчить про те, що державно-владні інститути будь-якої з форм державного устрою чи правління за відсутності над ними контролю схильні відроджуватися та деградувати. Такі умови є сприятливою сферою для розвитку тоталітарних методів управління, що неминуче призведе до обмеження прав і свобод людини. В умовах безконтрольної діяльності влади «не існує надійних гарантій від тихого сповзання до тоталітарних методів «наведення порядку». Крім того, такий контроль надає реальну можливість населенню впливати на політичні процеси в суспільстві в період між проведенням виборів, таким чином забезпечуючи стабільність демократії.
Література:
1. История политических и правових учений: Хрестоматия / Сост.и общ.ред. Г.Г. Демиденко. – Х.: Факт, 1999. –С. 215
2. Бичек В. Розвиток базових інститутів громадянського суспільства в Україні // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: матеріали наук. – практ. конф. / В. Бичек; за заг.ред. В.І. Лугового, В.М. Князева. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – С. 133
3. Марчук Е. Мы хотим и будем жить в демократической стране // Служба безопасности. – 1998. - № 6. – С.6
e-mail: katerinapavshuk@yandex.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
