Останнім часом значного суспільного резонансу набули виявлені факти незаконного вивезення за межі України анатомічних матеріалів людини. Проте ця досить нова для України реальність залишається поки-що малодослідженою вітчизняними науковцями. Очевидно тому, на мою думку, суспільній небезпеці подібних дій ще не надана правова, зокрема, кримінально-правова оцінка.
З аналізу законодавства України, яке визначає правовий порядок використання анатомічних матеріалів людини, можна дійти висновку про те, що, за незначним винятком, трансплантаційні органи - це особливий різновид речей, обмежених у цивільному обігу і які не мають статусу товару. Вийняток становить кістковий мозок людини, біоімплантанти та ксенотрансплантанти, що розглядаються як різновид товару (їх дозволяється отримувати на комерційній основі). Проте й стосовно цих матеріалів (товарів) у Законі України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» і відомчих нормативно-правових актах МОЗ не визначається методика та критерії їх оцінки. Така ситуація унеможливлює, наприклад, кваліфікацію переміщення через митний кордон України анатомічних матеріалів людини, як контрабанду, тому що не можна обчислити їх вартість у зв’язку з відсутністю необхідної методики. На мою думку, доцільно криміналізувати також переміщення через кордон України анатомічних матеріалів людини, які ще не визнаються товаром.
З точки зору охорони найвищої соціальної цінності – людини та її здоров'я, існуючий у чинному законодавстві підхід являється половинчастим. З одного боку, дійсно, заборона купівлі-продажу більшості трансплантаційних органів (ч. 4 ст.143 ККУ) виглядає логічним кроком. Але ст. 143 ККУ захищає встановлений відповідним Законом України порядок трансплантації органів або тканин людини, тобто по суті лише частку суспільних відносин у сфері права набуття, володіння, користування та розпорядження щодо трансплантаційного органу людини-донора.
Незаконне вивезення анатомічних матеріалів за межі України, що може бути метою вчинення дій, передбачених ст. 143 КК, та є самостійною формою (різновидом володіння, використування та (або) розпорядження) порушення правовідносин у сфері трансплантації, даною нормою ККУ не охоплюється.
Водночас, неможливість віднесення цих матеріалів до роду товарів не дає можливості застосувати кримінально-правовий механізм запобігання і заборони їх незаконного вивезення з України, встановлений ст. 201 «Контрабанда» ККУ. Названі речі не фігурують і серед спеціальних предметів контрабанди (не товарів), що обмежені у цивільному обігу, як, наприклад, зброя, радіоактивні речовини тощо.
Протидію незаконному вивезенню анатомічних матеріалів людини за межі України слід оцінювати не лише як гостру медичну проблему, а й як важливий напрям забезпечення правопорядку та спокою у суспільстві та державі. В інтересах українського суспільства слід накласти кримінальну-правову заборону на незаконний вивіз трансплантаційних органів з України.
Враховуючи вище написане, пропоную запровадити кримінально-правову заборону щодо незаконного вивезення обмежених у цивільному обігу анатомічних матеріалів людини. Тому вважаю за доцільне передбачити дану кримінальну відповідальність за такі дії в ст. 143 ККУ, а саме в ч. 4 вказати: «Незаконна торгівля органами або тканинами людини, а також контрабанда, тобто переміщення обмежених у цивільному обігу анатомічних матеріалів людини через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, - карається …. »
Необхідно також якнайшвидше розробити методику та критерії вартісної оцінки анатомічних матеріалів, що на сьогодні можуть бути товарами.
e-mail: Janett_Rapita@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
