Досить велике значення для розвитку економіки нашої країни займає регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сфері міжнародної торгівлі. Одним з основних суб’єктів державного регулювання міжнародних торговельних відносин є Державна митна служба України (Далі – ДМС України). Саме митницями, які є структурними підрозділами ДМС України, стягується податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, що є одним із заходів здійснення митної політики України. Зважаючи на те, що наша країна зараз стоїть на шляху реформ, було б доцільно провести реформу й у сфері митно-тарифного регулювання. А для цього, на нашу думку, слід звернутися до досвіду Японії.
Якщо розглянути історичне минуле Японії, то можна побачити, що ця країна відносилась до закритих країн з погано розвиненою економікою. Сьогодні Японія – активний учасник міжнародних економічних відносин, найбільша зовнішньоекономічна держава, авторитетний і впливовий член практично всіх провідних глобальних і регіональних міжнародних економічних організацій. Японія займає третє у світі місце в міжнародній торгівлі на неї доводиться 6,4% світового імпорту й 9,1% світового експорту. Також вона посідає перше місце по розмірах золотовалютних резервів. Японія не є членом жодної міжнародної торговельної організації, крім СОТ, проте має договори про пільгове оподаткування з низкою країн, що розвиваються.
Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Японії погоджується із завданнями структурної перебудови національної економіки. Митний тариф регулюється Законом Японії «Про валютний обмін та зовнішню торгівлю» [1]. Цей закон є важливим інструментом захисту національних виробників у цілому ряді важливих галузей, насамперед в аграрному комплексі. Вирішенню поставлених завдань сприяють широка диференціація ставок митного тарифу, використання тарифних ескалації й ін. Згідно з митною політикою Японії приблизно 95% тарифних ставок є адвалерними (обчислюються як відсоток вартості товару). При цьому багато ставок диференціюються залежно від методу визначення митної вартості. Згідно з японською політикою більшість імпортних товарів які є сировиною не обкладаються митом. Понад 45% товарних позицій оподатковуються за ставками менше 5%, і тільки 3% оподатковуються ставками понад 30% [2], так рівень обкладання готової продукції може сягати до 10,8 разів (рис – 444%, пшеницю – 193%) [3].
Виконуючи міжнародні домовленості ГАТТ/СОТ про «взаємне тарифне роззброювання» Японія в той же час зберігає активне нетарифне регулювання імпорту. Митна політика Японії досить рідко використовує антидемпінгові ставки регулювання. Широко застосовується система суворих технічних і інших спеціальних вимог – стандартів, сертифікації, інспекції якості, вимог техніки безпеки й ін., що служить ефективними засобами обмеження ввозу [4].
Для реалізації намагань України інтегруватися до Європейського Союзу, на нашу думку, слід дослідити досвід Японії. Необхідно повною мірою використати досвід Японії по захисту внутрішнього ринку, що свідчить, зокрема, про ефективне здійснення регулюючих і контрольних функцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, але це можливо лише за умови залучення всього спектра існуючих у міжнародній практиці інструментів. Очевидно, що в інтересах України, де державними органами застосовується порівняно вузький набір засобів і методів регулювання, було б освоїти й взяти на озброєння весь арсенал форм і методів регулювання, у т.ч. нетарифних, адміністративних, що дають, як це видно й з японської практики, значний ефект.
Література:
1. Закон «О валютном обмене и внешней торговле» (The Foreign Exchange and Foreign Trade Law (Law № 228, December 1, 1949) // Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.cas.go.jp/jp/seisaku/hourei/data/FTA.pdf;
2. Комарницька О.П. Історико-науковий аналіз митно-тарифного регулювання у контексті еволюції наукової думки / О.П. Комарницька // Електроний ресурс. Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e.../09_komarnytska.pdf;
3. Новікова К.І. Державне регулювання економіки / К.І. Новікова // Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/3_SND_2010/Economics/57999.doc.htm;
4. Вербицкий С. Япония в поисках новой роли в мировой политике. / С. Вербицкий. – РАН, Ин-т востоковедения. – М.: Наука, 1992. – 271 с.
e-mail: zagorodniy.valery@yandex.ua
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
