Нещодавно в Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі – Закон) з’явився новий різновид інформації, а саме інсайдерська інформація. Інсайдерською інформацією є не загальновідома важлива інформація про емітента, яка стала відома певній особі у зв’язку з виконанням нею своїх службових обов’язків, керівних повноважень або інших особистих відносин з емітентом. Торгівля з використанням інсайдерської інформації вважається ганебною практикою на всіх розвинутих ринках. Яскравим прикладом недобросовісної торгівлі з використанням інсайдерської інформації є маніпулювання цінами зі сторони великих або особливо активних учасників ринку. Маніпулювання допомагає неадекватному формуванню попиту на цінні папери або їх пропозиції, що порушує справедливість ціноутворення та врешті-решт спричиняє шкоду інвесторові. Така торгівля суперечить принципам добросовісної конкуренції учасників ринку, спричиняє шкоду власникам цінних паперів, підриває довіру до національного фондового ринку в цілому. Ось чому в більшості розвинутих країнах за інсайдерську торгівлю встановлюються санкції у вигляді великих штрафів та позбавлення волі.
Стаття 2321 Кримінального кодексу (далі – КК) України передбачає кримінальну відповідальність за розголошення або використання неоприлюдненої інформації про емітента або його цінні папери (інсайдерської інформації).
Основними проблемами, пов’язаними із застосуванням зазначеної кримінально-правової норми, є наступні.
По-перше, наведені у ст.44 Закону визначення понять «інсайдерська інформація» та «інсайдер» потребують уточнення з точки зору усунення їх розпливчатості. Тому є сенс вирішити вказані проблеми в рамках окремого спеціального закону. В ньому слід визначити поняття «інсайдерська інформація» (визначення повинно бути чітким, але не вузьким); також має міститись перелік інсайдерської інформації, який, на думку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (далі – ДКЦПФР), складається з регулярної та особливої інформації про емітента (ст.ст.40, 41 Закону).
У цьому ж законі слід визначити більш чіткий перелік заборонених дій з використанням інсайдерської інформації. При цьому слід враховувати, що саме по собі володіння інсайдерською інформацією не є суспільно-небезпечним; протиправним є пряме здійснення угод з цінними паперами на основі такої інформації, а також передача її третім особам для здійснення ними таких угод (ст.45 Закону).
По-друге, існує блок проблем, пов’язаний з повноваженнями ДКЦПФР, яка вважає необхідним більш чітко визначити межі її повноважень, щоб мати право перевіряти інсайдерів, отримувати від них пояснення, витребувати документи.
По-третє, у ст.2321 відсутня диференціація кримінальної відповідальності за розголошення або використання інсайдерської інформації залежно від розмірів заподіяної шкоди. Цю проблему можна було б вирішити за допомогою доповнення зазначеної норми кваліфікуючими ознаками, а саме: заподіяння великої (ч.2) або особливо великої (ч.3) шкоди, розмір якої слід визначити у примітці до статті.
По-четверте, подальшого дослідження потребує визначення співрозмірності та обґрунтованості санкції за вчинення діяння, передбаченого ч.1 ст.2321 КК України.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
