ДЕЯКІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ВИРУЧКИ ВІД ПРОДАЖУ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ) ПРИ ЗАСТОСУВАННІ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ
03.10.2010 16:14
Author: Петечел Олексій Юрійович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника
[Administrative law. Administrative judicial law. Custom and tax law. Municipal law]
Проблема обрання оптимальної моделі оподаткування завжди була і буде актуальною в будь-якій країні світу. Побудова збалансованої податкової системи на сьогоднішній день особливо гостро звучить в Україні. В умовах економічної кризи та боротьби з її наслідками існуючі докризові системи оподаткування потребують перегляду. Для нашої ж держави цей етап повинен стати точкою відліку для нової податкової системи України.
Звичайно, пропозиції оптимальної схеми оподаткування існували і до сьогодні. Були і в законотворчій історії спроби прийняття Податкового кодексу України. Однак найбільш гостро на сьогоднішній день постало питання спрощеної системи оподаткування. Введена в дію Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” [5] ще в 1998р., вона практично без змін (крім змін 1999р.) існує і до тепер. Ні в кого напевно не викликає заперечень необхідність існування такої системи оподаткування. Указ Президента України дав серйозний поштовх для розвитку малого і середнього бізнесу.
Однак, необхідність удосконалення спрощеної системи оподаткування є сьогодні особливо актуальним. Адже сучасні способи ведення господарської діяльності розвиваються набагато швидше ніж законодавча база, а більшість змін вносяться уже в результаті необхідності чіткого правового регулювання тої чи іншої сфери для уникнення різного тлумачення з боку суб’єктів господарювання та контролюючих органів. Метою даної статті є проведення аналізу змісту одного з ключових елементів спрощеної системи оподаткування, а саме: питання визначення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) [6].
Для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності її обсяг не повинен перевищувати 500000 грн., а для юридичних осіб – 1 млн. грн. за рік.
Як бачимо, в даному визначенні є два ключові моменти, що впливають на визначення обсягу виручки: 1) суми, які надійшли на рахунок або в касу суб’єкта господарювання; 2) призначення коштів – від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Однак якраз через це у різних органів державної влади, а також суб’єктів господарювання, що обрали спрощену систему оподаткування, виникає різне розуміння способу визначення обсягу виручки. Мова іде в першу чергу про кошти від так званих позареалізаційних доходів, непрямих доходів та „транзитні” кошти.
Розглянемо більш детальніше питання врахування в обсяг виручки проходження „транзитних” коштів, тобто коштів, які надходять на рахунок чи в касу суб’єкта господарювання для подальшого перерахування власнику товару (робіт, послуг) на підставі договорів доручення, комісії, агентських договорів тощо. Згідно умовами цих договорів повірений (комісіонер, комерційний агент) від імені власника товару (робіт, послуг) або від власного імені, але за рахунок власника товару (робіт, послуг) надає послуги з укладення договору чи сприяння його укладенню. Договором передбачено, що посередник (повірений, комісіонер, комерційний агент) не є ні власником товару (робіт, послуг), ні власником коштів, що оплачуються за товари (роботи, послуги). Однак ці кошти згідно вимог ведення бухгалтерського обліку проходять через рахунок (касу) фізичної особи-підприємця (юридичної особи), що обрали спрощену систему оподаткування.
Яким чином повинні враховуватися ці кошти в обсяг виручки?
Позиція Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва висловлена в листі № 8060 від 23.09.2008 року, в якому вказується, що під операціями з продажу розуміють передачу майна (товару) однією особою у власність або у користування та (або) у володіння та (або) у розпорядження іншій особі, а також інші операції (включаючи операції з безоплатного надання товарів), що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, оренди майна, поставки, лізингу, іншими цивільно-правовими договорами, за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання.
Тому, у разі надходження на розрахунковий рахунок платника єдиного податку коштів згідно договору комісії (доручення), до обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включається сума коштів, яку суб’єкт одержав як винагороду (плату) за виконані зобов’язання.
Тобто, сума транзитних коштів, що підлягає перерахуванню третім особам, не повинна включатися до складу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Однак ДПА України по своєму трактує вказану норму. У своїх листах від 23.11.2006р. №13290/17-0436 від 14.07.2009р. №14735/7/17-0417, від 19.02.2010 № 1653/6/31-4018 вказує, що в обсяг виручки необхідно враховувати всі суми що надходять на рахунок чи в касу суб’єкта господарювання, що обрав спрощену систему оподаткування.
Як бачимо, ДПА України не повністю аналізує вказану норму, беручи до уваги лише першу її частину, де йдеться про суми, що поступили на рахунок або в касу суб’єкта господарювання, не аналізуючи походження і характер таких коштів або досить розширено тлумачить норми Цивільного кодексу України щодо змісту цивільно-правових договорів доручення, комісії і т.ін.
Неоднозначною є і судова практика. На сьогодні рішення по даних питаннях в аналогічних спорах приймаються як на користь суб’єктів господарювання, що обрали спрощену систему оподаткування, так і на користь податкових органів (ухвала Вищого адміністративного суду України від 05.03.2008р. по справі № К-13245/06, від 26.05.2009р. по справі № К-4875/08, від 10.11.2009р. по справі № К-14073/08, від 29.04.2010р. по справі № К-14641/08, від 24.06.2010р. по справі № К-53276/09 [1] тощо).
Таким чином, очевидним є конфлікт інтересів, державні органи, в т.ч. контролюючі, суб’єкти господарювання, суди по різному тлумачать норму Указу.
Виходом з ситуації (крім чіткого законодавчого врегулювання) є застосування п.4.4.1. Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ [2], яка передбачає у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Однак і сьогодні можна зустріти перевірки органів державної податкової служби, які за їх результатами вказують, що „транзитні” кошти повинні зараховуватися до загального обсягу виручки, що, на нашу думку, є помилковим.
Спробу врегулювання цього спірного питання було зроблено в проектах закону „Про спрощену систему оподаткування” та в проекті Податкового кодексу України.
В законопроектах реєстраційний номер 4112-1, 4112-2 „Про спрощену систему оподаткування” передбачено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договором комісії (договором доручення, договором транспортного експедирування, агентським договором) виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума винагороди комісіонера (повіреного, агента) [5]. Аналогічна за своїм змістом норма містилася і в проекті Податкового кодексу України реєстраційний номер 6509 від 15.06.2010р. [3]. Однак в проекті Податкового кодексу України реєстраційний номер 7101-1 від 21.09.2010р. законотворчі „забули” про винагороду комісіонера, вказавши лише про особливості включення в оподатковуваний дохід лише винагороду повіреного та агента [4].
Таким чином, сьогодні обов’язково необхідно внести відповідні зміни до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” чи прийняття нового законодавчого акту, який би однозначно вирішив питання щодо зарахування „транзитних” коштів, а саме: виключив їх з обсягу виручки.
Література:
1. Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Єдиного держановго реєстру судових рішень. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/
2. Закон України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №6. – стор. 6.
3. Проект податкового кодексу України (реєстраційний номер 6509 від 15.06.2010р.) [Електронний ресурс] // Законопроекти: Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=37984
4. Проект податкового кодексу України (реєстраційний номер 7101-1 від 21.09.2010р.) [Електронний ресурс] // Законопроекти: Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=38590
5. Проекти Закону України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (реєстраційні номери 4112-1, 4112-2) [Електронний ресурс] // Законопроекти: Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/ webproc2_5_1_J?ses=10007&num_s=2&num=&date1=&date2=&name_zp=%EF%F0%EE+%F1%EF%F0%EE%F9%E5%ED%F3+%F1%E8%F1%F2%E5%EC%F3+%EE%EF%EE%E4%E0%F2%EA%F3%E2%E0%ED%ED%FF&out_type=&id=
6. Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. № 727/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – №27. – стор.1.
e-mail: petechel@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
